У вересні 2024 року, Соціологічною Групою Рейтинг було проведено опитування на замовлення ОБСЄ серед молоді віком 16-35 років щодо оцінок молодіжних центрів і просторів та можливостей для молоді в Україні.
Ключові результати:
МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ МОЛОДІ
• Близько третини молоді вважає, що у них є достатньо можливостей для самореалізації як в їхньому населеному пункті, так і в Україні загалом.
• Порівняно з іншими категоріями молоді, можливості самореалізації в Україні загалом більш позитивно оцінюють молоді люди з обласних центрів; Києва, центральних та західних областей; молодь до 21 року.
• Можливості для занять, пов’язаних з дозвіллям, освітою та творчістю оцінюються позитивно (50% чи більше зазначають про наявність таких можливостей), в той час, як можливості економічної активності мають нижчі оцінки.
• Загалом обласні центри, Київ, підприємці краще оцінюють економічні можливості для молоді.
• Найменше можливостей для самореалізації у своїх населених пунктах бачить молодь зі східних областей та сільської місцевості.
• Наявність молодіжного центру в населеному пункті сприяє кращим оцінкам можливостей загалом та оцінці можливостей для самореалізації молоді в цьому населеному пункті.
• Якщо у місті/селі є молодіжний центр або простір, то молодь помітно краще оцінює можливості для дозвілля та творчості.
ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ ТА АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ
• Власна безпека та безпека близьких, незалежність України входять до найважливіших пріоритетів молоді. Безпека більш важлива для мешканців східних областей, також для жінок. Водночас, рівні можливості дещо важливіші для молодих чоловіків.
• Корупція, енергетична ситуація, низький дохід, мобілізація – це основні актуальні проблеми сьогодні на думку української молоді. Про мобілізацію як проблему частіше зазначають чоловіки, молодь у віці 26-30 років. Натомість, для молодих жінок актуальнішими є проблеми низького доходу, безробіття.
• Молодь із сіл значно частіше наголошує на економічних проблемах: низькому доході та безробітті.
• Молоді люди зі статусом ВПО втричі частіше вказують на проблему відсутності житла.
НАЯВНІСТЬ І ОЦІНКА МОЛОДІЖНИХ ЦЕНТРІВ ТА ПРОСТОРІВ
• 47% молоді кажуть, що в їхньому НП є молодіжні центри та простори. Ще 28% – нічого не знають про це. 25% вказують, що такого простору немає.
• Є великий поселенський розрив. Серед мешканців обласних центр більшість кажуть що такий центр є у їх місті (58%), а серед мешканців сіл – навпаки, більшість зазначили що такого центру немає (60%).
• При цьому респонденти, в НП, де є такі центри, здебільшого сприймають їх як “безпечний простір”, і більшість визнають їхній вплив життя молоді. Однак думка щодо здатності мол. центрів допомогти молоді знайти роботу розділилася майже порівну. Загалом чим частіше молодь відвідує центри, тим більше вони бачать його позитивний вплив.
ДОСВІД ВІДВІДУВАННЯ МОЛОДІЖНИХ ЦЕНТРІВ
• 19% опитаних принаймні раз відвідували молодіжні центри за останні кілька років.
• Результати кількісного дослідження вказують, що основною аудиторією молодіжних центрів є:
– Молоді люди до 25 років
– Частіше жінки
– Частіше мешканці обл. центрів
– Частіше студенти, працівники державного сектору та молоді підприємці
– Залучені у волонтерську діяльність
– Ті. Хто навчаються чи проживають поруч з центром.
• Серед тих, хто відвідував молодіжні центри, 42% є їх прихильниками (готові рекомендувати центр іншим), 21% – критиками молодіжних центрів, а 37% – мають нейтральне ставлення.
• Більше прихильників серед жінок, а також серед тих, хто частіше відвідує центри.
• Хоча старші рідше відвідують центри ніж молодші, але ті старші, хто почав відвідувати, є дуже лояльними до МЦ.
• Прихильників дещо більше серед тих, хто бачить перевагою МЦ що це саме безпечний простір
ПЕРЕВАГИ ВІДВІДУВАННЯ МОЛОДІЖНИХ ЦЕНТРІВ
• Відвідувачі центрів та просторів вважають можливості для соціалізації, розвитку та дозвілля одними з основних переваг відвідування молодіжних центрів.
• Відповідаючи щодо переваг молодіжних центрів, відвідувачі із сільської місцевості частіше згадують про можливості розвитку, а також частіше зазначають, що це безпечний простір для молоді.
