13 липня, Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт №2695, яким впроваджується комплекс заходів для забезпечення невідворотності покарання за керування у стані сп’яніння. Він отримав суперечливі оцінки. Одні називають його таким, що “дозволяє зупиняти й обшукувати автомобілі без підстав”, інші — ледь не “законами 16 січня”, а інші, навпаки, схвалюють його через комплексний характер.
Отже, будемо розбиратися. У разі ухвалення цього законопроєкту у чинній редакції:
1. Збільшується розмір штрафів, зокрема за перевищення швидкості (з 510 грн до 3 400 грн у разі перевищення понад 50 км/год.); керування автомобілем особою, яка позбавлена водійських прав (з 510 грн до 3 400 грн); залишення місця ДТП (з 255 грн до 3 400 грн, а також позбавлення права керування на строк шість місяців). Також збільшується розмір штрафів у разі повторності протягом року.
У разі ж вчинення ДТП із постраждалими з тілесними ушкодженнями, вищими за середню тяжкість, що утворює склад злочину (ст. 286 КК України), штраф збільшується до розміру 51—85 000 грн (наразі 3 400—8 500 грн). Якщо ж водій був у нетверезому стані — безальтернативне позбавлення волі до трьох років з позбавленням права керування автомобілем від трьох до п’яти років (після відбуття основного покарання).
2. Збільшуються строки притягнення до адміністративної відповідальності (з двох місяців до одного року), унеможливлюється закриття справи за малозначністю діяння та передання особи на поруки.
Дійсно, сьогодні поширеними є випадки затягування розгляду справи в суді з метою уникнення відповідальності через малий строк давності, а самі судді нерідко звільняють за малозначністю діяння або передають на поруки трудовому колективу, не розуміючи небезпечності такого правопорушення.
3. Для водіїв у стані сп’яніння забороняється звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із дійовим каяттям, або примиренням винного з потерпілим, або переданням на поруки чи зміною обстановки. Понад те, унеможливлюється звільнення від покарання з випробуванням – тобто умовні вироки для водіїв у стані сп’яніння.
Такі зміни будуть ефективними, хоча не зрозуміло, чому такі заборони матимуть лише корупційні та вказані злочини, адже категорій злочинів з таким рівнем небезпеки набагато більше.
4. Поліцейські зобов’язуються долучати до протоколу про керування у стані сп’яніння відеозапис з нагрудного відеореєстратора поліцейського, який здійснювався під час проведення огляду на стан сп’яніння. Відеофіксація замінює необхідність наявності двох свідків (понятих), яких на практиці ще спробуй знайди. У сучасних умовах відеозапис є достатньою гарантією законності огляду, хоча, зауважимо, що законодавство у сфері захисту персональних даних у цій частині потребує значного доопрацювання.
5. З’являється нова підстава для зупинки транспортного засобу — зупинка з метою проведення огляду водіїв на стан сп’яніння, яка здійснюється з метою проведення профілактичних заходів, інформація про які має бути оприлюднена на офіційному вебсайті Нацполіції у формі організаційно-розпорядчого акта її керівника.
Мова йде про механізм “сліпих перевірок”, який існує в європейських країнах і якого дійсно не вистачає у вечірній та нічний час українським поліцейським. Якщо такі профілактичні заходи будуть тимчасові та чітко визначені за територією і часом, про що кожен зможе прочитати на сайті поліції, — це допустимо в демократичному суспільстві.
6. Замість “пред’явлення” водійського посвідчення, технічного паспорта автомобіля та страховки, їх треба “передавати” поліцейському (виняток — якщо вони в електронній формі в додатку “Дія”). Насправді водії і так здебільшого “передають” документи поліцейському в руки, проте дехто згадує практику ДАІ, коли міліціонер міг вимагати вчинення незаконних дій, погрожуючи знищенням документів.
Можливо, така ймовірність є і зараз, водночас скарги на дії поліцейських працюють ефективніше, а у всьому світі документи надають поліцейському для перевірки.
7. У випадку зупинки транспортного засобу поліцейськими, водій буде зобов’язаний
– тримати руки в полі зору поліцейського і не виходити з транспортного засобу без дозволу;
– на вимогу поліцейського, вимкнути двигун/увімкнути аварійну сигналізацію/вийти з транспортного засобу.
Можливо, такий “американський” стиль роботи є надмірним, адже безпеки поліцейського під час зупинки автомобіля можна досягти через злагоджену роботу напарників у патрулі та наявність алгоритмів реагування на нестандартні ситуації (водій різко відчиняє двері, пасажири починають тікати), але це дискусійне питання.
8. Поверхова перевірка авто охоплюватиме обов’язок продемонструвати ідентифікаційні номери транспортного засобу (номер кузова, наприклад). Наразі ж ідеться тільки про вміст салону чи багажника автомобіля, власних кишень. Єдиною гарантією прав тут є відеофіксація цього превентивного поліцейського заходу. У разі оскарження дій поліцейських, суди зазвичай витребовують відеозаписи. Інше питання, що вони обліковуються неналежним чином та можуть бути знищені.
Також стаціонарні засоби відеофіксації (радари, маяки, камери) можуть розміщуватися без попереджувальних на те знаків. Хоча цю зміну і називають “поверненням “фенів” у кущах”, питання не до попереджувальних знаків, а до якості, сертифікованості таких приладів.
Таким чином, законопроєкт №2695 стосується двох основних причин смертності на дорогах — порушення швидкісного режиму та керування у стані сп’яніння.
За умови доопрацювання багатьох технічних моментів, на які вказало ГНЕУ Верховної Ради України у своєму висновку, його ухвалення призведе до позитивних змін.
Водночас, багато залежатиме від практичної реалізації — наскільки поліція буде дотримуватись встановлених правил. Але це вже наступне питання до поліції та політики у цій сфері. Наразі ж законодавець запропонував дійсно комплексний підхід для розв’язання проблеми.
Євген Крапивін, експерт Центру політико-правових реформ, для ЛІГА.net
