TikTok як інструмент психологічного впливу та загроза національній безпеці України – нове дослідження

Поділитися

Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA оприлюднила результати дослідження “TikTok як зброя, що зламала великі соціальні платформи та атакує демократичні інституції”, яке розкриває механізми впливу платформи на психічне здоров’я користувачів та її використання для підриву національної безпеки України.

За даними дослідження, тривале використання TikTok призводить до структурних змін у мозку, включаючи зменшення об’єму сірої речовини та порушення когнітивних функцій. Особливу небезпеку становить формування залежності через “дофамінові петлі”, що знижує критичне мислення та підвищує вразливість до маніпуляцій.

Крім того, в Україні TikTok перетворився на інструмент для поширення дезінформації та підриву суспільної довіри, що становить серйозну загрозу для національної безпеки. Виявлено мережі ботів, які координовано поширюють антидержавні наративи через TikTok, Telegram та Facebook.

“TikTok перетворився на потужний інструмент психологічного впливу та маніпуляцій суспільною думкою”, – зазначають дослідники InfoLight.UA. Вони закликають до посилення медіаграмотності населення та впровадження регуляторних заходів для протидії дезінформації.

“Мозок TikTok”: механізми залежності

TikTok побудований на принципі “дофамінових петель”. Кожне нове відео створює невелику, але непередбачувану винагороду, що стимулює вивільнення дофаміну — нейромедіатора, який відповідає за відчуття задоволення. Цей механізм схожий на роботу ігрових автоматів: користувач не може передбачити, коли отримає наступну “дозу” задоволення, що змушує його постійно прокручувати стрічку.

Цей цикл призводить до формування поведінкової залежності, яка проявляється у:

Неконтрольованому збільшенню часу, проведеного на платформі.
Постійному потягу до короткострокових задоволень, навіть коли це заважає довгостроковим цілям.
Соціальній ізоляції, оскільки користувачі все більше часу проводять у віртуальному світі, замість реальних соціальних взаємодій.

Нейробіологічний вплив

Дослідження, опубліковані в наукових журналах, таких як NeuroImage, показують, що надмірне використання TikTok викликає структурні та функціональні зміни в мозку. У користувачів із високим рівнем залежності спостерігаються:

Зменшення об’єму сірої речовини в зонах, відповідальних за когнітивний контроль та пам’ять.
Порушення функції уваги: здатність концентруватися на завданнях знижується до 47 секунд.
Зростання рівня тривожності та депресії, особливо серед молоді.

Для підлітків, чий мозок ще формується, ці зміни можуть мати довгострокові наслідки, включаючи зниження самооцінки через постійне порівняння себе з ідеалізованими образами в соціальних мережах.

Психологічні наслідки

TikTok активно впливає на емоційний стан користувачів через контент, який викликає сильні емоційні реакції. Наприклад:

Адреналін і норадреналін виділяються під час перегляду тривожного або захоплюючого контенту, що підвищує рівень стресу.
Серотонін, гормон щастя, активізується під час перегляду заспокійливого контенту, але це лише тимчасове полегшення.
Окситоцин, який відповідає за почуття близькості, вивільняється під час перегляду зворушливих історій, але це не замінює реальних соціальних зв’язків.

Ці механізми роблять TikTok надзвичайно захоплюючим, але водночас небезпечним для психічного здоров’я.

Поширення дезінформації

В Україні TikTok активно використовується для поширення дезінформації, зокрема щодо мобілізації та діяльності територіальних центрів комплектування (ТЦК). Типовими є відео, які стверджують про “незаконні методи призову” або “полювання” на призовників. Ці матеріали часто супроводжуються емоційними закликами до уникнення мобілізації, що створює панічні настрої серед населення.

Особливістю таких кампаній є їх скоординований характер. Дослідження виявили мережі ботів, які синхронно поширюють однакові наративи. Використовуючи крос-платформну координацію (TikTok, Telegram, Facebook), дезінформація швидко набуває масового характеру, створюючи ілюзію правдивості.

Алгоритми TikTok автоматично просувають контент, який викликає сильні емоційні реакції, незалежно від його достовірності. Це робить платформу ідеальним інструментом для маніпуляцій. Наприклад, відео з емоційними закликами або неправдивими твердженнями швидко набирають популярність, що призводить до поширення паніки та недовіри до державних інституцій.

