Хто ініціатор закону?
Кабінет Міністрів України
На кого впливає?
громадян України, військовослужбовців, військовозобов’язаних, резервістів, Збройні сили України, інші військові формування та правоохоронні органи, бізнес, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, місцеві державні, військові та військово-цивільні адміністрації, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Кабінет Міністрів України
Демобілізація
з фінального тексту законопроєкту виключили норми про демобілізацію військовослужбовців після 36 місяців безперервної служби.
Обов’язки громадян щодо мобілізації
громадяни зобов’язані:
з’явитися за викликом ТЦК у строк та місце, зазначені у повістці, щоб стати на військовий облік військовозобов’язаних чи резервістів та отримати направлення на медогляд;
надавати під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше своє майно Збройним силам України та іншим військовим формуванням із подальшим відшкодуванням вартості;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням ВЛК чи ТЦК;
протягом 60 днів після набрання чинності указом Президента про оголошення мобілізації військовозобов’язані мають уточнити свої облікові дані через ЦНАП, електронний кабінет військовозобов’язаного або у ТЦК за місцем перебування;
у період проведення мобілізації громадяни віком від 18 до 60 років зобов’язані мати при собі військовий квиток чи посвідчення військовозобовʼязаного та пред’являти його на вимогу поліцейського, представника ТЦК або Державної прикордонної служби України (на кордоні);
вчинення консульських дій у закордонних дипломатичних установах України в умовах воєнного стану за заявами громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які не оновили персональні дані протягом 30 днів з дня набрання чинності законом, здійснюється за умови одночасного їх оновлення. Ця норма не застосовується у випадках оформлення посвідчення особи на повернення в Україну; вчинення консульських дій щодо дітей громадянина України, другий з батьків яких є іноземцем або особою без громадянства; вчинення дій за заявами громадян України, які перебувають під арештом, затримані чи позбавлені волі за кордоном;
в умовах воєнного стану оформлення паспорта громадянина України та закордонного паспорта ДП “Документ” громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років здійснюється за умови наявності у них військово-облікових документів;
під час перевірки документів уповноважений представник ТЦК або поліцейський здійснює фото- й відеофіксацію процесу. Вони можуть використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного чи резервіста;
жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час у добровільному порядку.
Вручення повістки
уточнюється зміст повістки – там обов’язково мають бути вказані мета виклику, місце, день та час явки військовозобовʼязаного до ТЦК тощо;
під час вручення повістки представники ТЦК на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов’язані назвати свої прізвища, ім’я та по батькові, посаду, а також показати службові посвідчення;
військовозобов’язаний може не прибути до ТЦК тільки з поважних причин, які мають бути підтверджені документально:
перешкода стихійного характеру, хвороба, дії країни-агресорки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначений строк;
смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, дідуся, бабусі) або близького родича його дружини (чоловіка);
у разі неприбуття громадянин зобов’язаний якнайшвидше, але не пізніше, ніж за три доби після вказаних у повістці дати й часу, звернутися до ТЦК – повідомити про причини неявки та прибути туди протягом 7 днів.
Що буде, якщо не прийти до ТЦК
якщо особа не зʼявляється до ТЦК, то його керівник звертається до Нацполіції, щоб вона доставила громадянина до ТЦК;
якщо це неможливо зробити, то керівник ТЦК протягом 5 днів після отримання такої відповіді надсилає громадянину рекомендованим листом вимогу про виконання обов’язку зʼявитися до ТЦК;
днем вручення вимоги є:
день вручення вимоги про розписку засобами поштового зв’язку;
день проставлення відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги;
якщо громадянин не прибуває до ТЦК протягом 10 днів після вручення вимоги, то ТЦК звертається до суду – щоб його тимчасово обмежили у праві керувати транспортним засобом під час мобілізації, поки він не прийде до ТЦК;
позов подається до адміністративного суду протягом 30 днів після того, як виникла підстава його подати;
протягом 5 днів суд вирішує, чи відкривати провадження;
суд розглядає позов протягом 30 днів після відкриття провадження у справі. Якщо осіб належно повідомили про розгляд справи, але не прибули, то суд розглядає справу без їхньої участі;
суд відмовляє у задоволенні вимог ТЦК, якщо ТЦК не доведе що:
громадянин не виконав обов’язків, передбачених законом про мобілізацію та вчинив адміністративне правопорушення – порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію;
Нацполіція не змогла доставити громадянина до ТЦК;
ТЦК вручив громадянину вимогу про виконання обов’язку;
громадянин не виконав зазначеного у вимозі обов’язку;
також суд відмовляє в обмеженні громадянина у праві керувати транспортним засобом, якщо:
встановлення такого обмеження позбавляє людину основного законного джерела засобів для існування;
громадянин використовує транспортний засіб у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на його утриманні особи з інвалідністю I, II групи або дитини з інвалідністю;
суд закриває провадження у справі у разі виконання вимоги ТЦК;
тимчасові обмеження встановлюються на строк до виконання або відкликання вимоги ТЦК;
рішення суду в таких справах мають бути виконані негайно;
апеляцію можна подати протягом 15 днів після рішення суду.
