За оцінкою експертів проєкту KSE Institute «Росія заплатить», найбільша частка збитків агросектору — через знищення та пошкодження сільгосптехніки, внаслідок чого оціночні втрати виробників складають понад $4,65 млрд. Загалом внаслідок війни пошкоджено або зруйновано 109.6 тис. одиниць сільгосптехніки.
Друга за розміром категорія збитків цієї сфери повʼязана зі знищенням та крадіжками виробленої продукції. Зафіксовано понад 4 млн тонн знищеної та викраденої готової сільгосппродукції. Сукупна вартість цих збитків оцінюється в $1.87 млрд.
Суттєвих втрат зазнала також інфраструктура для зберігання виробленої сільськогосподарської продукції. Сумарна місткість зруйнованих зерносховищ сягає 8.2 млн тонн виробленої продукції, а пошкоджених зерносховищ — 3.25 млн тонн потужностей для одночасного зберігання. Вартість їхнього відновлення зруйнованих потужностей оцінюється у $1.33 млрд.
Найбільших збитків агросектору війна, розпочата росією нанесла Луганській, Херсонській, Донецькій, Харківській та Запорізькій областям. Ці ж регіони у топ-5 за кількістю пошкоджених та зруйнованих обʼєктів.
Оцінка прямих втрат агропромислового комплексу та сільськогосподарської інфраструктури включає такі втрати:
сільськогосподарської техніки, елеваторів та інших зерносховищ,
тваринництва від загибелі та забою тварин через неможливість їхнього утримання,
виробників багаторічних культур через пошкодження насаджень,
бджільництва,
факторів виробництва та готової продукції через їх пошкодження та крадіжки.
Обрахунки втрат земельного фонду будуть оцінені у наступних випусках звіту.
Вищезазначені втрати оцінюються непрямими методами у поєднанні з державною й регіональною статистикою, а також даними з опитувань сільськогосподарських виробників, проведених у 2022 році.
Детальні дані щодо руйнувань та збитків завданих агросектору зібрано Інститутом Київської школи економіки (KSE Institute) в рамках проєкту розробки незалежних методологій аналітичної оцінки пошкодження інфраструктури та економічних збитків спричинених агресією Росії, що реалізується KSE Institute у співпраці із Проєктом USAID “Економічна підтримка України”. Зміст цієї публікації є відповідальністю Інституту Київської школи економіки (KSE Institute) та не обов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів Америки.
