Вже третій рік в Україна освітній процес відбувається в особливих умовах.
Про те, як забезпечується якість освітнього процесу в умовах війни, розповідає начальниця управління Державної служби якості освіти у Тернопільській області Наталія МОРАВСЬКА. 
З 14 березня в усіх школах області за рішенням Тернопільської обласної військової адміністрації організовано освітній процес з використанням технологій дистанційного навчання. З початку повномасштабної війни Тернопільська область стала прихистком для понад 75 тисяч переселенців, майже третина з них проживають у приміщеннях закладів освіти, для цього облаштовані 114 закладів освіти. Тут роблять усе можливе, аби люди з постраждалих регіонів могли повернутися, наскільки це можливо, до звичного життя. Школи перетворилися на осередки волонтерської роботи з надання гуманітарної допомоги військовим, областям, де ведуться активні бойові дії, стали прихистком для внутрішньо переміщених осіб. 
Відновлення навчання для кожного освітянина стало власним фронтом, особистим внеском у спільну справу, що наближає Україну до перемоги. А тому всі установи й заклади освіти активно включилися в роботу, щоб забезпечити право кожного українця на освіту. Майже кожен запитав себе – чим я можу бути корисним в цю хвилину, опираючись на те, що знаю, вмію і можу робити, щоб стати надійним тилом для наших захисників? Державна служба якості освіти визначила пріоритетними завданнями надання всебічної інформаційної, організаційної, процедурної підтримки закладів освіти. Для виявлення проблемних питань щодо організації освітнього процесу в період війни працівники управління Державної служби якості освіти у Тернопільській області перебувають на постійному зв’язку з директорами шкіл, організовано роботу фокус-групи директорів для прийняття оперативних управлінських рішень, налаштовані консультаційні канали. За результатами комунікації Службі спільно з Міністерством освіти і науки України вдалося швидко врегулювати питання організації освітнього процесу в період війни, оцінювання учнів, закінчення навчального року, видачі документів про освіту, правомірності дистанційної роботи вчителів, дотримання державних гарантій у сфері освіти здобувачів освіти, педагогічних і науково-педагогічних працівників. На вебсайті Державної служби якості освіти України створена рубрика «Заклади освіти в умовах воєнного стану»: https://sqe.gov.ua/diyalnist/rekomendacii-zakladam-osviti/zakladi-osviti-v-umovakh-voiennogo-stan/.
Управлінням Державної служби якості освіти у Тернопільській області проведені онлайн консультації для директорів шкіл «Як налагодити освітній процес за дистанційною або змішаними формами навчання в умовах воєнного стану», «Як завершити навчальний рік в умовах дії воєнного стану» для педагогічних працівників – «Як навчати дітей в умовах воєнного стану? Рекомендації Державної служби якості освіти України», для освітніх експертів -«Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освіти в умовах дії воєнного і післявоєнного стану», де обговорювалися важливі питання здорових і безпечних умов навчання і праці, рекомендації до планування навчальних занять, актуальних напрямків розбудови системи якості освіти.
За дорученням Міністерства освіти і науки України Державна служба якості освіти упродовж квітня-травня проводить моніторинг дотримання місцевими органами управління освітою та керівниками закладів загальної середньої освіти вимог законодавства щодо забезпечення державних гарантій у сфері освіти. У рамках зазначеного моніторингу здійснено також вивчення питання стану організації освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання у школах в умовах дії правового режиму воєнного стану. Метою вивчення стало дослідження питань забезпечення якості освіти, надання психологічної підтримки здобувачам освіти та виявлення проблемних питань, що виникають під час дистанційного навчання.
Незважаючи на війну в Україні, педагоги виконують свій головний обов’язок – забезпечують право дітей на освіту. Освітній процес здійснюється дистанційно у змішаному форматі, поєднуючи синхронний та асинхронний режими з використанням електронних освітніх платформ Google Workspace, Google Classroom, Нові Знання, HUMAN.UA та комунікаційних онлайн сервісів та інструментів (Zoom, Skype, Team, базові сервіси Google: Gmail, Календар, Meet, Jamboard, Диск, Chat, Hangouts, YouTube, Форми та інші). Комунікація з учнями та батьками школярів здійснюється також через соцмережі, вайбер-групи, телеграм, електронну пошту, офіційні вебсайти шкіл.
