Розподіляти ресурси між усіма громадами порівну не завжди означає забезпечувати їм рівні можливості. У межах підготовки України до вступу в ЄС регіонам уже зараз важливо вчитися визначати власні пріоритети розвитку, враховувати різні потреби територій та планувати не окремі об’єкти, а зміни, які вони мають дати людям.
Про це розповіла Інесса Ратушняк, заступниця директора Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку Вінницької ОВА — начальниця управління регіонального розвитку та взаємодії з місцевими органами влади. Вона бере участь у навчальній програмі Region Ready, яка знайомить українські регіони з підходами Політики згуртованості ЄС.
За словами Ратушняк, громади мають дуже різні стартові умови. Одна може мати сильну команду, великих платників податків, готову документацію та досвід міжнародних проєктів. Інша — менший бюджет, кадровий дефіцит, віддалені населені пункти та складніший доступ мешканців до послуг.
«Якщо запропонувати їм однаковий інструмент і однакові вимоги без додаткової підтримки, сильніша громада скористається можливістю швидше. Слабша може знову залишитися поза увагою», — зазначила Інесса Ратушняк.
Ще одна проблема — середні показники по області, які можуть приховувати реальну ситуацію в окремих громадах. Загалом регіон може демонструвати хороші результати, тоді як у конкретних населених пунктах люди витрачають значно більше часу на дорогу до лікарні, молодь не має достатніх можливостей для працевлаштування, а малому бізнесу бракує доступу до послуг або логістики.
Сильний обласний центр також може створювати враження, що весь регіон розвивається однаково, хоча ситуація у віддалених і сільських громадах може суттєво відрізнятися.
У Політиці згуртованості ЄС пропонується інша логіка: починати не з пошуку фінансування під готовий проєкт, а з визначення проблеми, яку необхідно вирішити.
«Не “у кого є готовий проєкт?”, а “яку проблему кількох територій ми маємо вирішити?”. Не “скільки коштує об’єкт?”, а “що зміниться для людей, бізнесу або надавачів послуг?”», — пояснила Ратушняк.
Наприклад, результатом ремонту дороги має бути не сам відремонтований об’єкт, а безпечніший і швидший доступ людей до школи, лікарні чи роботи. Так само новий навчальний центр має оцінюватися не кількістю придбаного обладнання, а тим, чи допоміг він людям отримати потрібні навички та знайти роботу.
Окрему роль у такому підході має відігравати обласний рівень. Питання водопостачання, поводження з відходами, громадського транспорту, професійної освіти чи зайнятості часто неможливо вирішити силами однієї громади.
«Область може бачити взаємозалежності, які не завжди помітні з позиції однієї громади», — зазначила представниця Вінницької ОВА.
Війна, за її словами, лише посилює відмінності між територіями. Одні громади відновлюють пошкоджену інфраструктуру, інші приймають внутрішньо переміщених людей і релокований бізнес. Для одних ключовою проблемою є енергетична стійкість, для інших — робочі місця, житло або повернення ветеранів до цивільного життя.
Тому регіони мають уже зараз визначати власні пріоритети розвитку, спираючись на реальні потреби територій, а не чекати появи майбутніх європейських фондів.
«Регіон не чекає, що майбутні фонди визначать його пріоритети. Він сам чітко розуміє свої потреби й потенціал, формує бачення розвитку та пропонує рішення», — підсумувала Інесса Ратушняк.
Region Ready — навчальна програма, учасники якої знайомляться з підходами Політики згуртованості ЄС та можливостями їх застосування в роботі українських регіонів.
