Осетрові під загрозою зникнення на Землі

Поділитися

Команда Всесвітнього фонду природи Україна (WWF-Україна) наголошує на необхідності охорони та збереження осетрових видів риб, що опинилися під загрозою зникнення на Землі. 

Осетрові види риб, які існували ще за часів динозаврів понад 200 млн років тому та майже не змінилися з того періоду, сьогодні опинилися під загрозою зникнення на Землі!

Одна з основних причин — діяльність людини: 

  • Через поглиблення та розширення водойм при створенні суднохідних шляхів знищуються оселища осетрових.
  • Осетрові — це мігруючі риби. Вони долають великі відстані між нерестовищами в середній та верхній течії річок і ділянками нагулу в нижній течії або морі. Греблі та інші штучні перешкоди на річках блокують шлях осетрових до нерестовищ та зворотній маршрут до моря.
  • Надмірний вилов і браконьєрство. Зокрема, браконьєри нерідко використовують заборонені методи лову, як-от електровудки і сітки, які завдають величезної шкоди популяції осетрових.
  • Забруднення водойм промисловими стоками і сільськогосподарськими відходами також негативно впливає на їхнє здоров’я і здатність до розмноження.
    Так, 2020 рік став свідком сумної події: один з видів осетрових, веслоніс китайський, був офіційно оголошений вимерлим. Головною причиною зникнення цього виду стало будівництво гребель. Зокрема, зведення греблі Гечжоуба на протоці річки Янцзи в Китаї відіграло фатальну роль. Ця гребля не обладнана спеціальними “рибоходами” або іншими обхідними шляхами, що відрізало веслоноса китайського від його нерестовищ, розташованих вище за течією. Без можливості дістатися до нерестовищ популяція веслоноса китайського не змогла відновитися. Цей трагічний приклад є нагадуванням про те, що бездумне будівництво гідротехнічних споруд може мати жахливі наслідки для екосистем річок та їхніх мешканців.

З 26 видів осетрових риб, в Україні історично водилися шість. Їх усіх занесено до Червоної книги України. Два з них (осетер атлантичний та осетер шип) — офіційно визнані вимерлими!

Інші чотири види гостро потребують охорони і збереження: 

  • Білуга звичайна та стерлядь прісноводна мають статус зникаючих видів.
  • Осетер європейський та севрюга звичайна — вразливі види.

На рівні держави Міністерство довкілля України спільно з WWF-Україна, науковцями та експертами розробило План дій щодо збереження осетрових риб (родина Acipenseridae) в Україні на період 2021-2030 роки. Його мета — відновити популяцію осетрових в Україні.

Окрім державних ініціатив, істотну роль у цій справі відіграють громадські організації, а також небайдужі українці!

Як кожен з нас може врятувати осетрових від зникнення? 

  1. В Україні вилов осетрових заборонений та контролюється законом. Якщо під час риболовлі ви помітили представника осетрових у сітках, якомога швидше звільніть його! Навіть якщо риба вже мертва, її необхідно випустити (за вилов осетрових, навіть мертвих, передбачено штраф).
  2. Пам’ятайте про відповідальне споживання! Купуйте продукцію з осетрових, вирощених у аквакультурі, тобто у спеціально створених для цього умовах. Такий вид фермерства є офіційно дозволеним в Україні та ніяк не шкодить популяції вільноживучих осетрових. У закладах харчування та магазинах запитуйте про сертифікат рибного господарства, з якого надходить м’ясо осетрових чи ікра.
  3. Не забруднюйте воду! Мінімальне, що кожен з нас може зробити, – відмовитися, зокрема, від фосфатвмісних пральних порошків та мийних засобів.
  4. Підтримуйте природоохоронні фонди та ініціативи! Один з найбільших європейських проєктів, LIFE-Boat 4 Sturgeon, покликаний врятувати від вимирання чотири види осетрових, які залишилися в Дунаї: стерлядь прісноводна, осетер російський, севрюга звичайна та білуга. Водна команда WWF-Україна також залучена до цього проєкту.   

Осетрові — це частина природного багатства України! Збереження цих унікальних риб — наша спільна відповідальність.

Про LIFE-Boat 4 Sturgeon:

Мета проєкту LIFE-Boat 4 Sturgeon – врятувати від вимирання чотири види осетрових, що залишилися в Дунаї. З 2022 по 2030 рік партнери проєкту реалізують шість природоохоронних заходів для порятунку російського осетра, стерляді, севрюги та білуги. Одним із цих заходів є будівництво плавучої селекційної станції на Дунаї у Відні. За період реалізації проекту на судні планується розвести близько 1,6 мільйона осетрових риб. Серед партнерів проєкту – Віденьський університет природних ресурсів і природничих наук, Федеральне міністерство сільського, лісового, регіонального та водного господарства Австрії, viadonau, місто Відень, WWF Австрія, WWF Румунія, WWF Україна, WWF Болгарія, Revivo і MATE. ЄС забезпечує більшу частину фінансування через Програму LIFE.

Про WWF-Україна:

Всесвітній фонд природи WWF — одна з найвпливовіших та найбільших незалежних природоохоронних організацій у світі, що нараховує понад 5 мільйонів прихильників і має представництва у більш ніж 100 країнах світу. Місія WWF полягає у тому, щоб зупинити деградацію природних систем планети та побудувати майбутнє, у якому людина житиме в гармонії з природою. Цього можна досягти шляхом збереження біорізноманіття планети, раціонального використання природних ресурсів, зменшення забруднення та нераціонального споживання.

Понад 20 років WWF реалізує проєкти в Україні. З 2019-го ми діємо як національне представництво WWF, яке об’єднує представників громадськості та науковців. Наша робота набуває різноманітних форм — проведення досліджень, просвітництво, консультування державних органів та лобіювання змін до законодавства, мобілізація фінансових ресурсів для впровадження програм з вивчення і збереження природи. Наша діяльність стосується, у першу чергу, таких тем, як ліси, прісна вода та рідкісні види.

Напрям “Вода” WWF-Україна має на меті підтримати повернення до природного стану прісноводних екосистем України. Це передбачає відновлення вільної течії річок, водно-болотних угідь та “озеленення” малої гідроенергетики України. Ще один фокус нашої уваги — на вивченні та охороні оселищ, важливих для видів родини осетрових.

Партнерство Clinics On Call с ведущими медицинскими учреждениями по всему миру

Ремонт доріг під час війни: марні витрати чи воєнна необхідність?