Нові стосунки – це не гра та не панацея від страждань. Є більш простий і дієвий спосіб впоратися з болем розлуки…
Не відкрию Америку: стосунки – це зовсім не безтурботна гра на зеленому лужку в чудову погоду. І розлучатися – завжди нелегко. А найчастіше ще й боляче і накриває розпач.
Мені однаково, що розповідають і радять інші, хто має рацію, хто винен, хто кого покинув чи навпаки. Не писатиму про те, хто переміг, а хто програв після розриву. Тим більше, що тут не буває ні переможців, ні тих, хто програв. Справа в іншому.
Хочу поговорити про пошуки справжнього, справжнього щастя, про ваш душевний та емоційний стан після розлучення з колишнім партнером. Щоб вам було добре і спокійно, і не турбувало, що там кажуть інші.
Тож поговоримо про це, давайте? Хіба що ви належите до того рідкісного типу щасливчиків, кому ніколи не доводилося розлучатися з партнером і лити сльози в подушку.
Коли закінчуються стосунки з кимось, хто був для вас усім світом, ким ви буквально дихали та жили – це дуже болісний процес. Знаю, що більшість із вас знають цей гіркий «смак» прощання з тими, кого щиро любили. Знаю, як це – відпускати людей зі свого життя, коли розпач розриває на частини. Знаю, як це боляче, коли ти любиш, а тебе, як виявляється, – ні.
Багатьом із вас, впевнена, також довелося пережити подібний досвід: коли ти залишаєшся один, і все, що в тебе є – це розбите серце та розірвана на шматки душа. Коли ти відкрився комусь усією душею, а він не спромігся зробити цього тобі навіть на сантиметр. Після цього почуваєшся вичавленим і виснаженим. А найголовніше – невпевненим та надто тендітним, щоб продовжувати йти далі. Жити далі. Перша думка при цьому: знайти нового партнера, щоб у його обіймах знайти притулок та порятунок від болю.
Вірю і не сумніваюся, що знайти в собі сили стати на ноги після хворобливого розставання – дуже складне завдання. Але йти далі, рухатися далі – зовсім не означає негайно вступати у нові стосунки.
Нові стосунки – це не гра та не панацея від болю. Є простіший спосіб впоратися з почуттями, які вас переповнюють.
Але переконана, що нові та негайні стосунки не залікують ваші рани та не допоможуть впоратися з болем.
Рухатися далі означає знайти себе. Принаймні пишу про це з власного досвіду. Щоб забути та відпустити зі свого життя все, що змушувало страждати. Я про те, щоб знову навчитися жити та посміхатися, зрештою. Впустити у своє життя промені сонячного світла після багатьох днів бур та ураганів. Щоб взяти себе, нарешті, до рук і робити те, що краще для тебе. Хоч би що це було. Головне – знову жити та голосно сміятися.
І якщо ви запитаєте, як це зробити, то я відповім, що рух уперед жодним чином не залежить від того, чи ви знайшли нового партнера, в обіймах якого думаєте забути про все пережите. Йтиметься про вас: чи почали ви слідувати своїм найпотаємнішим бажанням і мріям, чи дбаєте про себе, чи займаєтеся тим, що приносить справжнє задоволення. При цьому не замислюючись ні на секунду про те, де і з ким ваш колишній партнер.
Хоча, можливо, хтось інший справді знаходить втіху у нових стосунках. Щиро кажучи, пишу не для того, щоб вчити когось жити. Просто ділюся своїм досвідом. Тим, що мені допомогло.
Справді вірю, що якщо серце розбите, вам дуже боляче, і ви хочете втекти від цього – потрібно просто мати сміливість. Мати сміливість підвестися, подивитися в «обличчя» своїм проблемам і спробувати знайти себе. Справжнього.
Чудово розумію, що всі ми абсолютно різні. У нас може бути таке ж серце у грудях, але наші емоції та страхи – все це у кожного унікальне. Тому рухатися вперед для різних людей може означати різні речі. Для когось – це активний пошук нового партнера, який виявиться кращим за колишнього, а для іншого – це усамітнення та пошук щастя у власній душі. І це нормально.
Зрештою, єдине, що можу стверджувати напевно – це те, що щастя та радість приносить лише рух уперед. Для мене це – відпустити, пробачити, забути колишню прихильність і намагатися знайти себе, отримати справжнє щастя.
Отже, головне, не залишатись на місці. Рухатися вперед. Йти далі. Хто знає, що там – за поворотом.
Головне – знову навчитися жити. Тому що немає нічого важливішого, ніж зосередитися на магії теперішнього моменту, Тут і Зараз, і максимально використовувати наше життя, поки ми тут – на Землі.
