Та вигорання — не просто стан. Це процес, що відбувається впродовж тривалого періоду внаслідок хронічного стресу, з яким людина не може впоратись самостійно.
Як розпізнати вигорання, як із ним боротись та якими можуть бути його наслідки — розповіла психологиня благодійного фонду «Світ Українцям» Оксана Ковальова. Ось кілька тез від спеціалістки.
Професійне вигорання виникає внаслідок хронічного та неконтрольованого стресу на робочому місці. При цьому сама робота зовсім не приносить задоволення. Відбувається зниження працездатності, зникає мотивація та бажання робити те, що вмієш. Також характерне відчуття апатії, браку енергії, тривоги та дратівливості. Можуть виникати проблеми з самооцінкою та сприйняттям своїх професійних здібностей, з’являтися й фізичні симптоми — частий головний біль, проблеми з травленням чи порушення режиму сну.
Найчастіше професійне вигорання виникає у працівників системи «людина-людина». Наприклад, у лікарів, вчителів, журналістів чи волонтерів.
Зараз все частіше починають говорити про емоційне вигорання в стосунках. Зокрема з батьками, партнерами, колегами чи навіть власними дітьми. Бо головна причина вигорання: постійний стрес від того, що людина обирає своїм приоритетом не свої потреби, а щось інше – роботу чи потреби інших людей та вкладає туди більше сил і ресурсів, ніж у неї є. І з часом такий спосіб життя виснажує, знесилює, викликає відразу.
«Оскільки вигорання — стан, який виникає не відразу, а впродовж певного періоду, воно має певні фази», — каже психологиня.
Починається з «Медового місяця» — етапу, коли людина захоплюється справою настільки, що часто забуває про свої базові потреби. Це етап ейфорії, і він — доволі тривалий.
Наступна фаза вигорання – коли утома вже присутня, але проходить після відпочинку. Далі – фаза, коли людина не відчуває полегшення після короткотривалого відпочинку чи вихідних. Водночас знижується концентрація та з’являються часті помилки в роботі. З’являється прокрастинація, небажання брати на себе ініціативу, проявляти творчій підхід. Тут слід звернути увагу на психогігієну, практики розслаблення, згадати про творчість та спорт.
Апатія, дратівливість і депресивний стан — ознаки наступного, третього етапу, коли немає сил займатися чимось, крім роботи. І, одночасно з тим, робота залишається джерелом виснаження. Людині важко розірвати це коло самостійно. Тому слід не нехтувати допомогою.
Якщо вчасно не впоратись із третьою фазою вигорання, починається одна з останніх — burn out. У людини виникає повна відраза до справи, якою вона займається, а улюблена діяльність не приносить жодного задоволення. Помилково вважати, що рятівним на цій стадії може стати зміна роботи чи фаху. Бо людина понесе свої звички будувати стосунки з роботою на нове місце. В такому разі вигорання просто продовжиться.
Щоб уникнути вигорання, Оксана Ковальова радить ефективно розподіляти свій ресурс та вчасно його відновлювати. Способів для цього чимало: це може бути спілкування з друзями, відпочинок серед природи, медитація, спорт, хобі тощо. А ще варто аналізувати те, скільки часу ми витрачаємо на кожен аспект свого життя і тримати всі сфери в балансі та створити план справжньої турботи про себе
Наслідками тривалого вигорання може бути депресія, руйнування стосунків, залежності, втрата сенсу життя та навіть суїцидальні думки. Тож варто бути уважними до себе і зважати на будь-які прояви свого організму.
Та якщо ви все ж помітили в себе ознаки вигорання, зверніться по допомогу до спеціаліста, адже впоратись із цим станом самостійно дуже складно. Якщо такої можливості немає, розробіть покроковий план дій. Почніть займатися спортом, спробуйте налагодити режим сну та харчування, намагайтесь більше відпочивати.
