Перевидання зробило тернопільське видавництво «Джура», директор якого Василь Ванчура, взяв участь в презентації «Нарису».
Він повідомив, що це видання – початок розкриття наукової та публіцистичної спадщини Романа Бжеського для широких верств українства і вже триває робота над підготовкою видання другого тому.
«Хотілося б, щоб з цією працею першу чергу ознайомилися українські політики – аби не наступати на ті ж граблі, на які натикались їх попередники й не повторювати помилок української політичної еліти доби визвольних змагань 1917-1920-х рр., зокрема й в плані не усвідомлення підлості й підступу з боку керівництва одвічного супротивника України – Росії», – розповів Василь Ванчура.
Про актуальність праць Бжеського для сучасників та про його життєвий шлях розповів Андрій Гайдамаха, який в 2001-2009 рр. був головою Організації Українських Націоналістів (бандерівців). Гайдамаха зазначив, що свого часу «Білу книгу» Бжеського було перекладено англійською мовою для того, аби політичні еліти західних країн відкрили собі всю облуду соціальної та національної політики Росії й СРСР. Отже, тепер з працями Бжеського-Млиновецького має ознайомитися українське суспільство та український політикум.
«Людей такого ґатунку, мабуть, було тільки двоє – Бжеський і Донцов. Безкомпромісний Бжеський «громив» всіх українських діячів, які йшли шляхом пристосуванства, яке автор «Нарисів» не переносив. Від його пера зазнавали дошкульної критики багато з тих діячів, хто повірив брехні червоної Росії.
Дуже цінним є, що базою для написання нарисів були не лише спогади, а й документи, й витримки з преси тих часів. Особливість творчості Бжеського – це деталізація й конкретизація подій», – поділився враженнями головний редактор видання ОУН «Шлях Перемоги» Віктор Рог.
«На жаль, попри те, що Бжеський написав дуже багато – від публіцистики до наукових праць з історії та ідеології, Україна практично не знайома з спадщиною цього визначного автора. На жаль, не знаємо ми навіть точної біографії Бжеського. Тому варто вже почати відкривати автора широкому загалу», – зазначив історик Олександр Хоменко.
«В тому числі й завдяки спадщині Романа Бжеського ми починаємо відроджувати українську національну історіографію. Адже за своїм досвідом знаю – досліджуючи спадщину автора, завжди маєш змогу відкрити щось нове. Так, завдяки працям, завдяки листуванню Бжеського з його сучасниками ми можемо прослідкувати ґенезу такого унікального підпільного об’єднання, як «Братство самостійників». Ми зі свого боку готові відкривати Бжеського для країни завдяки електронним архівам, незабаром там з’являться нові документи, пов’язані з діяльністю Бжеського», – підсумував архівіст Геннадій Іванущенко.
УІС, на фото – Василь Ванчура
