Загальна сума прямих збитків підприємств, включно з державними, та приватних осіб-підприємців оцінюється в $13 млрд. З них $9 млрд — частка збитків великих та середніх підприємств. Загальні непрямі втрати сягають $33,1 млрд. А необхідна сума для відновлення підприємств — $24,9 млрд.
«Переважна кількість зруйнованих та пошкоджених підприємств сконцентрована в шести областях — Київській та Донецькій (по 17% від загальної кількості), Запорізькій (14%), Харківській (13%, Луганській (10%) та Миколаївській (8%). Зазвичай область реєстрації підприємства співпадає з областю, в якій у підприємство отримало прямі збитки, але є і винятки», — зазначає Дмитро Горюнов, керівник напряму економічних втрат проєкту «Росія заплатить», старший економіст Центру економічної стратегії.
До найбільших підприємств за розмірами активів, що зазнали прямих збитків від збройної агресії росії у 2022 році, увійшли Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, Азовсталь, Нібулон, Мотор Січ. Згідно з оцінкою експертів проєкту 19 приватних та державних підприємств (17%) з-поміж великих та середніх зруйновано повністю, ще 90 (83%) пошкоджені частково.
Останніми з-поміж зафіксованих пошкоджених великих підприємств зазнали руйнувань
АТ «Мотор Січ» внаслідок ракетного удару у жовтні 2022 року, а також «Укрхімтрансаміак», ПрАТ «Глини Донбасу», «Конті» та «Нібулон».
«Зі стабілізацією фронту зменшується й кількість пошкодження нових підприємств. Крім того, знижується кількість нових випадків мародерства або розкрадання товарних залишків. Слід зауважити, що інформація щодо пошкоджених об’єктів надходить із деяким запізненням», — пояснює Дмитро Горюнов.
* зруйновано
** станом на початок 2022 року
Ці обрахунки проведені переважно на основі відкритих даних та з використанням аналітичних методів оцінки і відрізнятимуться від індивідуальної незалежної оцінки збитків. Представлені дані використовуються для загальної оцінки збитків, завданих Україні, її інфраструктурі загалом та економіці, а не для індивідуальної оцінки окремих компаній чи об’єктів. З огляду на триваючий характер конфлікту та відсутність доступу на тимчасово непідконтрольних уряду територіях, збір даних про характер пошкоджень здійснюється переважно віддалено, але перевіряється за допомогою наявної інформації.
Методологія оцінки збитків українського бізнесу:
- Джерелом інформації для аналізу даних про пошкоджені та зруйновані великі та середні підприємства були 1) Інформація щодо пошкоджених об’єктів від місцевих адміністрацій, та 2) моніторинг інтернет-ресурсів щодо великих підприємств регіонів, де була зафіксована присутність окупаційних військ росії.
- Для унеможливлення дублювання прямих збитків з переліку виключались підприємства, що належать до інших галузей. Наприклад, збитки енергогенеруючих підприємств віднесені до розділу «Енергетика».
- До середніх та великих відносилися підприємства відповідно до їхнього обсягу реалізованої продукції за даними YouControl (середні — ≥ €10 млн за рік).
- Для оцінки прямих збитків мікро- та малих підприємств застосовувалося припущення, що частка пошкоджених активів дорівнює частці пошкодженого житла у цьому регіоні. Дані про вартість активів таких підприємств оприлюднені обласними управліннями статистики. Такий підхід застосовано й у визначенні прямих збитків приватних осіб-підприємців: припускається, що співвідношення розміру активів та обсягу доходу (продаж) є таким, як і у мікропідприємств.
- Точні дані про суму прямих збитків підприємств здебільшого відсутні. У такому разі сума збитків визначалась як 40% від суми активів підприємства при пошкодженні та 100% — при руйнації.
- Для оцінки непрямих втрат враховувалось зменшення доходів підприємств і окремих галузей. Для обрахунку потреб у відновленні сума прямих збитків збільшується на коефіцієнт “build back better” (впровадження підвищених стандартів якості: підвищення енергоефективності, інклюзивності, безпеки тощо). Відновлення активності підприємств передбачає оборотні кошти.
Детальні дані щодо руйнувань та збитків завданих українському бізнесу зібрано Інститутом Київської школи економіки (KSE Institute) в рамках проєкту розробки незалежних методологій аналітичної оцінки пошкодження інфраструктури та економічних збитків спричинених агресією Росії, що реалізується KSE Institute у співпраці із Проєктом USAID “Економічна підтримка України”.
Команда експертів KSE Institute з партнерами проводить регулярний збір даних про збитки з усіх доступних джерел інформації, розробляє окремі методології незалежної аналітичної оцінки збитків, розраховує збитки та втрати економіки України, спираючись на міжнародний досвід оцінки збитків та післявоєнної реконструкції країн Африки, Близького Сходу, Центральної Азії та Західних Балкан, включаючи шість під методологій для основних секторів (Соціальна інфраструктура; Транспортна інфраструктура; Сільськогосподарська інфраструктура; Житловий фонд та підприємства; Енергетична інфраструктура; Навколишнє середовище).
Методологія, результати збору даних та оцінки будуть представлені на сайтах KSE та damaged.in.ua й стануть доступними для обговорення й покращення громадськістю й зацікавленими особами.
Проєкт USAID «Економічна підтримка України» є шестирічною ініціативою, (2018-2024), яка реалізується компанією «DAI Global» та спрямована на покращення економіки України у відповідь на агресію Росії. Проєкт USAID розроблений для зміцнення економіки та підвищення стійкості бізнесу та громад на сході України після анексії Криму та захоплення підтримуваними Росією сепаратистами окремих територій Донецької та Луганської областей у 2014 році. Нині Проєкт USAID змінює фокус із заходів, спрямованих на бізнес і громади східних областей, на підтримку внутрішньо переміщених осіб (ВПО), мікро-, малих і середніх підприємств (ММСП), університетів та інших партнерів із цих регіонів. Проєкт USAID надає технічну допомогу та підтримку спільного інвестування ММСП, постачальникам фінансових послуг, місцевим громадським організаціям, навчальним закладам, містам та об’єднаним громадам.