Не залишені поза увагою освітнього процесу у школах області і діти шкільного віку, які тимчасово проживають на території громад, або ж ті, у кого немає можливості здобувати освіту у своїй школі. Місцевими органами управління освітою громад здійснюється облік таких дітей, заклади освіти зараховують їх до складу учнів або долучають до онлайн-навчання, за необхідності забезпечують їх підручниками, шкільним приладдям, доступом до інтернет-мережі.
З числа внутрішньо переміщених осіб до навчання у закладах загальної середньої освіти залучено майже 4 тис. учнів, у закладах професійної (професійно-технічної) освіти – поверх 350 осіб, у закладах вищої освіти – близько 600 студентів, працевлаштовані 9 педагогічних працівників. 21,5 тис. здобувачів освіти Тернопільської області виїхали за межі України і долучаються до онлайн-занять, перебуваючи за кордоном.
З метою відслідковування результатів навчальних досягнень учнів педагогічні працівники здійснюють відповідні записи у класних журналах, перебувають на постійному зв’язку з батьками, опікунами та учнями щодо проблем, які виникають під час засвоєння навчального матеріалу. Також учителі використовують тестові завдання на електронних освітніх платформах, практикується відеоопитування.
При оцінюванні навчальних результатів під час дистанційного навчання ряд керівників акцентує увагу на важливості зворотного зв’язку між учителями та учнями, неприпустимості перевантаження дітей домашніми завданнями, (деяка частина завдань не оцінюється, а фіксується лише факт їх виконання), необхідності врахування психологічного стану дітей, їхнього здоров’я а також технічних проблем, які можуть виникати під час виконання завдань.
Діти, які пережили страшні трагічні події, потребують психологічно-емоційної підтримки. З ними працюють шкільні практичні психологи й класні керівники. З метою надання консультативної допомоги закладам освіти управлінням Державної служби якості освіти у Тернопільській області у співпраці з Тернопільським національним педагогічним університетом ім. Володимира Гнатюка доктором психологічних наук, професором, завідувачем кафедри психології Мариною Орап представлено рекомендації для практичних психологів закладів загальної середньої освіти області на тему: «Психологічні особливості роботи з дітьми, які пережили екстремальну ситуацію».
У всіх закладах освіти педагоги на онлайн-заняттях проводять заходи щодо психологічного розвантаження учнів, здійснюється психологічна підтримка здобувачів освіти з боку класних керівників. Психологічна підтримка під час освітнього процесу, у тому числі внутрішньо переміщених, відбувається завдяки індивідуальним консультуванням практичними психологами та/або соціальними педагогами учнів та їх батьків, проведенню тренінгів, круглих столів для учнів з метою їх адаптації та інтегрування в нові колективи.
В умовах війни педагогам потрібно розуміти психологічний стан своїх учнів, уміти аналізувати, як психологічні травми впливають на їхню здатність навчатися. Учителям також потрібна підтримка психологів, рекомендації як працювати з дітьми та як самим впоратися зі стресом. Адже якість освіти сьогодні багато в чому залежить від організації освітнього процесу, наскільки вчитель розуміє своє завдання. Саме для цього Державною службою якості освіти України організовані онлайн-тренінги для практичних психологів за проєктом «Психологічна підтримка вчителів шкіл», у якому взяли участь і практичні психологи закладів освіти, консультанти-психологи центрів професійного розвитку педагогічних працівників Тернопільської області.
Під час організації дистанційного навчання в умовах воєнного стану заклади загальної середньої освіти області найчастіше стикаються з такими викликами як виїзд значної частини учнів за кордон, з відсутністю в них можливостей виходити на зв’язок, незадовільна якість інтернет-сигналу, брак живого спілкування між усіма учасниками освітнього процесу, нестача технічних засобів для педагогічних працівників, а також для учнів з багатодітних родин. Значним викликом також є те, що діти внутрішньо переміщених осіб часто не розуміють і не знають української мови, що вимагає індивідуального підходу до спілкування з ними.
Також складно працювати в таких умовах з дітьми з особливими освітніми потребами, однак є практика відвідування учнів удома асистентами вчителів, які проводять з ними заняття, спільно відвідують уроки онлайн.
