Чинний закон про службу в органах місцевого самоврядування діє із червня 2001 року. До нього понад 30 разів вносили зміни, однак багато положень закону застарілі та потребували оновлення. Аналітики Центру спільних дій детальніше розповіли, як зміниться підхід до служби в органах місцевого самоврядування.
Як пояснюють аналітики, серед новацій закону — запуск конкурсів для вступу на службу в органах місцевого самоврядування, деполітизація місцевих службовців та запровадження окладів залежно від категорії, трудового стажу тощо.
Деполітизація роботи місцевих чиновників
Закон вводить конкурси на посади службовців в органах місцевого самоврядування. Конкурс має тривати до 45 календарних днів. Його порядок має затвердити місцева рада, враховуючи типовий порядок Нацагентства з питань державної служби. Оголосити про конкурс мають на офіційному вебсайті місцевої ради та на Єдиному порталі вакансій публічної служби. Претендувати на місце чиновників зможуть компетентні для потрібної посади громадяни, які не займаються політичною діяльністю.
Окрім того, закон розмежовує посади службовців місцевих самоврядувань та виборних осіб. Виборна особа — це людина, яку обирають на місцевих виборах або яку затверджує на посаду місцева рада на певний період. Службовець — це особа, яку безстроково призначають на посаду за результатами конкурсу. Щоб стати службовцем, потрібно подати документи, пройти тест та співбесіду.
Введена норма допоможе уникнути політичної заангажованості серед місцевих чиновників. Службовці тепер мають бути політично неупередженими й не мають права демонструвати свої політичні погляди. Організовувати чи проводити передвиборчу агітацію та брати в ній участь їм заборонено.
Службовець, який хоче взяти участь у виборах, зобов’язаний повідомити про це своє керівництво й на час виборчого процесу припинити роботу. Якщо він цього не зробить, то це вважатиметься невиконанням вимог щодо політичної неупередженості. Це дисциплінарний проступок, за який можуть звільнити.
Місцеві вибори, зміна виборних посадових осіб місцевого самоврядування, керівників служб та безпосередніх керівників не можуть бути підставою для звільнення службовця місцевого самоврядування. Це зменшить політичний вплив на службовця, який має працювати на громаду, а не на місцевих політиків.
Скільки будуть отримувати в органах місцевого самоврядування?
Наразі питання зарплати службовців ОМС регулюються постановою Кабміну. Органи місцевого самоврядування визначають зарплати своїх чиновників, орієнтуючись на умови та схеми окладів, вказаних у постанові. Розмір зарплати залежить від додаткових виплат, які встановлюються керівником службовця. Це робить чиновника залежним від волі «начальника» і призводить до великих ризиків корупції. Виплати подекуди складають до 300 % від окладу.
У новому законі чітко розмежували оклади, за якими місцева рада має створити єдину схему винагороди. Більш спроможні громади зможуть платити більшу винагороду, а для менш спроможних є мінімальні вимоги, які не можна порушувати.
Зарплата буде залежати від посадової категорії місцевого службовця. Вона складатиметься із посадового окладу, додаткової заробітної плати (надбавки, премії та доплати) та інших грошових виплат (допомога, заохочувальні й компенсаційні виплати). Відповідно до закону, мінімальний оклад службовця:
- категорії ІІІ має бути не меншим за мінімальну заробітну плату (зараз від 6 700 грн), а максимальний — не більше мінімального окладу службовця категорії ІІ (зараз до 8 710 грн);
- категорії ІІ мінімальна зарплата + 30 % (зараз від 8 710 грн), а максимальний — не вище мінімального окладу службовця категорії І (зараз до 13 400 грн);
- категорії І має бути не меншим за дві мінімальні заробітні плати (зараз від 13 400 грн), а максимальний — не більш ніж у п’ять заробітних плат (зараз до 33 500 грн).
До цієї схеми прив’язуються зарплати виборних посадових осіб. Це має запобігти розбалансуванню винагород і можливим зловживанням.
Але все ще лишається значна можливість зловживати преміями для службовців. Рішення про місячне або квартальне преміювання приймає керівник служби відповідно до затвердженого Положення. Але закон не визначає верхньої межі подібних премій. Тобто керівник може преміювати більш лояльних службовців, а менш лояльних позбавляти значної частини винагороди.
Як пояснюють в Центрі спільних дій, це можна виправити, якщо визначити верхню межу місячного або квартального преміювання, щоб уникнути зловживань.
