Як українці оцінюють та сприймають своє життя в Польщі

21-25 серпня 2026 Rating Group провела опитування українських біженців у Польщі на тему проживання за кордоном.

Знання польської мови

Опитування українських біженців, які проживають у Польщі, свідчить про доволі високий рівень мовної інтеграції.

• 60% респондентів відповіли, що володіють польською мовою на середньому чи високому рівні.
• Базовий рівень – 26%, початковий – 12%.
• Зовсім не знають польської лише 2% опитаних.

‍Адаптація до життя за кордоном

Своїм рівнем соціальної адаптації задоволені 57% респондентів, не задоволені – 37%.

• Водночас, життя за кордоном супроводжується широким колом проблем. Найчастіше біженців турбує негативний вплив засобів масової інформації – його назвали 45%.
• Проблеми психічного здоров’я відзначили 29%, складний доступ до якісних медичних послуг – 28%, загальні проблеми зі здоров’ям – 24%, брак можливостей для самореалізації – 23%. Недостатня соціальна адаптованість, дефіцит вільного часу та житлові труднощі непокоять по 22%, фізична безпека – 21%.
• Високе навантаження та брак грошей назвали по 19%, труднощі з працевлаштуванням або втратою актуальності професії – 17%, втрату чи руйнування житла через війну – 14%, складнощі у вибору майбутньої професії – 12%.

Психологічний стан також залишається помітною проблемою

26% часто або дуже часто відчували надмірну тривогу чи паніку, з якою не могли впоратися. Ще 31% переживали такі стани інколи, тоді як 40% стикалися з ними рідко або ніколи.

Соціальні зв’язки

Ставлення самих українських біженців до місцевого населення переважно нейтральне (44%) або тепле (50%). Ставлення поляків до себе біженці сприймають стриманіше: 30% характеризують його як тепле, 46% – як нейтральне, 22% – як холодне.

• Найближче коло спілкування у 45% складається здебільшого з українців, у 34% – одночасно з українців і місцевих жителів. Переважно з поляками спілкуються лише 8%, а 13% заявили, що взагалі не мають кола спілкування.
• Впродовж останніх 12 місяців,  31% опитаних українських біженців стикалися з дискримінацією через національну або етнічну належність, 22% – зазнали упередженого ставлення через використання української мови.
• Про негативне ставлення до себе через російську мову повідомили 6%, через вік – 5%, через стать – 3%. Водночас, майже половина респондентів (49%) не стикалася з дискримінацією за переліченими в опитуванні ознаками.

Оцінка різних аспектів проживання в Польщі

• Найкраще українські біженці оцінюють доступність якісного дозвілля у Польщі: позитивні оцінки становлять 57%, негативні – 10%.
• Можливість комфортно жити добре оцінюють 41%, погано – 14%. Доступність дошкільної та шкільної освіти позитивно сприймають 39%, негативно – 5%, однак 37% не змогли її оцінити.
• Можливості для відкриття власної справи отримали 29% позитивних і 13% негативних оцінок, тоді як 32% не визначилися.
• Перспективи досягти успіху позитивно оцінюють 29%, негативно – 20%. 28% добре оцінюють доступність вищої освіти і 9% – погано, проте 40% не змогли відповісти.
• В оцінках захисту прав і свобод позитивні та негативні настрої майже зрівнялися – 27% проти 28%. Подібна картина спостерігається щодо роботи з достатнім рівнем оплати – 26% позитивних оцінок проти 27% негативних.
• Доступність якісної медицини добре оцінюють 26%, погано – 32%, оренди житла – відповідно 25% і 28%. Соціальну підтримку позитивно оцінює 20%, негативно – 29%, а 27% не мають визначеної думки.
• Найскладнішою залишається купівля власного житла: лише 16% оцінюють її доступність позитивно, тоді як 44% – негативно.

‍Плани щодо проживання за кордоном

• Залишитися на постійне проживання за кордоном хотіли б 44% опитаних, не хотіли б – 43%. Серед тих, хто хочуть проживати за кордоном, 40% обирають Польщу, 17% – іншу європейську країну, 6% – державу за межами Європи. Водночас 37% не змогли назвати країну.
• Найбажанішою допомогою для полегшення життя у Польщі респонденти назвали отримання польського громадянства – 35%.
• Курси польської мови потрібні 17%, визнання українських дипломів – 16%, фінансова підтримка – 14%, допомога із соціальною адаптацією – 13%, доступ до медицини – 12%, психологічна допомога – 11%. Допомоги у працевлаштуванні потребують 9%, безкоштовного навчання та сприяння в пошуку житла – по 6%.
• Можливість отримання польського громадянства розглядають 34% біженців, включно з тими, хто вже подав документи. Не планують цього 46%, ще 20% не визначилися.

Повернення до України

Повернутися в Україну мають намір 51% опитаних біженців у Польщі, однак більшість відкладає цей крок до завершення війни.

• Найближчим часом готові повернутися 8%, після війни – 43%. Не планують повернення 26%, а 23% не можуть дати визначеної відповіді.
• Ключовою умовою, яка сприятиме поверненню є безпека та стабільність в Україні – її назвали 71% респондентів.
• Розвиток економіки важливий для 36%, перспективи працевлаштування – 26%, відсутність внутрішніх мовних, релігійних та інших конфліктів – 21%. Розвиток соціальної інфраструктури й можливість впливати на суспільні зміни назвали по 12%, участь у відбудові країни та погіршення умов життя за кордоном – по 11%.

Матеріальне становище, робота

73% українських біженців у Польщі відповіли, що мають роботу, з них 87% працюють безпосередньо в Польщі

• Матеріальне становище українських біженців протягом останнього року частіше покращувалося, ніж погіршувалося. Про позитивні зміни повідомили 36%, про негативні – 20%, ще 41% не відчули змін.
• У майбутнє респонденти дивляться дещо оптимістичніше: покращення протягом наступного року очікують 38%, погіршення – 12%, незмінної ситуації – 31%. Ще 20% не змогли спрогнозувати свій матеріальний стан.
• Серед працевлаштованих 87% працюють у Польщі, 4% – в Україні, 5% – у декількох країнах.
• Житло орендує 81% біженців, власне помешкання мають лише 7%. Для 3% житло забезпечує роботодавець, по 2% живуть у польських родинах або в українських друзів і знайомих, 1% користується соціальним житлом.

‍

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating CATI Center.