Наприкінці травня цього року на сайті президента України розмістили одразу кілька петицій про заборону абортів.
«Держава має законодавчо захистити і цих своїх громадян – ненароджених українців», «Російські окупанти безбожно знищують українців, давайте не дозволимо українським батькам повторювати дії російських окупантів і заборонимо знищувати українських дітей, наше майбутнє!»
І це вже далеко не перша спроба таких заборон.
Такі петиції — типова маніпуляція. Некоректно прирівнювати аборти, дозволені законодавством, до геноциду, влаштованого росіянами українцям.
Приблизно таке нам нещодавно написала одна з читачок, критикуючи контент нашого проєкту. А що каже статистика?
З 2011 по 2020 роки в Україні справді зафіксували 1 096 415 абортів. Однак! «До медичної статистики входять як спонтанні переривання вагітності (викидні), так і медичні легальні аборти, які робляться планово за медичними показами чи бажанням самої жінки», – йдеться в коментарі до даних.
За статистикою, 10-15% усіх вагітностей у світі закінчується викиднями. Умовно 10% трапляється у першому триместрі, тобто, в ті самі перші 12 тижнів – термін, коли в Україні, зокрема, дозволено робити аборт.
Якщо глянути на дані Держстату, у 2020 році в Україні народилося 293 457 дітей. Якщо врахувати статистику про викидні, то 10% – це 32 606 випадків. В той час як у статистиці абортів за 2020 рік стоїть число 64 574. Тобто, можна припустити, що близько половини абортів можуть становити викидні та завмерлі вагітності.
Тут додамо, що в Україні наводять дані про те, що кожна 4 вагітність закінчується передчасною втратою дитини. Такі ж цифри вказують в організації «Опіка ангела», де підтримують жінок та чоловіків, які переживають таку трагедію. Однак на цю тему в нас нечасто говорять, тому складається враження, що викидні – це поодинокі випадки. Однак це зовсім не так.
Якщо ж повертатися до кількості офіційних абортів, то варто говорити про динаміку, бо насправді кількість їх зменшується з роками. Якщо в 2011 році їх зафіксували 163 668, то в в 2020 – майже втричі менше – 64 574. Так, щороку кількість народжених дітей в Україні справді вкотре знижується з 2012 року (тоді за рік народилися 502 595 дітей), але не через аборти.
У Польщі аборт дозволено робити лише якщо вагітність настала внаслідок зґвалтування, інцесту або несе загрозу життю чи здоров’ю жінки. Однак окремі смерті вагітних вже показали, що закон не завжди працює, і в країні відбувалися масові протести, бо жінки розуміли: на місці померлих може опинитися будь-яка інша полька.
А все, що відбувається в Польщі, з 24 лютого стосується і мільйонів біженок із нашої країни. Та й тих українок, які жили у Польщі й раніше.
Зокрема, у вересні цього року у Фонді жінок та планування сім’ї «FEDERA» розповіли про випадок, коли українці, яка вже два роки живе в Польщі, лікарі відмовлялися робити аборт, знаючи, що в її дитини немає шансу на життя – дівчинка не мала черепа. Про це з якихось причин не сказав гінеколог, який робив УЗД на 17 тижні вагітності, тож виявилося це лише на 30 тижні. Навіть отримавши виписку від психіатра, що продовження вагітності може загрожувати життю вагітної, лікарі ще два тижні відмовлялися робити жінці аборт.
Крім того, правозахисниці вже з весни говорили про випадки, коли зґвалтовані росіянами українки-біженки мусили повертатися в Україну, аби зробити аборт тут.
Оскільки приклад Польщі найсвіжіший, то ось реакція суспільства на заборону: лише за перший рік після встановлення закону близько 34 тисяч польок намагалися зробити аборт або за кордоном, або нелегально.
Якщо глянути на офіційні статистичні дані, то в 2019 році у Польщі народилися 375 тисяч дітей, у 2020 – 355,3, а в 2021 (Постанова Конституційного суду Польщі про заборону абортів набрала чинності 27 січня 2021р.) – трохи більше 331 тисяч. Так, минув лише один рік, але схоже на те, що на збільшення кількості народжених дітей така заборона не впливає.
У суспільстві часто поширюють наратив, що аборт – це «легкий спосіб позбутися проблеми». Однак навіть якщо не піднімати тему необхідної психологічної підтримки жінок, які зробили аборт, варто дивитися глибше – чому його обирають?
Статистики по Україні щодо цього нам не вдалося знайти. Окрім ремарки про те, що основна причина абортів – небажана вагітність внаслідок неефективного використання контрацептивів або їх відсутності.
– не готова фінансово (40%);
– недостатньо часу, щоб приділяти його дитині (36%);
– причини, пов’язані з партнером (не хоче дитини, не та людина, аб’юзер, доведеться ростити дитину самій та інші) (31%);
– є необхідність зосередитися на інших дітях (29%).
Більшість жінок (64%) сказали, що це були кілька причин одночасно.
Авторка: Iryna Nebesna