У грудні 2023 року 84% опитаних українців, за даними дослідження КМІСу, вважали, що проводити вибори не на часі і необхідно відкласти це питання. У лютому 2024 року кількість респондентів знизилася, та не суттєво: вже 69% опитаних українців підтримали те, аби Володимир Зеленський залишався на посаді до кінця воєнного стану.
Запиту на вибори серед народу України немає. Водночас у медійному просторі з’являються час від часу тези про «нелегітимність» президента й перевибори парламенту. Звідки вони беруться? Та чи на часі вибори?
Усе це обговорили на пресконференції «Стійкість ключових органів державної влади та демократія в умовах війни: погляд представників громадянського суспільства».
Виконавча директорка Коаліції РПР Ольга Лимар окреслила питання на обговорення: «Як ви знаєте, вже пройшов 5-річний строк проведення президентських і парламентських виборів, і невдовзі мали б відбутися чергові вибори. Але сьогодні ми будемо говорити, чи потрібні вони, чи можна говорити про легітимність органів державної влади — парламенту, президента. Та як нам посилювати демократію, навіть попри повномасштабне вторгнення».
Для початку співголова Ради Коаліції РПР, членкиня правління Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко нагадала: якби в Україні не було запроваджено воєнний стан, то, згідно з Конституцією, парламентські вибори мали б відбутися 29 жовтня минулого року, а президентські — 31 березня цього року. Але ці терміни актуальні лише в умовах мирного стану.
«Якщо ж у країні запроваджено надзвичайний або воєнний стан — вибори не проводяться. І не тому, що влада намагається узурпувати й продовжити свої повноваження, а тому що демократичні вибори неможливо провести під час воєнного стану — з огляду на безпекову ситуацію та обмеження через це конституційних прав, зокрема, свободи слова, мирних зібрань, вільного пересування громадян», — зазначила експертка.
Вона впевнена: тези про вибори — це черговий етап інформаційної війни Росії проти України. Ослаблення довіри громадян до своєї влади йде на користь країні-агресору, тому що люди будуть демотивовані захищати свою державу.
З Юлею Кириченко погодився й радник з юридичних питань Громадянської мережі ОПОРА Павло Романюк. Він додав, що неможливість безпеки громадян, зруйнована інфраструктура в зоні бойових дій та мільйони переміщених осіб, дані про яких відсутні в держреєстрі виборців, також не дозволяють провести прозорі вибори.
«Венеційська комісія так само наголошує — вибори вимагають мирної політичної атмосфери та повної реалізації дотримання всіх прав і свобод людини, повного громадського порядку та безпеки. Це і зумовлює конституційно-правові обмеження для проведення виборів в умовах воєнного стану», — наголосив Романюк.
Програмний директор ГО «Детектор медіа» Вадим Міський згадав також і про інфопростір України, який не готовий нині до проведення демократичних виборів. На його думку, Єдиний марафон не сприятиме плюралізму для виборів: «Очевидно, що наша медійна структура для цього не готова».
Дискусія довкола виборів підживлюється кремлівськими ІПСО, наголосив Міський: «Росія вкладає колосальні ресурси, щоб просувати свої ІПСО. Високопосадовці в адміністрації російського президента щотижня координують таку нараду, де обговорюють, які цього тижня будуть найактуальніші меседжі російської пропаганди і потім це спускається по всій вертикалі впливу, потрапляючи і в Україну, і на західні аудиторії».
Втім рано чи пізно — після завершення війни — до питання виборів доведеться повернутися. Відтак експерт Центру політико-правових реформ Антон Чиркін спробував спрогнозувати, як можуть відбутися вибори після завершення воєнного стану: «Внести зміни до Конституції та відповідного законодавства з метою конкретизації порядку продовження повноважень вищих органів влади і, можливо, навіть передбачити заснування потенційних нових інституцій, які, наприклад, функціонують у Швеції, Іспанії та Німеччині, коли в умовах надзвичайного стану, за умови неможливості виконання певним органом вищої влади своїх повноважень утворюються так звані спільні комітети або комісії, які за певних обставин перебирають на себе відповідний функціонал».
Наостанок виконавча директорка Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ Ольга Лимар нагадала про законопроєкт «Про публічні консультації», який вже не один рік адвокатує громадянське суспільство: «Законопроєкт є частиною плану Ukraine Facility. Його прийняття сприятиме демократичним процесам, адже він залучатиме, зокрема. Й народних депутатів як суб’єктів публічних консультацій».
Пресконференція відбулася у межах проєкту «Демократична інтеграція, стійкість, та залучення» (Ukraine-DARE), який реалізує Democracy Reporting International (DRI) за фінансової підтримки Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини у співпраці з Коаліцією Реанімаційний пакет реформ та Центром політико-правових реформ. Проєкт має на меті сприяння у наближенні українського законодавства до норм Європейського Союзу, розбудову діалогу щодо викликів для демократії в Україні під час війни та сприяння громадянській активності молоді.
