Суботнім ранком дивлюсь “Жовті кеди”, де Юлія Бориско з Петром Чорноморцем розмовляють про самооцінку, самоцінність, емоційну пам’ять.
І тут, обговорюючи, “методи вирощування” дітей, вони протиставляють жорстке “не бери на руки- розбалуєш” з “по системі Спока”. Я щось аж на паузу поставила, не зрозуміла
Я чула від покоління своїх батьків, що вони начебто ростили “по-Споку” і водночас вони висловлювали тверде переконання, що брати на руки і обіймати дітей дуже шкідливо, і багато іншого в цьому дусі.
Я була впевнена, що певне Спок їм таке і радив. Але ні.
Схема виховання дітей за Споком — це система порад, яка базується на книзі Бенджаміна Спока «Догляд за дитиною і її виховання» (англ. The Common Sense Book of Baby and Child Care, 1946). Вона стала справжнім бестселером ХХ століття і вплинула на кілька поколінь батьків, особливо у США. 
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ “СХЕМИ” СПОКА:
1. Довіряйте своїй інтуїції
«Ви знаєте більше, ніж вам здається».
Спок заохочував батьків не сліпо дотримуватися жорстких правил, а слухати себе і свою дитину.
Він був проти суворих режимів (сон, годування по годиннику), популярних у 1930–40-х роках.
2. Любов і тепло — основа виховання
Діти мають зростати в атмосфері любові, підтримки й уваги.
Фізичний контакт (носити на руках, обіймати) — важливий.
Це контрастувало з тогочасними підходами, які радили не брати дитину “зайве” на руки, щоб не зіпсувати.
3. Індивідуальність кожної дитини
Спок наголошував, що всі діти різні, і не варто порівнювати їх між собою чи змушувати всіх діяти за одним шаблоном.
Розвиток має іти у власному темпі.
4. Дисципліна без жорстокості
Спок підтримував розумну дисципліну, засновану на поясненнях і межах, а не на покараннях чи насиллі.
Підтримував принцип: «любов+структура».
5. Участь батька
Для свого часу це був революційний підхід — Спок вважав, що тато має бути активним у догляді за дитиною, а не лише забезпечувачем.
6. Гнучкість режиму
Не обов’язково годувати “по годинах”, дитина має отримувати їжу за потребою.
Те саме стосується сну: головне — ритм, який підходить саме цій родині.
Схема Спока — це не чіткий план, а філософія: слухай дитину, довіряй собі, будь лагідним, але послідовним, не забувай, що дитина — це вже особистість
Але це її оригінальна, англійська версія.
А рускі, як всігда, всім насцяли в очі, в тому числі своїм совецькім батькам, і зробили свій переклад. (Такого, до речі, купа і в художній і науковій літературі, зокрема психологічній, але не тільки)
У СРСР книгу Спока переклали — але не просто погано, а ще й цензуровано, спотворено і вибірково.
Ось що сталося:
1. Книга була перекладена із затримкою (у 1960-х роках), коли в Америці вона вже давно стала популярною.
2. Цензура прибрала або спотворила ключові ідеї Спока, які суперечили радянській педагогіці.
Доречі, радянські лікарі-педіатри типу Комаровського, самі не сприймали Спока — вважали його “занадто м’яким”.
Крім того, деякі видання Спока в СРСР виходили з редакційними вставками, типу:
«У США через такі методи молодь стала неконтрольованою, у нас в СРСР — інші пріоритети».
Спок у СРСР — це як Біблія, яку переклали КГБ-шники з коментарями.
І тому радянські мами читали про Спока, але жили за докторами з системи, що казали: «не тримай, не розбалуй, трьохмісячна — пора в яслі».
Нижче — кілька конкретних прикладів, як в оригіналі Бенджамін Спок писав одне, а в радянському перекладі — виходила майже протилежність. Часто ці переклади були або спотворені, або супроводжувались коментарями “редактора”, який від імені радянської медицини критикував ідеї автора.
1. Про плач і носіння дитини
Оригінал:
“If your baby cries, it is not spoiling him to pick him up and comfort him. He needs to feel loved and secure.”
Дослівно: “Якщо ваша дитина плаче, це не означає, що ви її розпестите, якщо візьмете на руки і заспокоїте. Їй потрібно відчувати любов і безпеку.”
Радянський переклад (видання 1968 року):
«Не слід відразу брати дитину на руки при кожному плачі, щоб не привчити її до надмірної уваги.»
Сенс змінено: Спок каже — обійми, заспокой, а перекладач — не бери, бо зіпсуєш. Це класичне радянське “не розпестити”.
2. Про інтуїцію матері
Оригінал:
“Trust yourself. You know more than you think you do.”
Дослівно: “Довіряйте собі. Ви знаєте більше, ніж вам здається.”
Радянський переклад:
«Кожна мати повинна дотримуватися рекомендацій медичних працівників і суворо виконувати режим.»
Центральна фраза книжки — вирізана повністю. Замість довіри до мами — типовий радянський заклик: «слухай лікаря, не вигадуй».
3. Про тілесні покарання
Оригінал:
“I do not believe in spanking. It teaches children fear and violence.”
“Я не вірю у користь тілесних покарань. Вони вчать дітей страху і насильству.”
Радянський переклад:
«Фізичне покарання може бути виправданим у випадку грубої непокори, але повинно застосовуватись з обережністю.»
Спок — антинасильницький. А радянський переклад фактично узаконює «легкий ремінь».
То радянські батьки, щиро вірили, що ростять по Споку, не беручи зайвий раз на ручки і багато іншого.
Довбана система, виплодки якої зараз активно і завзято лізуть з загарбницькими війнами, замість жити своє життя, любити, творити, розвиватись, бути.
Гвінтікі грьобані.
Інші ж, теж нефігово покалічені за роки окупації совком, вчаться жити з цим, загоювати/відрощувати, що можливо, а ще не реплікувати нанесену шкоду.
І паралельно доводиться вібиватися від росії, щоб більше ні нам, ні нашим дітям не жити в системі “виховання гвінтіків”.
То в кого є час на подкаст – ходіть послухайте.
А я йду ще пошукаю про експеримент з мамою-мавпою з дротяної труби і м’якою мамою-мавпою.
І ще занотувала собі ще і ще:
Обіймайти і обійматися.