Дезінформаційні кампанії в TikTok спрямовані не лише на дискредитацію мобілізації, але й на підрив довіри до держави в цілому. Поширюються маніпулятивні матеріали про корупцію, зловживання владою та неефективність управління. Це створює сприятливий ґрунт для поширення антидержавних настроїв.

Повний текст дослідження читайте нижче

TikTok, платформа коротких відео, став не лише невіддільною частиною життя мільйонів користувачів у всьому світі, але й фундаментально змінив екосистему соціальних мереж. Його унікальний формат контенту та інноваційні алгоритми привернули увагу мільйонів, пропонуючи нескінченну стрічку персоналізованих відео. Це зробило платформу магнітом для користувачів, які витрачають години на прокручування контенту, уникаючи пауз, притаманних іншим формам медіа.

TikTok поєднав у собі елементи, що раніше існували окремо: інтуїтивний дизайн, алгоритми, які швидко адаптуються до уподобань користувача, машинне навчання та постійний потік відео, що стимулюють дофамінову систему мозку. Цей підхід вивів взаємодію з контентом на новий рівень.

Усі великі соціальні платформи — Instagram, Facebook, Snapchat, YouTube, X (раніше Twitter) і навіть LinkedIn — змушені були копіювати формат TikTok, створюючи власні версії коротких відео, як-от Instagram Reels, YouTube Shorts чи Snapchat Spotlight. Це не просто збіг. TikTok задав новий стандарт, де соціальні мережі все менше стосуються реального кола спілкування користувачів і все більше перетворюються на платформи для широкої аудиторії. Це призвело до епохи, яку Кейт Ліндсі назвала «перформансними медіа» — де головна мета полягає в охопленні незнайомців, а не в спілкуванні зі знайомими. Інтернет перетворився на своєрідний виставковий зал, де кожен користувач є водночас творцем і споживачем контенту.

Чи справді TikTok винайшов наше майбутнє?

Попри революційний вплив TikTok, виникає питання: чи є саме ця платформа тією, що «винайшла» формат коротких відео, який тепер домінує в інших додатках? Формат коротких відео сам по собі не новий. Vine, популярний у 2010-х роках, і Snapchat заклали фундамент для швидкого, лаконічного контенту. Однак їм бракувало потужних алгоритмів персоналізації, які стали основою успіху TikTok. Bytedance, компанія-розробник TikTok, довела ці ідеї до досконалості, створивши платформу, де користувачі залишаються надовго, поглинуті безперервним потоком відео.

Ключовий компонент успіху TikTok — це його алгоритм, який не просто адаптується до уподобань користувача, але й активно формує їх. Він аналізує дані про тривалість перегляду, взаємодії, паузи тощо. Наприклад, якщо користувач кілька секунд затримується на відео про певну тему, платформа починає наповнювати його стрічку схожим контентом, стимулюючи ще більше занурення. Це призводить до створення інформаційних бульбашок, які можуть не лише впливати на індивідуальні вподобання, але й маніпулювати суспільними настроями.

Крім того, TikTok має значний потенціал для зловмисного використання. Платформа стала потужним інструментом політичного впливу, дезінформації та втручання у демократичні процеси. Наприклад, у Румунії TikTok використовувався для просування проросійського кандидата через ботів, дезінформаційні кампанії та маніпуляції емоціями користувачів. В Україні платформа стала засобом для поширення паніки щодо мобілізації та створення недовіри до влади.

Отже, TikTok не просто винайшов формат коротких відео, а й заклав основу для нової парадигми соціальних мереж. Проте його зростаюча роль у глобальній політиці, культурі та економіці викликає важливі питання: чи здатні демократичні інститути протистояти цьому впливу, і як регулювати платформи, що мають такий значний вплив на суспільство?

Вплив TikTok та демократичні інституції

Вплив TikTok на демократичні інституції виходить далеко за межі окремих дезінформаційних кампаній. Платформа стала потужним інструментом для системного маніпулювання громадською думкою та підриву довіри до традиційних демократичних процесів.

