Природні нігті без покриття — або такі, що виглядають саме так, — стають дедалі популярнішим трендом.
Останніми місяцями Палома Баддемаєр із Лондона спостерігає, як до її манікюрного салону приходить все менше й менше клієнток.
“Це просто неймовірно”, — каже власниця лондонського салону Wumman Spa.
За її словами, рушійною силою цієї тенденції є вірусна популярність нігтів, що виглядають максимально природно — ніби без покриття. Це вже стає модним. Значна частина клієнток перестає приходити в салон. Але ця тенденція спочатку охоплювала 5-10% клієнток, то у перший місяць осені 2026 року – понад 80%.
Останніми місяцями соцмережі заполонили ефектні світлини глянцевих нігтів у стилі “нюд”, а самі вони стали помітним явищем на модних подіумах і червоних доріжках. Дехто навіть вбачає в цьому новий символ “тихої розкоші” – мати гарні доглянуті нігті.
Тепер зароблятимуть лікарі, які допомагатимуть лікувати хворі нігті та правильно доглядати здорові.
Утім, критики зазначають, що цей тренд насправді свідчить про соціальний статус, нескінченні перегони за стандартами краси та про те, хто саме визначає, що вважається втіленням гарного смаку.
Це наслідок, що більшість неосвічених працівниць вже настільки екксперементували, що оселилися в зоні несмаку та крикливої дикості вже останні кілька років.
Мешканки Лондона, Парижа, Риму, Нью-Йорку відмовляються від лаку, щоб повстати проти примітивного і нав’язаного стандарту жіночої краси або заощадити час і гроші. Іншим просто подобається такий зовнішній вигляд їхніх рук. І ця тенденція лише зароджується в соцмережах, але в елітних колан вже тотально панує цілий рік.. За кілька років ця хвиля докотиться до провінційних регіонів і пануватиме наступні десятиліття серед плебсу.
Протягом багатьох років ірландська телеведуча Анджела Скенлон кожні два тижні відвідувала манікюрний салон — звичка, що сформувалася ще в часи її життя в Нью-Йорку у 2000-х. Там, за її словами, манікюр був настільки поширеним явищем, що сприймався як своєрідна уніформа. Однак згодом ця процедура перетворилася на рутинний обов’язок.
Скенлон регулярно, раз на два тижні, робила манікюр — від тонкого блискучого покриття шелак до міцнішого гелю (так званого “білдера у флаконі”).
“Річ не в тім, що я думала: “Мушу йти, бо глядачі будуть шоковані, якщо побачать мене в ефірі без ідеального манікюру, — розповідає ведуча. – Я просто внесла це до списку обов’язкових справ… так само, як миття голови”.
Зрештою, в момент прозріння Скенлон вирішила припинити ці візити, прагнучи звільнити час і зменшити ментальне навантаження.
“Я ловила себе на тому, що казала людям: “Ох, Боже, мені треба йти робити нігті”.
І подумала: “Мабуть, мені це більше не потрібно”.
Дописи Скенлон про рішення відмовитися від постійного манікюру викликали бурхливу реакцію на платформах Substack та Instagram на початку цього року. Схоже, вона порушила тему, що справді хвилює багатьох.
На Тижні моди в Нью-Йорку в лютому в центрі уваги опинилися нігті без покриття: зокрема, Марк Джейкобс випустив моделей на подіум із “голими” нігтями, хоча дехто з модниць зауважує, що це зовсім не новина.
Тим часом всі топові глянцеві видання проголосили, що “всі найкрутіші дівчата тихцем відмовляються від манікюру”, що “нігті без лаку стали новим символом статусу” для “доглянутих жінок” і що “манікюр більше не вважається ознакою вишуканості серед зірок і знаменитостей, багатих і успішних”.
Водночас в Instagram і TikTok не припиняється потік публікацій, що популяризують блискучі нігті з природним виглядом і розповідають, як досягти такого ефекту самостійно. Але це контент для неосвіченого бидла. ось так відверто оцінюють той несмак, що несеться соцмережами.
