2 мільйони тонн збіжжя уже зібрали
Незважаючи на бойові дії, Україна другий рік поспіль засіває поля та збирає урожай. За даними Міністерстві аграрної політики та продовольства, станом на середину липня цього року, зібрали понад 2 мільйони тонн зернових і зернобобових культур. Загалом же, Українська зернова асоціація прогнозує, що у 2023 році в Україні зберуть 69 млн тонн зернових та олійних культур. Це на 5,3 млн тонн менше, ніж у 2022 році та на 36% менше, ніж у довоєнному 2021 році: тоді зібрали аж 106 млн тонн. Падіння обсягів зумовлене окупацією частини території, замінуванням полів, а також нестачею коштів у аграріїв для повноцінної посівної кампанії.
Україні зерна вистачить?
За оцінками експертів-зернотрейдерів: пшениці в Україні 2023-го буде більш ніж достатньо для забезпечення внутрішнього попиту. Фахівці певні, оскільки близько семи мільйонів українців виїхали за кордон, попит на продовольчу пшеницю в нашій країні знизився. Більше того, і ціни на зерно на внутрішньому ринку України будуть падати, якщо не вдасться почати швидко вивозити його “зерновим коридором”. Про це на брифінгу у Медіацентрі Україна – Одеса розповів генеральний директор української аграрної конфедерації Павло Коваль. “У нас за різними оцінками є приблизно 5 мільйонів тонн минулорічного врожаю різного збіжжя – пшениці та кукурудзи. Зараз збирають вже новий врожай, і тільки Одеська область зібрала 1 мільйон тонн ранніх зернових”, – зазначив Коваль.
Експорт через порти Дунаю
В умовах повномасштабної війни, заблокованих портів, конфліктів із прикордонними країнами ЄС за ринки — Україна все ж зуміла продати за кордон чимало зерна. Загалом, на зовнішні ринки відправили вже 49 млн тонн збіжжя.
За словами міністра аграрної політики та продовольства Микола Сольського, Росія не виконувавла своїх зобов’язань по “зерновій ініціативі” ще за місяць до того, як офіційно заявила про вихід із домовленостей. “Протягом останнього місяця ми жили в умовах, коли юридично угода працювала, а фактично — не працювала. Тому що кількість кораблів була зведена до мінімуму, і ми, в принципі, і так вивозили вже якимись іншими маршрутами”, — розповів урядовець. Тож трейдери масово переходили на відвантаження через порти Дунаю. Ба більше, згідно з інформацією ДП “Адміністрація морських портів України”, саме порти Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ планують зробити основними для експорту в разі остаточного припинення роботи “зернового коридору”. Одночасно з активною торгівлею, там наразі кипить робота з модернізації порту Рені та розширення порту Ізмаїл.
Чи є майбутнє у “зернової угоди”
Механізм роботи “зернової угоди” може працювати і в тристоронньому форматі: Україна – Туреччина – ООН. Про це в Медіацентрі Україна – Укрінформ заявив Надзвичайний і Повноважний посол України в Туреччині Василь Боднар. “Оскільки ми з угоди не виходили, ми маємо зобов’язання і з ООН, і з Туреччиною, і весь механізм, який був узгоджений, він може функціонувати в тристоронньому форматі. Давайте говорити правду, що Росія не була конструктивним учасником самого процесу, і її роль зводилася фактично до забезпечення того, щоб вони не атакували порти й кораблі”, – пояснив він. Водночас є сподівання, що турецька сторона таки переконає Росію повернутися до попередніх домовленостей, адже має важелі впливу на РФ, наголосив Василь Боднар.
Вихід Росії з Чорноморської “зернової ініціативи” і пов’язані з цим виклики стали темою позачергового засідання Радбезу ООН, а також однією з головних тем зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄС. Як напередодні заявив високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель, сам факт не просто блокування вивезення збіжжя, а його фізичного знищення — є новим. “Це варварське ставлення. Нам вже зрозуміло, що це створює глобальну продовольчу кризу. Але вихід тільки один — збільшувати військову підтримку України. Ми маємо надати засоби ППО. Якщо росіяни застосовують дрони — треба дати ті засоби, які дозволять їх знищувати”, — зазначив дипломат.