Основним механізмом впливу TikTok є створення альтернативної інформаційної реальності. У платформі формуються закриті інформаційні простори, де користувачі отримують ретельно відібраний контент, який підтверджує їхні упередження та посилює недовіру до офіційних джерел інформації. Алгоритми TikTok сприяють цьому процесу, пропонуючи все більше схожого контенту та обмежуючи доступ до альтернативних точок зору.

Особливу небезпеку становить здатність TikTok впливати на молодіжну аудиторію. Дослідження показують, що молоді користувачі все частіше отримують політичну інформацію саме через цю платформу. При цьому вони рідко перевіряють джерела інформації та більше довіряють емоційним, але часто неправдивим відео. Це робить молодь особливо вразливою до маніпуляцій.

TikTok також сприяє поляризації суспільства. Алгоритми платформи підсилюють контент, який викликає сильні емоційні реакції, що часто призводить до радикалізації поглядів та поглиблення суспільних розколів. Це особливо помітно під час виборчих кампаній, коли платформа стає полем битви різних політичних сил.

Через TikTok активно поширюються наративи про неефективність демократії, корумпованість виборчих процесів та загальну недієздатність державних структур. Це створює сприятливий ґрунт для поширення антидемократичних ідей та підтримки авторитарних тенденцій. Традиційні медіа втрачають свій вплив на формування суспільної думки, оскільки не можуть конкурувати з вірусним поширенням контенту в TikTok. Це призводить до ситуації, коли правдива, але менш емоційна інформація програє у боротьбі за увагу аудиторії яскравим, але маніпулятивним відео.

Технічна інфраструктура TikTok

Технічна інфраструктура TikTok створена для максимального залучення користувачів через складну систему алгоритмів персоналізації та рекомендацій. Основою впливу є алгоритм TikTok, який аналізує всі аспекти взаємодії користувача: перегляди, лайки, коментарі, час утримання уваги на відео. Ці дані використовуються для формування сторінки «Для вас» (FYP), яка підлаштовується під унікальні вподобання кожного користувача.

На відміну від інших платформ, TikTok максимально активно використовує машинне навчання для постійного вдосконалення своїх рекомендацій. Навіть такі деталі, як аудіотрек або хештеги у відео, враховуються при формуванні стрічки. Ця технологія забезпечує настільки точну персоналізацію, що користувач відчуває, ніби кожне відео створене спеціально для нього. Також існують підозри, що спецслужби недемократичних держав, зокрема Росії, можуть мати поглиблений доступ до деталей алгоритмів платформи, що відкриває додаткові можливості для маніпуляцій.

Система TikTok використовує принцип “дофамінових петель”, постійно підтримуючи інтерес користувача через короткі, але емоційно насичені відео. Кожне нове відео створює очікування винагороди, подібно до механізмів азартних ігор. Це формує стійку звичку до постійного споживання контенту. Також дослідники відмічають появу «синдрому скасування», або абстиненції, дуже схожої на алкогольну та навіть наркотичну залежність.

Платформа також використовує механізми «соціального доказу»: коли контент набирає певну кількість взаємодій, алгоритм починає показувати його ширшій аудиторії. Це створює ефект снігової кулі, особливо для політично заангажованого контенту.

Дослідження виявили, що TikTok має вбудовані механізми для обходу стандартних систем модерації. Наприклад, незначні модифікації відео або звуку дозволяють уникати автоматичного виявлення дублікатів, що активно використовується для поширення дезінформації.

Крім того, платформа збирає значний обсяг метаданих про користувачів, включаючи геолокацію, пристрої, мережеві з’єднання та патерни використання. Ця інформація використовується для точного таргетування контенту на конкретні демографічні групи та регіони.

TikTok і психічне здоров’я — виклики сучасного цифрового світу

Зростаюче захоплення TikTok викликає все більше занепокоєння серед експертів щодо його впливу на психічне здоров’я. Чи може платформа, створена для розваг, спричинити серйозні когнітивні та психологічні наслідки?

Дослідження, проведені Wall Street Journal, виявили, що TikTok аналізує поведінку користувачів на основі одного ключового показника: часу, протягом якого вони затримуються на певному фрагменті контенту. Кожну секунду платформа збирає дані про перегляд, лайки, коментарі та паузи, щоб формувати нескінченну персоналізовану стрічку. Цей механізм забезпечує максимальне занурення користувачів у контент, але водночас створює серйозні ризики для їхнього психічного здоров’я.