Ці проблеми, як наслідок, можуть спричинити освітні втрати. До слова освітні втрати за весь час пандемії коронавірусу становили близько 8%. Зміни, яких зазнає сфера освіти в Україні в умовах воєнного стану, будуть значними. Адже усі учасники освітнього процесу відчули їх на собі, а наслідки аналізуватимуться ще не один рік.
Якість освіти, як відомо, залежить від розбудови усіх складових діяльності закладу освіти: оптимального добору педагогічних кадрів, мотивуючого освітнього середовища, використання освітніх технологій, спрямованих на оволодіння ключовими компетентностями, сприятливої для творчої роботи психологічної атмосфери. В умовах дії воєнного стану окремі з них призупинені, що негативно позначається на якості освіти.
Поки ПВО збиває ракети над українськими містами та захищає мирних мешканців, освітяни розробляють плани захисту майбутнього наших дітей. Не може бути перехідного періоду в якості освіти, бо право на доступну і якісну освіту – це конституційне право кожного громадянина. Тож на разі важливо підтримувати учнів, їх батьків дистанційно, надсилаючи їм необхідні повідомлення, залишаючись на зв’язку, розмовляючи, заспокоюючи, мотивуючи їх здобувати знання і планувати своє майбутнє. Професія педагога ніби перезавантажилася і ми ще раз розуміємо її велике значення і важливе місце в суспільстві. Щоб після переможного закінчення війни кожен з нас міг сказати, що зробив більше, ніж міг, для захисту права наших дітей навчатися, а отже, нашого майбутнього.
Про якість освіти в умовах воєнного стану поділилися думками керівники, педагоги, освітні експерти Тернопільської області.
Освітній експерт, заступник директора з навчально-виховної роботи Тернопільської Української гімназії ім. І. Франка Ольга Ензельт
На офіційному сайті МОН України зазначено, що «Якість освіти – комплекс характеристик освітнього процесу, що визначають послідовне та практично ефективне формування компетентності та професійної свідомості». Ми переживаємо надзвичайно важкі часи: часи непростих масштабних реформ до яких додалася страшна війна. Чи можемо ми, у воєнний час, говорити про якість освіти? На мою думку, так. Виходячи із зазначеного на сайті МОН України, педагогам, які зараз працюють у дистанційному форматі, успішно вдається формувати компетентності у здобувачів освіти. Саме зараз на перше місце вийшли дві ключові компетентності: спілкування державною мовою та інформаційно-цифрова. Починаючи з 2020 року, педагогічні працівники та здобувачі освіти інтенсивно набули навичок роботи на багатьох освітніх платформах, постійно навчаються безпечній роботі в Інтернеті. Педагоги закладів освіти намагаються не залишати своїх вихованців у такий непростий час, продовжують підвищувати моральний розвиток учнів. На прикладі Тернопільської Української гімназії ім. І. Франка, зазначу, що на сайті закладу триває проєкт «Не мовчімо про те, що найбільше болить!» у рамках якого сторінки воєнного щоденника (а це емоції педагогів, гімназистів та їх батьків), дитячі малюнки, міні-проєкт «Після Перемоги», фотомиті волонтерської роботи педагогів. Цей проєкт сприяє відкритості стосунків, психологічній підтримці один одного. На закритій гімназійній платформі VIBER з 15 березня триває відеомарафон «Підтримай дух українця». Це спільний проєкт педагогічних працівників та гімназистів. Він сприяє розвитку партнерських стосунків між викладачами та учнями. Спільна робота над цими проєктами у воєнний час сприяє розвитку морально-етичних цінностей особистості, ціннісного ставлення до держави та суспільства, що у наш час займають перше місце.
Директор Тернопільської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 7 з поглибленим вивченням іноземних мов Галина Костюк
Введення воєнного стану значно вплинуло на якість освіти у ЗЗСО. Як керівнику школи мені довелося вирішувати нові питання. Багато учнів та вчителів виїхали за межі України. Здобувачі освіти вимушені поєднувати навчання в Україні та за її межами. З деякими учнями певний період не було зв’язку.
До закладу прибуло багато учнів – внутрішньо-переміщених осіб, які потребують психологічної адаптації та індивідуального підходу. Усі учасники освітнього процесу перебувають у стресовій ситуації через воєнний стан, негативні події, звучання тривожних сирен.
