Дуже багато зауважень, заперечень, критики до цього тексту. Я також далеко не з усім погоджуюся у ньому. Для мене завжди було незрозумілим чому одні н.п. “поль”, інші – “піль”. Тут принаймні є якісь цікаві роз’яснення.Але ваші доречні зауваження науковці і співробітники зазначеного інституту не прочитають. На жаль. Тому варто заходити на їхню сторінку і там відстоювати свою думку. Слушну, до речі.
І так, варто нарешті повертати старовнинні первинні назви населених пунктів в Україні!
Дякую за інтерес до допису і ваші зауаження!
©Одні назви українських міст закінчуються на -ПІЛЬ (Бориспіль, Тернопіль, Миропіль), інші – на -ПОЛЬ (Маріуполь, Мелітополь, Севастополь).
Чому так? Виявляється, ці компоненти різного походження.
Перший – питомий і зводиться до іменника ПОЛЕ. У закритому складі голосний [о] за законами української мови перейшов в [і]:
БОРИСПІЛЬ (Київщина) — «Борисове поле». КОСТОПІЛЬ (Рівненщина) — «поле, укрите кістками». КРИЖОПІЛЬ (Вінниччина) — «поселення в полі на перехресті доріг або там, де стояв криж (хрест)». МИРОПІЛЬ (Житомирщина) — «мир» + «поле», ТЕРНОПІЛЬ — «поле, заросле терном».Натомість другий елемент – запозичений і походить від давньогрецького слова πόλις (polis) «місто, місто-держава». Складні назви міст на -ПОЛЬ існували ще в античні часи (пор. НЕАПОЛЬ в Італії). Деякі населені пункти, зокрема на півдні України, засновано наприкінці XVIII — початку XIX ст. як військові укріплення. Оскільки в тогочасній Російській імперії була мода на все іноземне, новим містам давали назви з грецьких компонентів, одним з яких був -ПОЛЬ:
МАРІУПОЛЬ (Донеччина) — «місто Марії» (дгр. Μαριούπολις) МЕЛІТОПОЛЬ (Запоріжчина) — «медове місто» (дгр. Μελιτοπόλη) НІКОПОЛЬ (Дніпропетровщина) — «місто перемоги» (дгр. Νικόπολις) ОВІДІОПОЛЬ (Одещина) — «місто Овідія (давньорим. поета)». СЕВАСТОПОЛЬ (Крим) — «священне місто» (Σεβαστόπολις) СІМФЕРОПОЛЬ (Крим) — «місто загального блага» (Σιμφερούπολις) ТЕОФІПОЛЬ (Хмельниччина) — «місто Теофілії».Зауважимо: список населених пунктів на -ПІЛЬ далеко не вичерпний. В України зафіксовано ще понад 100 таких назв: АНТОНОПІЛЬ, БІЛОПІЛЬ, ЗЕЛЕНОПІЛЬ, ЗЛАТОПІЛЬ, ІВАНОПІЛЬ, КАМ’ЯНОПІЛЬ, КРАСНОПІЛЬ, НОВОПІЛЬ, РЯСНОПІЛЬ, ФРАНКОПІЛЬ, ЧЕСНОПІЛЬ, ЧИСТОПІЛЬ тощо.
Непоодинокі випадки, коли ту саму назву на -ПІЛЬ мають по кілька населених пунктів. Так, у різних областях Україні налічується п’ять сіл ГАННОПІЛЬ, шість населених пунктів (місто, три селища, два села) ЯМПІЛЬ, вісім сіл ОЛЕКСАНДРОПІЛЬ.
Щоправда, далеко не завжди друга частина цих назв зводиться до іменника ПОЛЕ. Як показує етимологічний аналіз, це може бути й ПОЛІС, який у народному мовленні зазнав фонетичної трансформації ([о] > [і]) й уподібнився до назв типу ТЕРНОПІЛЬ.
@Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні
