Перед початком основної частини обговорення Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини та модераторка дискусії, запросила до слова координаторку МІПЛ Тетяну Катриченко, яка презентувала проміжний звіт діяльності Групи Вагнера під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Пані Катриченко навела приклади воєнних злочинів, що вчинялися представниками Групою Вагнера не лише проти українських військових, а й цивільних громадян. За її словами, МІПЛ володіє прямими доказами того, що вагнерівці катували військовополонених українців, вбивали їх із особливою жорстокістю, в тому числі відрізали голови. Пані Катриченко підкреслила, що Група Вагнера контролюється і фінансується Росією. Цей факт є надзвичайно важливим в контексті того, що вагнерівці вчиняють злочини не лише на території України, а й на території країн Глобального Півдня.
Першим зі спікерів слово взяв Мазен Дарвіш, представник Сирійського центру ЗМІ та свободи слова, який ініціював справу проти Групи Вагнера. Пан Дарвіш зазначив, що вагнерівці відкрито ідентифікують себе як росіяни. Також він розповів про злочини Групи Вагнера проти цивільного населення в Сирії під час вторгнення Росії на території цієї країни. Тоді, каже Дарвіш, вагнерівці масово вбивали і катували цивільне населення в Алеппо, змушуючи людей тікати зі своїх домівок. Спікер наголосив на тому, що Росія заперечує будь-які звинувачення на адресу Групи Вагнера, ігноруючи досудове розслідування проти її представників. Водночас РФ поширює пропаганду, в які зображує Групу Вагнера миротворцями і борцями за свободу.
Про діяльність вагнерівців на території Африки розповів Умару Пол Коалага, засновник Інституту стратегії та міжнародних відносин (ISRI) з Буркіна-Фасо. За його словами, в Африці вагнерівці переслідують не лише військові, але й комерційні цілі, намагаючись узяти під контроль родовища корисних копалин і підприємства. В країнах західної Африки, за словами спікера, весь час відбуваються державні перевороти, що відкриває перед Групою Вагнера широкі можливості долучитися до воєнних злочинів у цьому регіоні, підтримуючи збройні формування, які захоплюють владу військовим шляхом.
Пан Коалага підкреслив, що нестабільністю в регіоні активно користується Росія. Вона надає підтримку злочинним режимам, які не хочуть вільних виборів, оскільки в такому разі не зможуть зберегти владу. Росія веде колонізаторську політику щодо країн африканського регіону, загарбуючи їхні природні ресурси, але продовжує наполягати, що вона не колонізатор. Пан Коалага наголосив на необхідності подолання російської пропаганди в цьому регіоні та рекомендував демократичним силам приділяти більше уваги створенню незалежних аналітичних центрів та засобів масової інформації в африканському регіоні з метою більш широкого висвітлення діяльності та проблематики корумпованих режимів.
Армандо Армас, венесуельський юрист, активіст і політик, член Національної асамблеї Венесуели, поділився своїм досвідом викриття діяльності « групи Вагнера» у Венесуелі. Пан Армас розповів, що Росія підтримувала відносини з Венесуелою не лише на стратегічному, а й на тактичному рівні. Так звані «зелені чоловічки», що використовувалися Росією при захопленні Криму, за словами пана Армаса, також неодноразово були помічені й в Венесуелі, адже Росія надсилала туди солдат без розпізнавальних знаків, серед яких були й « вагнерівці», для підтримки місцевого диктаторського режиму. Окрім цього, спікер наголосив, що Росія активно поширює свою пропаганду та дезінформацію у Венесуелі, велику увагу приділяючи розширенню своїх медіапредставництв в регіоні.
Максим Тимочко з Юридичного департаменту Міністерства оборони України розповів про поточні результати дискусії щодо юридичного статусу «вагнерівців», яка триває в Україні з 2014 року, в контексті питання про покарання за воєнні злочини, які вони вчиняли та продовжують вчиняти у різних країнах.
Пан Тимочко пояснив, що згідно з Женевською конвенцією «вагнерівців« можна вважати комбатантами, бо в російсько-українській війні вони явно контролюються збройними силами Росії. Владімір Путін навіть публічно зізнався в тому, що російська держава фінансувала «групу Вагнера» під час війни з Україною. Але оскільки «вагнерівці» отримують неофіційне грошове забезпечення з російського державного бюджету, а «група Вагнера» взагалі ніяк не визначена в російському законодавстві, то їх можна вважати й найманцями. Саме найманцями вони є згідно з міжнародними конвенціями, коли влаштовують державні перевороти в країнах Африки, бо вони не є громадянами цих країн, а ці перевороти — не війни, в яких Росія офіційно бере участь. Водночас як наголосив пан Тимочко, «вагнерівців» можна притягувати до відповідальності і як терористів, неодноразово причетних до терористичних дій та інших злочинів.
Практика українського уряду, за словами представника юрдепартаменту Міноборони України, полягає в визнанні їх комбатантами для того, щоб використовувати «вагнерівців« для обміну військовополоненими з Росією. Паралельно процесу обміну поводяться розслідування воєнних злочинів полонених «вагнерівців«, за результатами яких Україна притягує їх до відповідальності. А задля інформування міжнародних партнерів про реалії Україна «маркує« їх як бойовиків-терористів. Бо, як підсумовує Максим Тимочко, «вагнерівці« де-факто є мережею організованих угрупувань, що здійснюють діяльність в різних країнах світу в інтересах агресивної гібридної політики російської держави.
Доктор Сорча Маклеод, дослідниця в галузі прав людини, яка брала участь у розробці Документа Монтре та Міжнародного кодексу поведінки приватних постачальників послуг безпеки, додала декілька тез в пояснення проблематики юридичного статусу «вагнерівців«. Пані Маклеод зазначила, що в розумінні Женевської конвенції через їх участь в російсько-українській війні «вагнерівців« можна вважати найманцями, бо мова про війну двох держав. Причому в національних законодавствах різних держав найманство може визначатися інакше, ніж в Конвенції. Водночас «вагнерівців« можна вважати proxy-силою в країнах, де конфлікт виглядає внутрішньодержавним. Росія ж використовує їх як proxy-сили саме для того, щоб уникнути відповідальності за свої дії.
Доктор Маклеод розповіла також, що мотивацією воювати для таких людей є не лише платня, але й ідеї неонацизму та експансійного розширення Росії на території інших держав. В «групу Вагнера» вербують не лише людей з бойовим досвідом, але й без нього. Вербують колишніх в’язнів, людей з окупованих і постраждалих від бойових дій територій.
