
Український поет-шістдесятник Григорій Кириченко народився у 1939 році в селі Нова Басань на Чернігівщині.
А потім “побував” у таборах. Бачите, як етично. Майже як на канікулах чи в відпустці. І звідки молодому українцю, який читатиме цю біографію, знати, чого варте оте злощасне “побував”.
Саме такі слова завжди підбирали наші упокорювачі в обличчі дрібних функціонерів узкава міра. А потім – з подивом питають, а хто вам шо забороняв? Коли то таке було? Бо ж якщо не назвати проблему, то її немає, правда? Лиш людей хтось по троє ходить і вночі з хат забирає. Куди? Ніхто не знає. І не питає, бо підозрює, що й сам там “побуває”, де й сусід. Дітям теж бояться розказати, бо діти й так “відхаркували” своє походження ще з діда-прадіда й зазнавали утисків лише через одне прізвище по татовій/маминій гілці. Прізвище, яке “побувало” в місцях, де кожен поважний українець “бував”.
Це називається ГЕНОЦИД та ЕТНОЦИД. Ось як це називається.