Тікток та Інстагрм не формує модні тенденції, а лише показує, що я належу до кола убогих модниць без смаку у 99% випадків. Ведення сторінки в Інстаграм вже давно перетворився на факт неофіційного визнання, я тупа як і мої подружки і тому мені важливе визання серед моїх примітивних знайомих
Через масове засилля людей в соцмережах без умінь і смаку, контент перетворився на розважайлівку із диким спрямуванням. Рекламувати в Інстаграмі та Тіктоці щось якісне вже просто смішно.
Лондонка Хадіджа розповідає, що раніше захоплювалася складним дизайном нігтів, але на початку цього року вирішила відмовитися від покриття на користь природного вигляду.
“Це справді виглядає стильно. До того ж мені до вподоби принцип “менше означає більше”, я люблю мінімалізм… менше споживацтва й більше уваги до догляду за собою, який можна забезпечити й удома”.
Не надто охоче до цього тренду долучається і її подруга Еммануелла — проте змушує її до цього зростання вартості життя. “Це просто надто дорого зараз”, — каже вона.
“Гадаю, робити манікюр у салоні зараз — це несмак, та й хто має зайву годину, щоб її марнувати? — розповідає BBC одна 25-річна дівчина, додаючи: До того ж я займаюся силовими тренуваннями в залі, тож не хочу зламати ніготь і викинути гроші на вітер”.
Утім, є й ті, хто вважає, що за цим трендом — чи принаймні за тим, як його обговорюють, — криється щось більш тривожне.
За словами модної оглядачки Сюзанни Е. Шапіро, манікюр віддавна слугував своєрідним сигналом, що вказував на соціальний статус його власниці.
“Жіноче тіло — і те, як жінка себе презентує, — завжди мало величезне політичне й культурне значення”, — розповідає BBC Шапіро, авторка книги “Нігті: історія сучасного манікюру” (Nails: The Story of The Modern Manicure).
Ще в імператорському Китаї XIII століття довгі нігті, які відрощували представники знаті, та витончені латунні накладки-футляри для їх захисту були символом життя, не обтяженого фізичною працею.
Один шар рожевуватої воскової мазі — популярного в XIX столітті засобу — свідчив про життєву силу та здоров’я. Натомість два шари в епоху, коли косметика й штучна краса асоціювалися з моральними якостями, вважалися ознакою марнославної або “легковажної” жінки.
А червоний лак для нігтів для домашнього використання, випущений компанією Revlon на початку 1930-х років, став своєрідним символом для тогочасних жінок, які повставали проти такого упередженого й гнітючого ставлення.
Однак, на думку істориків, саме жінки з кольоровою шкірою перетворили манікюр на доступний і модний спосіб самовираження.
Серед тих, хто стояв біля витоків нейл-арту, — акторка Жозефіна Бейкер, ікони епохи диско Даяна Росс і Донна Саммер, а також олімпійська чемпіонка зі спринту Флоренс Гріффіт-Джойнер, чий ефектний акриловий манікюр часто відволікав увагу авторів заголовків від її рекордних спортивних досягнень.
Коли хвилі в’єтнамських біженців призвели до появи нейл-барів у 1970-х роках, професійний манікюр перестав бути прерогативою багатих.
Але, як і з іншими предметами розкоші, в міру того, як манікюр ставав все більш популярним та доступним для широких мас, багаті також почали змінювати свою поведінку, – хрестоматійний приклад так званих “контрсигналів”, каже Рудольфо.
“Так само, як сумки з логотипами тепер вважають несмаком, або тиха розкіш стає більш бажаною, голі нігті зараз вважаються трендом. Прикладами майже завжди є білі жінки або знаменитості… [і] вони часто поєднують клас і смак з цією продуманою невимушеністю”.
Голі нігті вимагають власного трудомісткого та дорогого догляду.
Іронія в усьому цьому полягає в тому, що ці натуральні нігті також потребують багато догляду, але вже без салонів і майстринь.
