Що стало підставою для позову?
Цивільний житель с.Широкине, український громадянин, загинув від кульового поранення у лютому 2015 р. у рідному селі під час проведення військової операції. Тіло загиблого знайшли у подвір’ї його будинку. За фактом загибелі чоловіка відкрили кримінальне провадження, а дії винних осіб кваліфіковано як терористичний акт, що призвів до загибелі людини.
А що як цей чоловік був причетний до НЗФ чи допомагав їм?
Загиблий чоловік не був причетний до НЗФ. Відповідачами у справі виступає Україна та її державні органи – Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство оборони України. Громадяни України утримують СБУ, поліцію, армію з власних податків для того, аби ці силові структури охороняли безпеку громадян України. В разі причетності загиблої особи до НЗФ уповноважені державні органи повинні надати суду відповідні докази. Якби такі докази були надані – загиблий вважався б учасником терористичної групи, а його рідні не мали б права на компенсацію.
Чи можуть за такими позовами сім’ї, загиблих учасників НЗФ, отримати відшкодування моральної шкоди?
Сім’ї загиблих осіб, причетних до терористичних дій, не мають права отримати компенсацію.
Цим рішенням Україна визнала провину в загибелі чоловіка?
Підставою позову стали положення, зокрема, ст. 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом». Згідно закону відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, покладається на державу незалежно від її вини.
Задоволення подібних позовів не покладає на Україну виключну відповідальність за наслідки збройного конфлікту та не виправдовує агресію Російської Федерації на сході України.
Подібні рішення збиткові для України?
Україна в подібних рішеннях не втрачає гроші з бюджету, а підтримує своїх громадян. Дбати про своїх громадян – важливий обов’язок держави. Громадяни України сплачують податки і розраховують на підтримку держави. Українці, які постраждали в подібних ситуаціях, як правило втратили і близьких і майно та особливо потребують такої допомоги.
Відшкодування моральної шкоди здійснюється з державного бюджету України, але до держави переходить право вимагати відшкодування цієї шкоди у винних осіб. Для цих цілей громадяни України утримують за рахунок власних податків Міністерство юстиції, Міністерство закордонних справ, правоохоронні органи, Генеральну прокуратуру України, які мають довести вину терористичних організацій і країни-агресора.
Українська держава вже подала судові позови проти РФ за завдану шкоду в міжнародні суди. Україна може включити в позови проти РФ ті суми, які вона виплатила своїм громадянам в якості компенсації і таким чином домогтися відшкодування витрат від країни-агресора.
Чому позов до держави Україна, а не до держави Російська Федерація?
Звичайна особа не може подати в український суд позов на іншу державу, оскільки існує так званий судовий імунітет. Пред’явлення позову до іноземної держави чи залучення іноземної держави до участі у справі як третьої особи, можливе лише за згодою компетентних органів відповідної держави. Деякі українські суди не зважаючи на судовий імунітет приймали рішення про стягнення з РФ завданої матеріальної шкоди, але такі рішення не виконуються і завдячують своїм існуванням лише тому, що їх ніхто не оскаржує.
Громадяни України можуть подати позов до російського суду проти Російської Федерації, але, в такому випадку прийняття позитивного рішення у справі виглядає сумнівним. В той же час громадяни України, що потребують підтримки лишаються без неї вже багато років і можуть чекати відновлення справедливості ще дуже довго.
Це перше подібне рішення?
Подібні рішення українські суди приймають вже не вперше. Наприклад, Луганським апеляційним судом 19 листопада 2018 року було частково задоволено схожий позов до держави та стягнуто 600 тис. грн. відшкодування моральної шкоди, завданої загибеллю близької людини.
