Великдень 2018 – це найголовніше церковне свято, яке відзначається і православними, і католиками, тобто усім християнським світом. День Воскресіння Христового є символом вічного Життя, перемоги над Смертю та очищення від гріхів.

Якого числа Великдень у 2018 році у православних і католиків, як розраховується її дата і чому Великдень припадає на різні дні.

Традиційно цим світлим святом завершується Великий піст, який у 2018 році триватиме з 19 лютого по 7 квітня, і під час якого православні дотримуються строгих обмежень в їжі, намагаються очиститися від гріхів, переосмислити своє духовне життя.
Напевно Вас цікавить питання: чому Великдень святкується в різний час і від чого залежить, якого числа Великдень у 2018 році? Свято Воскресіння Господнього щороку припадає на різні дати. Наприклад, в 2017 році воно відзначалося на тиждень пізніше, 16 квітня, а Великдень 2019 року святкуватиметься 28 квітня.

Насправді, дата Пасхи залежить від стану небесних тіл, а саме – Місяця і Сонця. Днем святкування світлого Великодня було обрано першу неділю після першої повні, що настає після весняного рівнодення. З цього випливає, що Великдень 2018, як і в інші роки, є перехідним церковним святом і не прив’язаним до традиційного календаря, а тому відзначається в різний час. І діапазон святкування Воскресіння Христового в різні роки може бути від 4 квітня по 8 травня.

Від того, якого числа православний Великдень у 2018 році, залежать всі інші перехідні церковні свята в році: Лазарева субота, Вхід Господній в Єрусалим, Вознесіння Господнє, П’ятидесятниця. Адже вони розраховуються в залежності від дати Великодня 2018.
Примітно, що зазвичай православний і католицький Великдень відзначається в різні дні. Причина в тому, що ці церкви виконують літочислення за різними календарями. Православні християни – за юліанським, а католики – за григоріанським. Так католицький Великдень 2018 святкується 1 квітня, повідомляє http://lady.tochka.net

У 2015 році католики і православні домовилися святкувати Великдень в один день

Цю ідею  висунув в 2014 році патріарх Коптської православної церкви Феодор II.

Глава католицької церкви Папа Римський Франциск підтримав пропозицію уніфікувати дату Пасхи з тим, щоб християни різних конфесій по всьому світу відзначали її в один і той самий день, повідомляє релігійний портал Coptic Solidarity .

Цю ідею торік висунув патріарх Коптської православної церкви Феодор II. Наголошується, що раніше цю пропозицію вже заявляли глава Константинопольської церкви святійший патріарх Варфоломій I, а також глава Антіохійської православної церкви Ігнатій Єфрем II.

Цей крок є одним із спільних зусиль Папи Феодора II і Папи Франциска з об’єднання Церкви. Феодор II припустив, що наступного року Воскресіння Христове можуть відзначити у другу неділю квітня. Прес-служба Святого престолу поки не робила жодних заяв з цього приводу.

Дата Пасхи не є фіксованою ось вже багато століть, з часів першого Нікейського Собору в 325 році це свято прив’язане до місячного іудейського циклу.

Пасхальний календар на 2001-2050 рр.

Усі дати наведено за європейським календарем, новим стилем!

Великий Піст розпочинається у православних та греко-католиків у понеділок, за 48 днів або майже 7 тижнів перед Великоднем – неділею Воскресіння, у римо-католиків – у т. зв. Попільну середу (46 днів перед Великоднем).

Дата святкування Пасхи. У старозавітній час святкування Пасхи відбувалося завжди 15 числа місяця нісана за місячним календарем. Від початків Христової Церкви встановилися дві традиції відзначення Пасхи – в 14 день місяця нісана за юдейським місячним календарем (так святкували в Малій Азії, згадуючи переважно Розп’яття Спасителя цього дня) і в недільний день після цієї дати (так святкували в Римі та інших Церквах, згадуючи Воскресіння Христове).

Загальноцерковна формула визначення дня Пасхи була затверджена на І Вселенському соборі 325 р. Згідно до неї Пасха святкується у перший недільний день після першого повнолуння, яке сталося після дня весняного рівнодення (20-21 березня). Також було встановлено, що Пасха не повинна святкуватися разом з юдеями або до їхнього святкування. Цієї формули і зараз дотримуються як Церкви Східної, так і Церкви Західної традиції, але в останній умова, пов’язана з юдейською Пасхою, не використовується.

Розбіжність у визначенні дати Пасхи між Сходом і Заходом виникла після введення у XVI ст. григоріанського (нового) стилю, коли на Заході почали використовувати нову формулу вирахування Пасхи, пов’язану з впровадженим календарем. У східній церковній традиції продовжує зберігатися юліанський (старий) стиль, а тому дата Пасхи вираховується від рівнодення за старим стилем, в той час як у західній традиції дата Пасхи вираховується від рівнодення за новим стилем.

Враховуючи те, що дата повнолуння, до якої прив’язане святкування Пасхи, не є фіксованою і припадає на різні дні в межах одного місяця, розбіжність між східним і західним святкуванням Пасхи теж не є фіксованою. Західна Пасха в 45 % випадків на тиждень раніше Східної, в 30 % випадків співпадає, 5 % — різниця в 4 тижні, і 20 % — різниця в 5 тижнів. Різниці в 2-3 тижні не буває.

Через 39 днів після Великодня, тобто у 40-й день, четвер, всі християни святкують Вознесіння Господнє.

Через наступних 10 днів, тобто у 50-й день по Воскресінні, неділю, настає свято Зіслання Святого Духа (Трійця, П’ятидесятниця або Зелені Свята).

Ще через 8 днів, з понеділка, розпочинається Петровий піст (Петрівка), що триває до свята Апостолів Петра й Павла (29 червня за Григоріянським календарем, 12 липня – за Юліянським).

Таким чином, від дати Великодня залежить тривалість періоду між “нерухомим” святом Стрітення і початком Великого Посту (чим раніше – тим цей період коротший) і тривалість Петрового посту (навпаки, чим раніше – тим довший). За Юліанським календарем різниця між крайніми значеннями може сягати 34 дні.