Проблема виходить далеко за межі простого прокручування. За даними досліджень, тривале використання TikTok не лише викликає залежність, але й може спричинити незворотні зміни у головному мозку. Це явище отримало назву “залежність від коротких відео”, яка супроводжується як фізичними, так і психологічними наслідками, що впливають на всі аспекти життя користувачів.

Механізми залежності: як працює TikTok

Залежність від коротких відео характеризується неконтрольованим споживанням контенту, який алгоритм платформи адаптує до індивідуальних уподобань користувача. Основним тригером є дофамін — нейромедіатор, що відповідає за відчуття задоволення. Кожне нове відео створює непередбачувану винагороду, яка спонукає користувачів продовжувати прокручувати стрічку, втрачаючи контроль над часом. Цей механізм схожий на роботу ігрових автоматів: людина не може передбачити, коли саме вона отримає винагороду, що стимулює ще більше занурення в процес.

TikTok впливає на мозок не лише через вивільнення дофаміну, а й через активацію інших важливих хімічних речовин:

Адреналін і норадреналін. Практично будь-який захопливий чи тривожний контент у TikTok може стимулювати організм до швидкої реакції, підвищуючи рівень пильності та енергії. Наприклад, відео з неочікуваними подіями чи екстремальними ситуаціями активує виділення цих нейромедіаторів, що звужують кровоносні судини та збільшують частоту серцевих скорочень, готуючи вас до дії.
Серотонін. Перегляд заспокійливого або надихаючого контенту, наприклад, відео із зеленими садами під хештегом #gardentok, може викликати викид серотоніну — гормону, який стабілізує настрій і сприяє загальному відчуттю щастя.
Окситоцин. Відео, що викликають емоційний зв’язок, такі як зворушливі історії про возз’єднання, наприклад, між людиною і врятованою твариною, сприяють вивільненню окситоцину. Цей гормон асоціюється з почуттями довіри, любові та емоційної близькості.

Таким чином, TikTok не лише розважає, але й активно впливає на хімічну рівновагу мозку, викликаючи широкий спектр емоцій і фізіологічних реакцій. Це пояснює, чому платформа може бути настільки захопливою та важкою для відмови.

Дослідження показують, що TikTok успішніше за інші платформи, як-от Instagram чи YouTube Shorts, вміє утримувати увагу користувачів. Непередбачуваність контенту та швидка зміна контексту створюють ілюзію “потоку” — стану, коли користувач настільки поглинається процесом, що втрачає відчуття часу та контролю.

На відміну від TikTok, інші платформи, такі як YouTube, орієнтовані на довший та більш структурований контент. YouTube активно підтримує наукові, доказові та освітні відео, тоді як TikTok зосереджується на коротких, емоційно насичених роликах, які швидко змінюють контекст і створюють ефект “затягування”.

Нейробіологічний вплив TikTok

Дослідження, опубліковане в NeuroImage, доводить, що нав’язливе використання TikTok викликає структурні та функціональні зміни в мозку. Учасники з високим рівнем залежності демонстрували:

Збільшену активність орбітофронтальної кори, яка відповідає за обробку винагород та емоційну регуляцію.
Зміни в мозочку, пов’язані з когнітивною та емоційною обробкою, а також з моторними функціями.
Підвищену активність дорсолатеральної префронтальної кори, що вказує на порушення когнітивного контролю та здатності до прийняття рішень.

Ці нейронні зміни формують схильність до компульсивної поведінки. Людина прагне повернутися до платформи, щоб отримати нову дозу задоволення, посилюючи цикл залежності.

Учасники дослідження, які проводили значний час у TikTok, також демонстрували:

Зменшення об’єму сірої речовини у критичних зонах мозку, що відповідають за когнітивний контроль та пам’ять.
Порушення функції уваги, яка зменшувала здатність концентруватися на завданнях понад 47 секунд.
Зростання рівня тривожності та розвиток симптомів депресії.