Лікування, доплати й відпустки для військовослужбовців
якщо військовослужбовець виведений у розпорядження командира через потребу у тривалому лікуванні, за ним зберігаються щомісячні виплати протягом всього строку лікування;
військовослужбовці, направлені у відрядження в межах України або за кордон, мають право на відшкодування документально підтверджених фактичних витрат на відрядження, а також на одержання коштів на харчування та добових;
виплати на час воєнного стану:
додаткова винагорода щомісячно на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених КМУ;
винагорода за знищене (захоплене) озброєння та військову техніку ворога у розмірах від 12 до 908 тис. грн. Порядок і розміри виплати встановлює КМУ;
якщо військовослужбовець перебуває на лікуванні за кордоном і не може прибути на ВЛК, то огляд проводиться дистанційно;
щорічна основна відпустка надається частинами за умови, що основна її частина становить не менше 15 календарних днів, та одночасної відсутності не більше 30% загальної чисельності військовослужбовців відповідного підрозділу;
за знищену техніку надається додаткова відпустка, але не більше 15 календарних днів на рік;
після звільнення з полону за бажанням військовослужбовця надається додаткова відпустка на 90 календарних днів зі збереженням виплат. Відкликання з додаткової відпустки допускається виключного за його згодою;
військовослужбовці у разі укладення першого контракту мають право на компенсацію 50% від першого внеску за кредитом, виданим в рамках програми єОселя, додаткову виплату 100 тисяч гривень після першого року військової служби, та ще 100 тисяч – після другого. Компенсація надається військовослужбовцю лише один раз протягом усього часу проходження ним військової служби;
забороняє нараховувати проценти за користування кредитом, штрафи, пеню за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, у тому числі – банками та фізособами (не стосується кредитних договорів щодо придбання житла та/або автомобіля);
військовослужбовці мають право протягом трьох місяців після укладення контракту отримати сертифікат розміром 150 тисяч гривень на купівлю авто. Порядок виплати встановлює Кабмін. Сертифікат на купівлю авто видається тільки один раз;
одноразова грошова допомога у разі загибелі військовослужбовця під час виконання обов’язків не може становити менш як 15 мільйонів гривень.
Повноваження органів влади
органи місцевого самоврядування, місцеві державні, військові та військово-цивільні адміністрації:
забезпечують організацію призову й направлення молоді для підготовки й проходження базової військової служби;
інформують громадян про проведення мобілізації;
ведуть облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а також заброньованих військовозобов’язаних;
забезпечують планування та проведення мобілізаційної підготовки й заходів мобілізації;
сповіщають громадян про необхідність прибути на збірні пункти та у військові частини;
Міністерство оборони матиме ширші повноваження щодо накопичення озброєнь, мобілізаційного резерву й потужностей, розроблення проєкту мобілізаційного плану та потреб ЗСУ.
Військово-транспортний обов’язок
залучати транспортні засоби (ТЗ) зможуть не тільки ТЦК, а також Служба безпеки України та Головне управління розвідки на підставі рішень місцевих державних адміністрацій;
норми безоплатного залучення транспортних засобів визначаються у відсотках за підприємством за галузями національної економіки, а обсяги залучення встановлюють державні адміністрації за поданням ТЦК згідно з мобілізаційним планом;
державні органи, які ведуть облік зареєстрованих транспортних засобів (МВС, Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства), подають в ТЦК інформацію про зареєстровані ТЗ, які можуть бути призначені для доукомплектування ЗСУ;
залучені на потреби Сил оборони ТЗ заборонять відправляти в інші регіони або за межі України, передавати права власності на них, здавати в довгострокову оренду чи використовувати як предмет застави;
якщо громадянину належить один транспортний засіб, то він не підлягає передачі ЗСУ.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації
відстрочку матимуть такі категорії військовозобов’язаних:
заброньовані;
особи, які мають на утриманні 3 і більше дітей до 18 років (крім тих, хто має заборгованість за аліменти більше, як за 3 місяці);
особи з інвалідністю на термін 6-12 місяців з подальшим проходженням ВЛК;
особи, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною, дитиною, а також своїми батьками, які за висновком ВЛК його потребують;
особи, які мають дитину до 18 років, якщо другий з батьків помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти, оголошений померлим;
опікуни особи, визнаної судом недієздатною;
усиновлювачі, на утриманні яких є дитина до 18 років, яка до моменту усиновлення була дитиною-сиротою, або позбавленою батьківського піклування;
особи, які мають дитину до 18 років, а інший з подружжя проходить військову службу;
мають дружину (чоловіка), батьків або батьків дружини з числа осіб з інвалідністю І чи II групи (в окремих випадках – III групи);
керівники міністерств та їхні заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
народні депутати, депутати Верховної Ради АР Крим;
судді, судді Конституційного Суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, голова Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступники, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя, Уповноважений ВРУ з прав людини, голова та інші члени Рахункової Палати;
