“Ця назва багатозначна. Паперовий міст – це письмо. Це діалог. Це слово. Це те, що можна зберегти за допомогою літер і слів, і те, чого не можна побудувати навічно. Іншими словами – це поезія”, – сказав Василь Махно
“Паперовий міст” – це дванадцята збірка віршів пана Василя. Письменник розповів, що коли писав ці поезії, то ловив себе на думці, що деякі образи знову приходять до нього з його ранньої творчості, ще з 90-тих років. Глядачам було цікаво слухати передісторії автора до кожного тексту, з кожним віршем в нього пов’язана певна життєва історія. У збірці є звичні для автора нью-йоркської теми – Атлантичний океан, Бруклін, Стейтен-Айленд. Також тексти про людське мислення, тривимірність часу. Не оминув автор і таких простих речей, як: сніг, світло, хмари, дім, кохання тощо. Але писав про це так, як бачить і відчуває.
Говорив Махно і про Тернопіль: “Тут пройшла моя молодість. Це дивовижне місто. Тернопіль – велика любов для мене.”
Не оминув митець тему війни і літератури. Говорив про те, як письменнику написати про це і уникнути агітаторства.
Звернув увагу Махно і на Україну в західному дискурсі. За словами пана Василя, у американських ЗМІ Україна відійшла наразі на задній план, в пріоритеті для них тема Сирії, Трампа і т.д. Проте, важливим є те, що слово “Майдан” закріпилось в голові пересічного американця. Про Україну почули. Також автор зазначив, що для українців зараз дуже важливо себе культурно ідентифікувати.