В Україні набирає масштабу явище, яке Христина Горностай — авторка Facebook-сторінки, присвяченої екологічній тематиці, — назвала «епідемією блогерства на диких козулях»: люди забирають дитинчат козуль із лісу, вигадують сценарії про «порятунок сироти», знімають щоденний контент і монетизують сторінки в соцмережах. Горностай наводить кілька конкретних прикладів таких сторінок та стверджує, що контролюючі органи «вперто не помічають» цих порушень, — про це вона повідомила у Facebook.
«Це вже давно не поодинокі випадки, а налагоджений масовий бізнес на дикій природі. Схема всюди однакова: блогери лізуть у ліси, забирають звідти малят козуль, вигадують сльозливі сценарії про “порятунок бідного сироти”, тягнуть тварин у приватні садиби, а потім щодня “обслюнявлюють” їх на камеру ради переглядів», — пише Горностай.
Ми не можемо перевірити кожен з описаних нею випадків. Але проблема, яку вона піднімає, є реальною і добре відомою кожному єгерю та мисливцю.
Кожної весни дитинчата козуль з’являються на світ у високій траві. Самка навмисно залишає маля на кілька годин — це не покинення, а інстинктивна стратегія виживання: нерухоме козеня без запаху не приваблює хижаків. Мати завжди поруч і повертається до годування. Людина, яка «рятує» таке козеня, насправді викрадає його у матері. Після контакту з людиною самка може відмовитися від дитинча. А тварина, вирощена в неволі, вже ніколи не зможе повноцінно повернутися в дику природу.
Горностай наголошує на правовому аспекті: вилучення тварин з природи без дозволу Міндовкілля є браконьєрством (ст. 85-1 та ст. 88 КУпАП), а утримання диких тварин у неприродних умовах без документів може тягнути кримінальну відповідальність (ст. 299 ККУ).
І тут виникає питання, яке стосується всіх. Горностай адресує його Державній екологічній інспекції, поліції, єгерським службам та зоозахисним організаціям.
Де реакція Держлісагентства? Де зоозахисні організації? Горностай ставить це питання прямо: «Чому ви мовчите і не б’єте на сполох?»
