НАБУ та САП повідомили про підозру колишній віцепрем’єр-міністерці Стефанишиній — міністерці юстиції у незаконному збагаченні на понад 13,9 млн грн та недостовірному декларуванні.
За даними слідства, у власності особи перебували дві квартири у ЖК «Файна Таун» (зареєстровані на подругу) вартістю майже 11 млн грн.
Також у користуванні підозрюваної у різний період перебували активи, оформлені на близьких осіб:
квартира у столичному ЖК бізнес-класу «Львівська площа» (зареєстрована на матір);
паркомісце та кілька нежитлових приміщень у цьому ж ЖК (зареєстровані на батька);
автомобіль Mercedes-Benz GLC 220 d (зареєстрований на підлеглого).
Відомості про це майно чиновниця не декларувала.
Крім того, вона вела перемовини щодо купівлі будинку під Києвом орієнтовною вартістю 550 тис. дол. США. За планом, 250 тис. дол. США мали бути сплачені готівкою, а решта суми — шляхом передачі продавцю двох згаданих вище квартир у ЖК «Файна Таун». Однак від угоди урядовиця відмовилася, імовірно, через призначення на дипломатичну посаду за кордоном.
Офіційні доходи підозрюваної не дозволяли їй придбати таке майно. У період з початку 2024 року до середини 2025 року вона заробила близько 3,7 млн грн. Натомість лише з її банківських рахунків було витрачено орієнтовно 4,2 млн грн.
Кваліфікація: ст. 368-5 та ч. 2 ст. 366-2 КК України.
Наразі підозрюваній обрано запобіжний захід у вигляді 6 млн грн застави.
***
Під час засідання з обрання запобіжного заходу колишній віцепрем’єрці та експосолці України в США Ользі Стефанішиній стало відомо, як вона намагалася впливати на конкурс на керівника Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) через підконтрольних владі членів конкурсної комісії.
Прокурор САП озвучив листування Стефанішиної з керівником її служби – Олександром Буханевичем – в якій вони між собою узгоджували українських членів комісії на конкурс на голову НАЗК.
Крім того, Буханевич питав у Стефанішиної про інструкцію для конкурсної комісії. Ось фрагмент, який озвучив прокурор:
Буханевич: “Доброго дня. Сьогодні о 16 перше засідання комісії НАЗК. Хотілося б почути від вас інструкції, побажання поради перед першим засіданням. Щоб бути корисним і не підвести. Думаю будуть обирати голову комісії, кого підтримувати?”
Далі Буханевич надіслав Стефанішиній таке повідомлення:
“Хочу порадитись з приводу конкурсу НАЗК, коли зручно набрати”.
На це Стефанішина відповіла: “Гупяк” (ред. – поточний заступник голови НАЗК Сергій Гупяк, який раніше працював в ДБР).
Крім того, судячи з доказів НАБУ і САП, Стефанішина та Буханевич заздалегідь узгоджували кандидатів.
Зокрема від Стефанішиної було повідомлення зі списком кандидатів:
Стефанішина: “Павлущик (ред. – поточний голова НАЗК), Степанян (ред. – керівник департаменту Міноборони), Гацелюк (ред. – член ВККС), Гупяк (ред. – поточний заступник голови НАЗК, експрацівник ДБР). ”
Стефанішина: “Гупяк в пріоритеті”.
Крім того, Стефанішина пересилала Буханевичу повідомлення про конкурс до НАЗК від невстановленої особи:
“Це Івановська почала перевіряти бачення НАЗК. Щось бачення вибиваються з нашої схеми… Скомарову (ред. – керівник підрозділу детективів НАБУ) явно не варто 30 балів ставити. Йому взагалі треба постаратись якомога менше поставити, бо в нього максимум майже”.
У відповідь співбесідник переслав їй повідомлення від члена комісії:
“Я це знаю, це було до вашого дзвінка, якраз вчора ввечері перевіряла в нього реально класне есе, вибачте. “Червоним” я поставила низький бал. Юрійчук і Скомаров “жовті”… Що тепер робити, запитати, чи можу я повторно перевірити? Спалюсь. Питати?”
Далі вони також обговорювали, що через міжнародних експертів у комісії “кандидат під сумнівом”:
Буханевич пересилає Стефанішиній повідомлення:
“Останній список допущених до фіналу буде у вівторок, але судячи з реакції міжнародних членів комісії сказав… сказав, що цей кандидат під сумнівом. Андрій (ред. – ймовірно член конкурсної комісії від донора Андрій Козлов) його переконає, і всі вони від донорів тобто їх голоси переважають наші”.
Крім того, в листуванні йшла мова про те, що один з кандидатів – Гацелюк – йде на виліт, однак членкиня конкурсної комісії (ред. – ймовірно Алла Івановська) зазначає:
“Ми з Наталкою (ред. – інша членкиня комісії Наталія Оніщенко) з усіх сил доводимо, що треба пропустити”.
Далі прокурор зачитав переслане повідомлення від членкині конкурсної комісії Івановської, там були попередні листування і повідомлення: “Зате Павлущик молодець”.
Далі Стефанішина пересилала повідомлення з вказівкою не допустити відкрите обговорення кандидатів:
“По конкурсу дуже важливо сказати, щоб Оніщенко і Алла (ред. – ймовірно, членкині комісії за урядовою квотою Наталія Оніщенко та Алла Івановська) не підтримували відкрите обговорення кандидатів з метою відбору їх для фінального інтервʼю. Бо ця пропозиція дуже шкідлива”.
Та були готові “воювати до останнього”, аби не допустити відкрите обговорення.
Крім того, вони раділи тому, що протягнули трьох потрібних кандидатів у фінал: “Ух протягнули трьох у фінал, це було нелегко”.
Також члени конкурсної комісії погоджували запитання до кандидатів, які ставили на співбесідах. Крім того, Буханевич зазначав, що у Павлущика найбільше шансів пройти.
На думку Центру протидії корупції (ЦПК), ця ситуація яскраво демонструє, як під час конкурсу діють контрольовані Банковою українські члени комісії. Саме тому влада так боїться конкурсів із вирішальною роллю міжнародних експертів.
Бо коли останнє слово залишається не за Банковою, а за незалежними членами комісії, провернути призначення “свого” керівника вже не вийде. Як це було з призначенням Олександра Цивінського на посаду керівника БЕБ.
Саме так виглядає і ситуація з ДБР. Реформу бюро затягують невипадково – без незалежного конкурсу набагато простіше залишити політичний контроль над органом через призначення чергового “Сухачова”.