Психологічний вплив TikTok включає підвищений рівень тривожності, депресії та стресу. Постійні соціальні порівняння, навіяні ідеалізованими образами у відео, знижують самооцінку, особливо у молоді. Дослідження показують, що користувачі з диспозиційною заздрістю частіше стають залежними від TikTok, шукаючи в ньому спосіб компенсувати почуття власної неповноцінності.

Генетичний аналіз виявив понад 500 генів, які беруть участь у синаптичній передачі сигналів і нейропластичності. Ці гени експресуються найактивніше в підлітковому віці, роблячи молодь особливо вразливою до формування поведінкових залежностей.

Що таке “мозок TikTok” і чому це важливо?

“Мозок TikTok” — це поняття, яке описує зміни в когнітивних процесах і мозковій активності, спричинені надмірним використанням цієї платформи. Суть цього феномена полягає у впливі короткого, високостимулюючого контенту, що викликає регулярні викиди дофаміну — хімічної речовини, яка відповідає за відчуття задоволення та винагороди.

Кожна взаємодія з TikTok, хай то лайк, коментар чи нове відео, активує систему винагороди в мозку. Алгоритм платформи спеціально налаштований на те, щоб постійно підживлювати інтерес користувача, пропонуючи йому персоналізовані рекомендації. Такий механізм формує безперервний цикл очікування й отримання задоволення, що нагадує принцип роботи ігрових автоматів. Кожне нове відео — це невелика, але непередбачувана винагорода, яка тримає користувача в напрузі, постійно змушуючи його шукати “наступний хіт”.

Постійна дія швидкого та насиченого контенту змінює здатність мозку до тривалого фокусування. Дослідники стверджують, що це впливає на розвиток критичного мислення, емоційну регуляцію та загальний когнітивний потенціал. Зокрема, у користувачів спостерігається зниження терпіння та здатності концентруватися на завданнях, які вимагають часу і зусиль.

Для молодих людей, чий мозок все ще формується, це має особливо тривожні наслідки. Часте порівняння себе з іншими, що підживлюється ідеалізованими образами в соціальних мережах, призводить до зниження самооцінки та підвищення рівня тривожності. Батьки часто відзначають, що діти, звиклі до швидких змін контенту, більше не можуть дивитися повнометражні фільми або зосереджуватися на читанні книг.

Ключ до феномена “мозку TikTok” — це дофамінові цикли, які формують поведінкову залежність. Викиди дофаміну виникають кожного разу, коли користувач отримує приємний контент або позитивну реакцію на свою активність. З часом мозок звикає до цього рівня стимуляції, що створює потребу у ще більшому споживанні контенту для досягнення того ж рівня задоволення.

Внаслідок цього формується залежність, що проявляється у таких поведінкових моделях:

Неконтрольоване збільшення часу, проведеного на платформі, за рахунок інших важливих справ.
Постійний потяг до короткострокових задоволень, навіть коли це заважає довгостроковим цілям.
Соціальна ізоляція через концентрацію на віртуальній взаємодії замість реальних стосунків.

Соціальні наслідки та культурний вплив

TikTok не лише впливає на індивідуальне психічне здоров’я, але й трансформує спосіб сприйняття інформації та взаємодії у суспільстві. Алгоритми платформи створюють середовище, де миттєві задоволення та швидкий контент стають нормою, що знижує здатність до критичного мислення. Це викликає не лише особистісні проблеми, але й ширші соціальні виклики, включаючи поширення дезінформації, формування поверхневих соціальних зв’язків та зниження рівня довіри до традиційних джерел інформації.

TikTok — це не просто додаток. Це платформа, яка змінює не лише наше сприйняття контенту, але й сам спосіб мислення, роблячи нас залежними від швидких і поверхневих задоволень. Короткі відеоплатформи, такі як TikTok, змінили підхід до взаємодії з інформацією. Алгоритми, орієнтовані на максимальне залучення, створюють середовище, яке підтримує неослабний цикл споживання контенту, погіршуючи здатність мозку концентруватися на складних завданнях.

Це не лише впливає на індивідуальне психічне здоров’я, а й формує нові виклики для суспільства. Серед них — маніпуляції через дезінформацію, яка швидко поширюється через вірусний контент. Крім того, платформа сприяє формуванню поверхневих соціальних зв’язків, де реальна взаємодія замінюється віртуальними лайками та коментарями.