• Ті, хто відвідує частіше центри загалом називає більше переваг, але особливо вони відносно частіше говорять про можливості проводити власні заходи, а також про комфортне середовище.
• Молодь старша 25 років частіше називає можливості розвитку як перевагу молодіжного центру. Натомість, молодь до 25 років частіше говорить про молодіжні центри як майданчики для ініціатив – зокрема, вони говорять про можливості прояву громадської участі та проведення власних заходів.
• Жінки більше, ніж чоловіки, цінують молодіжні центри за можливість проявити громадську участь та як безпечні простори для молоді. Натомість чоловіки дещо частіше обирали такі переваги як можливість проведення власних заходів та можливість знайти друзів, однодумців.
БАР’ЄРИ ДО ВІДВІДУВАННЯ МОЛОДІЖНИХ ЦЕНТРІВ
• Ті, хто не відвідував молодіжні центри, називають відсутність вільного часу, відсутність інформації про центр та відсутність власне центру в їх місті/селі основними причинами.
• Мешканці сіл порівняно з респондентами з інших типів НП значно частіше зазначають відсутність молодіжного центру НП як причину невідвідування.
• Молодь віком 16-21 найчастіше говорить, що в молодіжних центрах немає нічого цікавого для них, а також, що їм немає з ким туди піти та спільно провести час. Старші говорять, що не мають вільного часу
• Важливо, що 68% опитаних скоріше погодилися би відвідати молодіжний центр, якби такий відкрився неподалік від місця їхнього проживання. Серед тих, хто ніколи не ходив – також більшість (близько 65%) сказали що могли туди піти у такому випадку.
КОРИСТУВАННЯ ПОСЛУГАМИ МОЛОДІЖНИХ ЦЕНТРІВ
• 15% опитаних зазначили, що хоча б один раз зверталися отримували послуги молодіжних центрів: переважно це проведення дозвілля, культурний розвиток та розвиваючі заходи. Серед тих, хто відвідував молодіжні центри багато разів – такими послугами користувались 80%.
• Жителі сіл частіше за інших звертаються по інформаційні послуги та психологічні консультації. Натомість, послуги з проведення дозвілля, неформальної освіти та кар’єрні консультації більше отримували жителі більших міст.
• Молодь віком 16-25 років частіше користувалася послугами з проведення дозвілля та розвиваючими заходами. Серед старшої категорії (26-35) більш популярними були культурний розвиток та інформаційні послуги.
• Інформаційні послуги мало впливають на лояльність до МЦ. Натомість велика різниця є між прихильниками і критиками, коли йдеться про послуги з культурного розвитку, розвиваючі заходи, особливо психологічні консультації.
• 84% позитивно оцінили якісь отриманих в молодіжних центрах послуг.
• Більш задоволеними якістю послуг лишились:
– Жінки
– Користувачі, які неодноразово звертались по послуги молодіжних центрів
– Молодь, яка зверталась по психологічні консультації, культурні та розвиваючі послуги
ЗАПИТ НА ДІЯЛЬНІСТЬ МОЛОДІЖНИХ ЦЕНТРІВ
• Відповідаючи на питання про бажані заходи в молодіжних центрах, респонденти найчастіше обирали військово-медичні навчання, заходи для батьків із дітьми та заходи психологічної підтримки. Водночас, серед тих, хто багаторазово відвідував молодіжні центри, порівняно вищий запит на проведення творчих майстер класів.
• Основними завданнями молодіжних центрів опитані бачать інтелектуальний розвиток, працевлаштування молоді, популяризація здорового способу життя.
• Найбільш пріоритетними напрямами діяльності мол. центрів, на думку респондентів, мають бути освіта та саморозвиток, національно-громадянське виховання, спорт та здоров’я, а також психологічна підтримка. Важливо, що психологічна підтримка дещо важливіша для ВПО та жінок.
• Що важливо на сході найчастіше говорять про заходи для батьків з дітьми. Серед мешканців сіл також частіше це обирали. Також заходи для батьків з дітьми дещо більше цікавлять старшу молодь. А наймолодших – більше цікавлять розваги.
• Для жінок більш пріоритетними заходами є заходи для батьків із дітьми, а також творчі майстер-класи. Натомість чоловіки більше зацікавлені у спортивних івентах.
• Щодо напрямків діяльності, молоді люди, які служать в ЗСУ, частіше за інших говорять про важливість спорту і здоров’я, а також національно-патріотичного виховання.