Учителі та учні активно поєднують освітню діяльність із волонтерською.
Усі вищеназвані проблеми, що виникли під час воєнного стану, погіршили якість освітнього процесу. Віримо, що все наздоженемо, труднощі подолаємо, переможемо ворога, відбудуємо Україну та покращимо якість освітнього процесу зокрема.
Все буде Україна.
Вчителька початкових класів Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 8 Юлія Сойма
Війна внесла корективи у життя кожного українця. Ми поділили своє життя на «до» і «після». Все звичне і буденне набуло для нас нового значення. Ми вирішили стати кращою версією себе! Саме тому кожен на своєму місці виконує обов’язки «наддобре». Кожен прагне бути супергероєм у своїй сфері діяльності.
Освіта також чудово тримає стрій! Сьогодні всі учасники освітнього процесу переживають другий удар реальністю (першим була пандемія). Covid19 загартував нас і навчив працювати в екстрених умовах. Педагоги гордо можуть сказати, що з інформаційними технологіями вони на «ти», адже не обмежуються в роботі однією платформою чи медіа-ресурсом, а є гнучкими і компетентними у своїй діяльності і, що дуже важливо, забезпечені матеріально-технічним оснащенням.
Найдієвішим чинником якості освіти сьогодні є мотивація. І учні, і вчителі працюють задля перемоги. Оченята дітей горять! Вони ще більше прагнуть знань, бо розуміють, що за ними майбутнє України – світле і щасливе! Слава Україні! Україна понад усе!
Вчителька початкових класів навчально-виховного комплексу «Лисичинський загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Скориківської ОТГ Неля Вегера
Війна, що увірвалася в наше життя, кинула виклик усьому народу, суспільству, кожній сфері нашого життя. Вона спровокувала великі руйнування, жертви, зміни у звичному стані речей. Це торкнулось і освіти у нашій країні. Із введенням воєнного станув організації освітнього процесу виникли певні особливості, яких не було раніше.
На мою суб’єктивну думку, може і добре склалось, що українська школа працює дистанційно не перший рік, а в умовах коронавірусу ці процеси стали звичними, зрозумілими і доступними для всіх. Бо було би два стреси одразу: війна і онлайн-навчання. Не всі учасники освітнього процесу справились би нормально… Це моє бачення.
Цими можливостями реально скористались різні категорії тимчасово переміщених осіб. Так, у закладах освіти Тернопільської області навчались і продовжують здобувати освіту діти з різних регіонів України. Варто сказати, що ставлення до таких дітей було і є особливо уважним і толерантним. Усі мають можливість не тільки бути приєднаними до дистанційних уроків відповідного класу, а й навчатись у зручній для них формі, тобто окремі вчителі працюють з такими дітьми індивідуально.
Хочу відзначити, що діти зі східних, північних і центральних регіонів України, які не дуже добре володіли державною мовою, мали змогу краще її вивчити на теренах Західної України. Вважаю, що трохи цей процес зрушився з місця. Проте батькам потрібно намагатись розмовляти українською з дітьми і вдома. Лише тоді буде результат, але це процес довгий.
Бачу в своїх учнів зародження активної громадянської позиції. Усе, що ми говорили їм про патріотизм, наші «нушенята» тепер активно засвоюють. Активно і практично: цікавляться новинами з фронту, обговорюємо їх разом. На все життя вони запам’ятають, як переживали за своїх татів-захисників, як допомагали мамі ліпити вареники для воїнів ЗСУ. Зрозуміли, чому наші кольори синьо-жовті, з дитячих уст це звучить так: синій – бо це мирне небо і ми хочемо миру, жовтий – ми на багатій землі живемо і нікому її не віддамо. Реально діяльнісний підхід у формуванні особистості юних українців! Для мене стали відкриттям думки і судження моїх школяриків: серйозні, дорослі, патріотичні. Пишаюся своїми учнями!
Всім зрозуміло, що діти сумують за своїми шкільними друзями і дуже хочуть сісти за парти у класній кімнаті, яку ми всі разом облаштовували ще у мирний час. І вірю, що це незадовго станеться. Вірю в НУШ! Вірю в прогресивні процесам в освіті – такі, як сертифікація! Вірю, що Україна буде мирною і вільною!