Хоча дослідження ще не встановили причинно-наслідковий зв’язок між залежністю та змінами в мозку, є чітке розуміння: TikTok — це більше, ніж просто розвага. Це платформа, яка трансформує наші звички, поведінку та спосіб мислення. Вона формує нову цифрову культуру, де швидкість та емоційний вплив переважають над глибиною та критичним аналізом.

Вибори в Румунії як останнє попередження

Президентські вибори в Румунії 2024 року продемонстрували безпрецедентний випадок використання соціальної мережі TikTok для впливу на виборчий процес. Цей кейс став показовим прикладом того, як цифрові платформи можуть радикально змінювати політичний ландшафт країни.

Несподівана перемога проросійського кандидата Келіна Джорджеску в першому турі виборів із результатом 22,9% голосів шокувала політичних експертів та спостерігачів. До початку виборчої кампанії рейтинг Джорджеску не перевищував 5%, а соціологічні опитування навіть не включали його до списку потенційних лідерів перегонів. Друге місце посіла прозахідна кандидатка Елена Ласконі, набравши 19,17% голосів.

Розслідування показало, що за успіхом Джорджеску стояла масштабна кампанія в TikTok, яка включала кілька ключових компонентів:

Масове залучення інфлюенсерів. Через спеціалізовану платформу FameUp блогерам пропонували приблизно 100 євро за створення відео, які мали використовувати специфічні хештеги #echilibrusiverticality та #alegeriiprezidentiale2024. Багатьом інфлюенсерам не повідомляли про політичний характер кампанії, маскуючи її під звичайну рекламну активність.
Мережа координованих акаунтів. Було створено понад 2000 акаунтів, які синхронно поширювали проросійські наративи та підтримували меседжі кандидата. Ці акаунти використовували патріотичну символіку для маскування свого походження та активно перенаправляли користувачів у Telegram-канали для подальшої обробки цільової аудиторії.
Фінансовий аспект. Офіційно команда Джорджеску звітувала про “нульові витрати” на агітацію, хоча факти свідчили про значні неофіційні виплати через систему винагород та посередницькі платформи. Відсутність належного маркування політичної реклами додатково ускладнювала відстеження реальних масштабів кампанії.

Успіх цієї операції багато в чому забезпечив сам алгоритм TikTok, який швидко визначає та посилює вірусний контент. Платформа фокусується на емоційній компоненті, створює “інформаційні бульбашки” та забезпечує точну персоналізацію контенту для різних аудиторій. Це дозволило команді Джорджеску ефективно таргетувати повідомлення на конкретні групи виборців, посилюючи їхній вплив через механізми платформи.

Цей випадок став тривожним сигналом для демократичних інституцій по всій Європі, демонструючи вразливість виборчих процесів перед новими формами цифрового впливу. Він також показав необхідність розробки нових підходів до регулювання політичної активності в соціальних мережах та захисту демократичних процесів від маніпуляцій.

Україна як полігон для тестування зловмисного впливу TikTok

Використання TikTok як інструменту дезінформації в Україні демонструє системний підхід до підриву суспільної довіри та створення панічних настроїв. Основним напрямком кампаній стала дискредитація процесу мобілізації та діяльності територіальних центрів комплектування (ТЦК).

На платформі регулярно з’являються відео, що поширюють неправдиву інформацію про дії військкоматів. Типовими стали сюжети про нібито незаконні методи призову, “полювання” на потенційних призовників та перевищення повноважень представниками ТЦК. Ці матеріали часто супроводжуються емоційними коментарями та закликами до уникнення мобілізації.

Особливістю таких кампаній є їх скоординований характер. Дослідження виявили мережі ботів, які синхронно поширюють однакові наративи. Характерним є використання крос-платформної координації — контент одночасно з’являється в TikTok, Telegram та Facebook, створюючи ефект масовості та правдивості інформації.

Технічний аналіз показав складну систему поширення дезінформації. Боти використовують українську символіку та патріотичні елементи оформлення для маскування свого походження. Вони активно взаємодіють з контентом через лайки, коментарі та поширення, що допомагає алгоритмам TikTok просувати цей матеріал ширшій аудиторії.

