Розслідування газети Die Welt розкриває подробиці того, яким способом тодішній уряд Болгарії постачав озброєння Україні, що зазнала російського нападу.
Болгарія “таємно врятувала Україну”? Це стверджується у докладному розслідуванні німецької щоденної газети Die Welt у номері від 18 січня 2023 року. Згодом цю тему підхопила і англомовна газета Politico , яка, як і Die Welt, належить німецькому видавничому дому Axel Springer.
Автор публікації Філіп Фолькман-Шлук (Philip Volkmann-Schluck) пише, що після вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року уряд у Софії розробив “секретну стратегію”, яку він почав втілювати в життя вже 28 лютого 2022 року, тобто лише через чотири дня після початку війни.
Того дня тодішній прозахідний прем’єр-міністр Болгарії Кирило Пєтков відвідав Київ, а уряд Болгарії вже запустив процедуру для надання всебічної військової допомоги Україні, повідомляє Die Welt: “Щоб уникнути офіційних постачань зброї, боєприпаси та озброєння були направлені в Україну не безпосередньо. Таким чином країна-член ЄС та НАТО – Болгарія тимчасово покрила третину потреб української армії”. Крім того, Болгарія непомітно постачала в Україну дизельне паливо, забезпечуючи тим самим до 40 відсотків потреб танків та автомобілів ЗСУ у період із квітня по серпень 2022 року, з’ясували журналісти.
Крім того, газета Die Welt наводить цитату міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, яка підтверджує отримання його країною допомоги від Болгарії. У той час, коли деякі члени болгарської коаліції стали на бік Росії, Пєтков вирішив “бути на правильній стороні історії і допомогти нам (українцям. – Ред. ) захиститися від значно сильнішого ворога”, заявив глава української дипломатії, повідомляє DW
На той час Пєтков очолював коаліційний уряд, створений із чотирьох партій. Його заступник – віце-прем’єр Корнелія Нінова з проросійської Болгарської соціалістичної партії (БСП) – була категорично проти постачання зброї в Україну , як і президент країни Румен Радєв.
Ціль: незалежність від Росії
Німецький експерт із Південно-Східної Європи Йоханна Даймель (Johanna Deimel) наголошує, що це рішення було для Болгарії непростим, враховуючи вплив проросійських сил у країні: “І соціалісти, і президент вважаються дружніми Росії. Я б сказала, що, зважаючи на все, зірка їх обох явно на заході сонця.Я розцінюю це так, як описав це Пєтков: “Ми показали, що світ можливий без залежності від Росії”.
Мартін Коте (Martin Kothé), голова регіонального офісу Південно-Східної та Східної Європи ліберального Фонду імені Фрідріха Наумана (Friedrich-Nauman-Stiftung) у Софії, також високо оцінює тодішні рішення Петкова: “Маленька Болгарія стала на правильний бік історії, пішовши на великий ризик. Я вважаю, що це гідно наслідування. Німеччині за нового міністра оборони в майбутньому слід брати з неї приклад”.
Болгарія не надавала допомоги Україні офіційно, лише через продаж зброї через інші країни НАТО. Екс-прем’єр Кирил Пєтков заявив про це в Софії 18 січня: “Прямих постачань зброї в Україну не було . промисловості”.
Це підтвердив і тодішній міністр фінансів Асен Василев, зазначивши, що уряд дотримувався рішення болгарського парламенту не постачати зброю Україні. Це рішення тоді було ухвалено під тиском громадськості та соціалістів, які погрожували вийти з правлячої коаліції.
Лідер болгарських соціалістів була в курсі постачання зброї Україні
Лідер болгарських соціалістів і тодішній заступник прем’єр-міністра Корнелія Нінова, зважаючи на все, знала про “секретну стратегію” – адже, будучи міністром економіки та промисловості, вона відповідала за торгівлю зброєю. Відповідаючи на один із парламентських запитів, Нінова підтвердила, що експорт військового обладнання з 1 березня до 30 червня 2022 року порівняно з попереднім роком зріс утричі.
Розслідування газети Die Welt Нінова прокоментувала 18 січня в такий спосіб: “Болгарія не постачала зброю безпосередньо Україні. Хто стверджує це – брехун. Болгарія не поставила Україні жодного патрона”.
За фактом це вірно, підтверджує заступник директора аналітичного центру Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) і тодішній радник Петкова із зовнішньої політики Весела Черньова в інтерв’ю DW: “Україна не згадувалася як покупець. На мій погляд, однак, усім було ясно, що ці боєприпаси радянського зразка, зрештою, призначалися саме для України”.
Побоювання у зв’язку з можливою реакцією Москви
Наразі спостерігачі побоюються реакції Москви. При цьому Мартін Коте звертає увагу на небезпеку, що зростає, для болгарської демократії з боку “систематичної російської дезінформації”. Йоханна Даймель також зазначає, що “небезпека диверсійних дій з боку Російської Федерації” проти Болгарії, “зокрема проти військової та збройової промисловості”, зберігається.
Декілька кібератак і кампаній з дезінформації в Болгарії вже відбулися. На думку Даймель, “справа навіть може дійти до розпалювання політичних заворушень та цілеспрямованої дестабілізації з боку Москви та її однодумців у Болгарії”.
Тим часом міністерство внутрішніх справ РФ оголосило у розшук болгарського журналіста-розслідувача Христа Грозєва. Його звинувачують в організації спільно із СБУ викрадення російських винищувачів.
Можливий вплив на вибори у Болгарії
Не виключено, що публікації в газетах Die Welt та Politico можуть вплинути на майбутні вибори в Болгарії та вивести країну зі стану політичного застою.
Уряд Кирила Петкова втратив владу внаслідок вотуму недовіри влітку 2022 року, а новий уряд не вдалося сформувати досі. Тому, ймовірно, наприкінці березня – на початку квітня 2023 року в Болгарії відбудуться дострокові парламентські вибори. Партія Петкова та Василева “Ми продовжуємо зміни” та їхні ліберально-консервативні партнери з “Демократичної Болгарії” тепер мають добрі шанси знову сформувати уряд.
За словами Йоханни Даймель, болгари “втомилися від політичних криз та корупційних скандалів навколо Бойка Борисова ” – багаторічного прем’єр-міністра від партії ГЕРБ (“Громадяни за демократичний розвиток Болгарії”), який ініціював вотум недовіри Петкову.
А Мартін Коте вважає, що на наступному голосуванні болгарські виборці опиняться перед вибором: “Чи хочуть вони голосувати за свободу і за можливості для особистого розвитку та процвітання, які вона дає? Або вони хочуть потрапити на вудку жорстокого агресора, який пригнічує та спалює ( на війні. – Ред. )” власний народ, щоб задовольнити свої імперські амбіції?”