працівники органів військового управління військових частин Міноборони, ЗСУ, Державної спеціальної служби транспорту, Держспецзв’язку, СБУ, СЗР, НГУ, ДПСУ, УДО, МВС, апарату та експертної служби МВС, дипломатичні службовці МЗС, Надзвичайні та Повноважні Посли;
державні службовці, які готують висновки до проєктів нормативно-правових актів, проводять їх фахову, наукову, юридичну експертизу; державні службовці, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи з розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України;
також не можна буде призвати на військову службу під час мобілізації:
здобувачів професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формами – на вищому рівні, ніж раніше, та за однією спеціальністю;
наукових та науково-педагогічних працівників закладів освіти за основним місцем роботи на 0,75 ставки;
жінок та чоловіків, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час проведення АТО або бойових дій під час широкомасштабного вторгнення;
членів сімей Героїв Небесної Сотні;
працівників підприємств, які залучалися до забезпечення АТО та загинули або померли під час АТО;
військовозобов’язаних до 25 років, які пройшли БЗВП чи базову військову службу. Їх можна призвати тільки за згодою;
звільнених зі служби у зв’язку зі звільненням з полону. Їх можна призвати тільки за згодою;
відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів на підставі отриманих даних з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов’язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок.
Бронювання поширюється на:
державних службовців категорії “А”, голів обласних, районних, районних у місті (у разі створення) рад, сільських, селищних, міських голів;
державних службовців категорій “Б” і “В”, в органах місцевого самоврядування – до 50% кількості військовозобов’язаних у відповідному органі влади;
військовозобов’язаних, які працюють або проходять службу в органах державної влади, Національній поліції, НАБУ, ДБР, БЕБ, ДСНС, Державній кримінально-виконавчій службі, органах прокуратури, Службі судової охорони, в судах, інших державних органах та установах системи правосуддя й органах досудового розслідування, патронатних службах;
працівників підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки, забезпечення життєдіяльності населення та потреб ЗСУ й інших військових формувань в особливий період, у тому числі – кінцевих бенефіціарних власників;
працівників підприємств, установ і організацій, яким встановлено мобілізаційні завдання, якщо це необхідно для їх виконання.
Базова військова служба та базова загальновійськова підготовка (БЗВП)
замість строкової військової служби запроваджується базова військова служба для всіх громадян-чоловіків віком до 25 років. Вони зможуть один раз обрати рік служби до досягнення ними 24-річного віку;
строк базової військової служби: в мирний час – до 5 місяців, під час воєнного стану – до 3 місяців;
базову загальновійськову підготовку (БЗВП) проводитимуть для здобуття військово-облікової спеціальності у військових вишах та військових підрозділах вишів, навчальних центрах ЗСУ і правоохоронних органів, а також – у закладах фахової освіти та вишах всіх форм власності. Для жінок вона є добровільною;
базова загальновійськова підготовка включається до навчальних планів закладів вищої освіти всіх форм власності як окрема навчальна дисципліна;
від проходження БЗВП звільняються призовники:
які визнані за станом здоров’я непридатними до військової служби;
які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;
які проходили військову службу;
для проходження БЗВП направлятимуть придатних громадян віком від 18 до 25 років;
громадяни, які не пройшли БЗВП або базову військову службу, не зможуть стати держслужбовцями, службовцями ОМС, прокурорами (окрім прокурорів САП). БЗВП вони проходять в навчальних частинах (центрах) ЗСУ.
Перехідний період
закон набирає чинності через місяць з дня, наступного за днем його опублікування;
вимоги щодо фото-відео фіксації вручення повістки та перевірки документів набирають чинності через 3 місяці після опублікування закону;
громадяни-чоловіки, які мають спеціальні звання та проходять службу або звільнені зі служби в Нацполіції, ДБР, Службі судової охорони, БЕБ, ДСНС, Державній кримінально-виконавчій службі України, НАБУ, органах прокуратури, Державній податковій службі, Державній митній службі зобов’язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом стати на військовий облік військовозобов’язаних у ТЦК за своїм місцем проживання;
військовозобов’язані працівники НАБУ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації;
громадяни України, які були зняті з військового обліку у зв’язку із вибуттям за межі України на понад 3 місяці, зобов’язані протягом 30 днів після набрання чинності відповідною постановою Кабінету Міністрів України стати на військовий облік громадян України;
громадяни, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані протягом 60 днів уточнити адресу проживання, номер контактного телефону, електронну пошту та інші військово-облікові дані:
у разі перебування на території України – прибути самостійно до ТЦК або ЦНАПу за місцем проживання чи місцем перебування, або через електронний кабінет;
у разі перебування за кордоном – повідомити на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті ТЦК, або через електронний кабінет;
громадяни України, які навчаються у закладах освіти, мали право на відстрочку й втратили його, мають право завершити навчання до кінця навчального року;
базова загальновійськова підготовка розпочинається з 1 вересня 2025 року.