КОМУНІКАЦІЯ З МОЛОДІЖНИМИ ЦЕНТРАМИ
• 62% опитаних принаймні щось чули про діяльність молодіжних центрів. Більш обізнаними є жінки, мешканці центральних та західних областей, жителі міст, у яких є мол. центри.
• 18% респондентів підписані на сторінки молодіжних центрів у соцмережах. Серед постійних відвідувачів центрів підписані на такі сторінки 70%. Переважно підписуються на сторінки Instagram, Facebook, Telegram. Чоловіки частіше підписуються у Telegram, жінки в Instagram та Facebook.
• 70% серед підписників сторінок молодіжних центрів позитивно оцінюють опублікований на них контент. Дещо краще його оцінюють жінки.
• 13% підписників сторінок молодіжних центрів часто діляться контентом із цих сторінок, ще 59% роблять це рідко.
• Відносно частіше діляться контентом жінки-підписниці, молодь 16-21 років, користувачі Tik-Tok. Якщо контент сподобався, то існує вищий шанс його поширення.
• Підписники сторінок молодіжних центрів найбільш позитивно оцінюють стиль комунікації на сторінці, цікавість та корисність інформації, дизайн оформлення, гірше – взаємодію з підписниками.
• Найбільшим є зв’язок між вподобанням контенту та такими критеріями як: цікавість та корисність інформації, стиль комунікації. Статистично найвпливовішим є саме стиль комунікації – якщо він подобається, то такий контент поширюють частіше.
МІГРАЦІЯ
• 32% опитаних серед молоді зазначили, що хотіли би виїхати проживати за кордон якби мали таку можливість, натомість 45% – не хотіли би. Частіше виїхати хочуть люди зі східних регіонів, малих міст, ВПО, чоловіки, молодь у віці 22-25 років, студенти.
• Безпека, можливість більше заробляти, а також можливості для дитини – це основні мотиви виїзду. Також відносно важливими є кращі умови проживання, можливості подорожувати.
• Проблема міграції з сільської місцевості пов’язана з економічними факторами: жителі сіл, які хочуть виїхати за кордон, частіше пояснюють це можливістю більше заробляти та кращими перспективами працевлаштування за кордоном.
• Порівняно з іншими віковими групами для молодих людей у віці 16-21 мотивами переїзду частіше слугують пошук кращих умов проживання, самореалізації, перспектив роботи та якісної освіти.
• У статевому розрізі жінки частіше аргументують своє бажання виїхати за кордон безпековими факторами та можливостями для дітей, натомість чоловіки – можливостями подорожувати та перспективами самореалізації.
ГРОМАДСЬКА АКТИВНІСТЬ МОЛОДІ
• 73% опитаних вважають, що вони не здатні впливати на рішення місцевої влади. Респонденти, які живуть у більших містах, і які є членами ГО, відносно оптимістичніше оцінюють свої спроможності впливу. Молодь, яка часто займалась волонтерською діяльністю, також більш позитивно оцінює свою здатність впливати на місцеву владу.
• 60% молоді зазначили, що займалися волонтерством або громадською діяльністю впродовж останнього року: 16% – часто, 26% – іноді, 18% – рідко.
• Найбільше активної молоді спостерігається серед жителів Києва, обласних центрів, молоді у віці 16-21 років, молодих підприємців та студентів.
• Значна частка активних громадян спостерігається серед людей, які відвідували молодіжні центри. Водночас серед тих, хто займався волонтерством, лише 8% займалися волонтерством саме в молодіжному центрі. Переважно це молодь у віці 16-25 років, а також молодь, яка багаторазово відвідувала мол. центри.
• 5% опитаних проходили стажування в органах місцевого самоврядування, 3% – в органах центральної влади. Серед тих, хто зараз працює у державному секторі, ця частка становить 10% та 8% відповідно.
• Кожен п’ятий опитаний розглядає для себе можливість працевлаштуватися на роль молодіжного працівника у майбутньому. Таку перспективу частіше розглядають мешканці сіл, молодь 16-21 років, молода яка ще навчається, не має роботи, також частіше це жінки, і ті, хто багаторазово відвідували молодіжні центри, а також ті, хто часто займалися волонтерством.
Аудиторія: населення України віком від 16 до 35 років, які проживають в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій, які мають доступ до українського мобільного зв’язку на момент опитування. Загальна вибіркова сукупність: 2000 респондентів.Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України станом на 24.02.22, репрезентативні за регіоном, віком, статтю. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Терміни проведення опитування: 4-6 вересня 2024 р.