Важливим елементом є робота з хештегами та трендами. Координовані мережі створюють штучну популярність певних тем, використовуючи як загальні хештеги (#українаuа, #україна2024), так і специфічні для конкретних кампаній. Це дозволяє охоплювати максимально широку аудиторію та створювати видимість масового обговорення теми.

Дезінформаційні кампанії також спрямовані на підрив довіри до державних інституцій в цілому. Поширюються маніпулятивні матеріали про корупцію, зловживання владою та неефективність управління. Часто використовуються вирвані з контексту цитати посадовців або викривлені інтерпретації офіційних заяв.

Особливу небезпеку становить те, що алгоритми TikTok сприяють швидкому поширенню емоційного контенту. Платформа автоматично просуває відео, які викликають сильну реакцію користувачів, незалежно від правдивості інформації. Це створює сприятливе середовище для поширення панічних настроїв та дезінформації.

Як зменшити негативний вплив TikTok?

Протидія негативному впливу TikTok вимагає комплексного підходу на інституційному, технічному та освітньому рівнях. Використовуючи дані, зібрані за допомогою Платформи відстеження зловмисних інформаційних наративів Osavul, Європейська Комісія вже провела розслідування щодо ролі TikTok у виборах у Румунії, що свідчить про зростаюче розуміння масштабів проблеми.
На регуляторному рівні впроваджуються нові вимоги до маркування політичної реклами.

Платформи зобов’язані чітко позначати проплачений політичний контент та розкривати інформацію про замовників. Паралельно розробляються системи раннього виявлення координованих кампаній впливу, що дозволяють оперативно реагувати на маніпуляції.

Правові механізми включають посилення відповідальності за поширення дезінформації. Суди починають розглядати справи про маніпулювання виборчим процесом через соціальні мережі. Розвивається міжнародна співпраця у сфері протидії цифровим загрозам демократії, що дозволяє країнам обмінюватися досвідом та координувати зусилля.

На технічному рівні впроваджуються нові системи виявлення ботів та координованої активності. Алгоритми навчаються розпізнавати характерні патерни поведінки фейкових акаунтів, що дозволяє оперативно блокувати їхню діяльність. Розробляються механізми верифікації реальних користувачів, що зменшує можливість маніпуляцій через анонімні акаунти.

Важливим напрямком є підвищення медіаграмотності користувачів. Запроваджуються освітні програми з критичного мислення та розпізнавання маніпуляцій у соціальних мережах. Особлива увага приділяється молодіжній аудиторії як найбільш активним користувачам TikTok. Навчання молоді розрізняти достовірну інформацію від дезінформації стає ключовим елементом протидії негативному впливу платформи.

Експерти наголошують на необхідності міжнародної координації зусиль. Досвід Румунії показав, що локальні заходи протидії можуть бути неефективними проти глобальних кампаній впливу. Потрібен скоординований підхід на рівні ЄС та інших міжнародних організацій, щоб протистояти транснаціональним загрозам.

Висновки

TikTok є потужним інструментом, який має передовсім негативний вплив. Хоча платформа, на перший погляд, відкриває нові можливості для самовираження та розваг, її надмірне використання може призвести до серйозних когнітивних, психологічних та соціальних проблем.

Зростання популярності TikTok демонструє необхідність більш усвідомленого підходу до його використання. Як зазначено в дослідженнях, платформа може впливати не лише на індивідуальний вибір, але й на політичні процеси, ставлячи під загрозу стабільність демократичних інституцій. Вона стає інструментом для маніпуляції громадською думкою, поширення дезінформації та підриву довіри до традиційних джерел інформації.

Ці висновки акцентують увагу на необхідності розвитку медіаграмотності та цифрової культури, яка дозволить користувачам розпізнавати маніпуляції та уникати негативного впливу сучасного цифрового середовища. Крім того, на рівні держави необхідно впроваджувати механізми регуляції та обмежень, які зменшать ризики скоординованого зловмисного впливу через платформи, такі як TikTok.

TikTok — це не просто розвага, а потужний інструмент, який трансформує наші звички, поведінку та спосіб мислення. Щоб протистояти його негативному впливу, потрібен комплексний підхід, що включає освіту, регуляцію та міжнародну співпрацю.