5 жотня 1933 року відбулась колегія Наркомосу України, на якій Курбаса було усунуто від керівництва «Березолем». Вів її А. Хвиля, який відразу задав розгромного тону. Його підтримали члени колегії НКО А. Боданський і В. Васютинський, а також керсправами Раднаркому Л. Ахматов.
У 1933 році після арешту Леся Курбаса театр було закрито, а акторський колектив долучився до трупи Харківського українського драматичного театру ім. Т.Шевченка (зараз Харківський державний академічний український драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка), керівником якого став М. Крушельницький».
26 грудня 1933 р. — Курбас працює в Москві над виставою «Король Лір» Міхоелса. Там його заарештовують. Курбас потрапляє в табір Біломорсько-Балтійського каналу на Медвежій горі (Архангельська обл.). Пізніше за доносом О. Алексєєва його переводять у табір суворішого режиму на Вянь-Губі, потім — на Соловки.
3 листопада 1937 року Леся було розстріляно в урочищі Сандормох, на 16-му кілометрі траси Медвежегорськ-Повенець, Карелія.
Антагоніст Курбаса й Куліша, автор щойно тріумфально поставленої Курбасом «Диктатури», голова ВУСППу І. Микитенко зневажливо відкинув «обвішану формалістичними брязкальцями» театральну систему «Березоля» і почав доводити, що діяльність Курбаса «шкідливо впливає на весь український театральний процес» (то були далеко не найголовніші з його обвинувачень, — однак не будемо кидати в нього камінь. Вдова його, Зінаїда Миколаївна, розповідала, що пізніше він дуже шкодував про це і мучився усвідомленням непоправного).
Самого Микитенка НКВС вб’є у 1937 році.
http://korolenko.kharkov.com/kray/KEB/RI/Kurbas.html