Що має зробити Кабінет Міністрів після опублікування закону
протягом місяця:
переглянути порядок бронювання військовозобов’язаних із урахуванням вимог цього закону та ухвалити відповідні нормативно-правові акти;
забезпечити функціонування при ЦНАПах та центрах зайнятості рекрутерів для залучення на військову службу;
забезпечити залучення під час дії воєнного стану до логістичного забезпечення діяльності військ (сил) підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності;
у двомісячний строк забезпечити створення та функціонування електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного чи резервіста;
у тримісячний строк:
погодити свої НПА із цим законом; запровадити автоматизований обмін даними між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів і Централізованим банком даних з проблем інвалідності та/або надати органам ведення зазначеного Реєстру онлайн-доступу до вказаного банку даних;
розробити і внести на розгляд ВРУ законопроекти щодо удосконалення механізмів ротації військовослужбовців під час воєнного стану, їх звільнення з військової служби та медико-соціальної реабілітації;
вжити заходів спільно з правоохоронними органами щодо перевірки обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій про встановлення інвалідності громадянам України чоловічої статі віком від 25 до 50 років, яким після 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності цим Законом вперше встановлено інвалідність II та III груп;
у 2025 році поінформувати Верховну Раду України про стан виконання цього закону.
законопроєкт має унормувати одне із найбільш чутливих питань для суспільства (мобілізацію) і, разом з тим, вирішити одну із нагальних потреб армії – забезпечити укомплектування і резерв війська для захисту від агресії рф.
мінімізує можливості ухилення від військово-транспортного обов’язку;
врегульовує порядок вручення повісток та розширює повноваження органів влади в цьому питанні;
сприятиме впровадженню єдиної системи обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
впорядковує підстави для відстрочки від мобілізації, залишаючи лише найважливіші;
вругульовує питання проходження базової загальновійськової підготовки;
дає чіткий перелік доручень КМУ на виконання цього закону;
впорядковує питання бронювання;
запроваджує фото- та відеофіксацію перевірки документів та вручення повістки.
можливість обрати рік базової військової служби унеможливлює планомірну роботу навчальних центрів ЗСУ і може призвести або до їхнього простою, або до дефіциту потужностей;
заборона бути держслужбовцем, службовцем ОМС чи прокурором без базової загальновійськової підготовки не має сенсу, бо ці особи можуть бути заброньовані, а проходження ними БЗВП жодним чином не впливає на виконання ними професійних обов’язків;
немає відповідальності для представників ТЦК, якщо вони не направлять заяву про невиконання вимоги з’явитися до ТЦК. Це може породити певні корупційні ризики;
посилення соціального захисту військовослужбовців (компенсації за кредитом єОселя, сертифікати для купівлі авто, виплати за знищену техніку) не підкріплені фінансово-економічним обгрунтуванням, що може призвести до нереалістичності виконання цих вимог;
умова, що військовослужбовець може піти у відпустку, якщо одночасно відсутня не більше 30% загальної чисельності осіб відповідного підзрозділу, може унеможливити взагалі отримання відпусток військовослужбовцями, враховуючи дефіцит кадрів в армії та загальну тенденцію до недоукомплектованості підрозділів;
позбавлення права керувати транспортним засобом через адміністративний суд суперечить суті адміністративного правосуддя. Згідно з Кодексом адміністративного судочинства, його завданням є захисст прав осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. Це не адміністративний спір, а притягнення до відповідальності особи за невиконання свого конституційного обов’язку. Такі справи мали б розглядатися в рамках кримінального процесу чи справах про адміністративні правопорушення. Більше того, розгляд таких справ в адміністративних судах ускладнить процедуру розгляду;
позбавлення права керувати транспортним засобом поширюється тільки на осіб, які мають право керувати транспортним засобом, що є дискримінаційним щодо тих, хто не має такого права;
відсутній дієвий механізм, щоб всі стали на військовий облік.
запровадити дієві механізми правової відповідальності за ухилення від виконання обов’язку стати на військових облік та оновити свої дані в ТЦК;
внормувати питання відпусток;
переглянути підхід до фінансової мотивації, зважаючи на обмеженість фінансових ресурсів держави.
