Про це дізнавайтеся у новому дослідженні KSE Institute у рамках проєкту “Самосанкції / LeaveRussia” про вплив виходу іноземного бізнесу на економіку РФ.
На початку травня 2023 року KSE Institute, аналітичний центр при Київській школі економіки, зібрав оновлені фінансові результати з російського реєстру юридичних осіб ЕГРЮЛ.
На той час фінансові результати були доступні для ~1700 із 1850 юридичних осіб, які знаходяться в базі даних KSE як такі, що мають в РФ власні юридичні особи (контрольні частки в статутному капіталі ООО або АО).
Загальна виручка цих 1700 юридичних осіб у 2022 році впала на 42% – з 304 млрд доларів до 214 млрд доларів. Прибуток впав на 19% – з 16,8 до 14,1 млрд доларів. Зміни виручки не однакові в залежності від статусів компаній.
Компанії, які “виходять” або вже пішли з російського ринку, мали вдвічі менше доходів у 2022 році. Ті, хто залишається або “вичікує” – мали майже однакові доходи в порівнянні з 2021 роком.
Також, ті компанії, які “залишаються” і “вичікують”, збільшили прибуток при майже незмінному доході – ймовірно, через зростання цін або через зниження конкуренції і отримання долі ринку тих, які вийшли з країни.
Найбільше фінансово страждають ті, хто тривалий час виходить. Це говорить про те, що зволікання з виходом шкодить, перш за все, самим компаніям. Найбільш платоспроможні покупці вже скупили найпривабливіші активи тих, хто пішов першими, і тепер російська влада ускладнює подальший вихід.
Ті, хто пішов, працюють краще, ніж ті, хто тільки йде. Важливо розуміти, що активи не закриваються, а передаються новим місцевим власникам або місцевому менеджменту, які відновлюють свою діяльність. Екс-власники також зацікавлені у підтримці діяльності активів.
Наприклад, продаж заводів Renault минулого літа російському державному агентству включав важливий пункт, який дозволяв автовиробнику переглянути повернення до своїх найсучасніших складальних ліній через шість років. Компанія заявила, що отримає фінансові збитки в розмірі 2,2 млрд євро за вихід з Росії.
Або Carlsberg, який планує продати свої російські підрозділи до середини 2023 року, але з певною умовою, що дозволить компанії викупити російські активи пізніше. Крім того, доходи та прибутки відрізняються залежно від сектора.
Найбільше збільшили виручку виробники споживчих товарів/циклічних товарів. Вони також є одними з лідерів за зростанням прибутку. Це можна пояснити тим, що такі компанії, як правило, не залишають російський ринок, наприклад, Nestle або Mondelēz.
У жовтні 2022 року генеральний директор Mondelēz International Дірк Ван де Пут захистив рішення залишитися в Росії: «Ми продаємо шоколад і печиво. У деяких країнах печиво вважається частиною нормальної дієти, [у] багатьох країнах печиво є сніданком. Тому ми відчуваємо, що постачаємо продукцію звичайному споживачеві в Росії». Під приводом захисту звичайного споживача транснаціональні компанії, такі як Mondelēz, скористалися можливістю та активізували свою діяльність у Російській Федерації. Mondelēz збільшила доходи в РФ на 45% – до 1,34 млрд доларів.
Тому Україні та іншим країнам світу потрібно не лише продовжувати тиск на ті компанії, які залишаються, але й ретельно виявляти справжню поведінку компаній і запроваджувати до них нові торгові обмеження та санкції, оскільки вони (за своїм бажанням зберегти бізнес) прямо чи опосередковано спонсорують російську агресію в Україні.
