Зонд НАСА Parker Solar Probe пролетів через верхні шари атмосфери Сонця – корону, зібравши дані про частинки та магнітні поля. Таким чином космічний апарат уперше в історії “торкнувся” цієї зірки. 
Про це у вівторок, 14 грудня, поінформувала пресслужба НАСА.
У НАСА подію назвали “гігантським проривом у дослідженні Сонця” і порівняли з висадкою людини на Місяць. Науковці сподіваються, що “дотик” до речовини, з якої складається Сонце, допоможе їм отримати важливу інформацію про нашу найближчу зірку та її вплив на Сонячну систему.
“Дотик” до Сонця за допомогою сонячного зонда Parker Solar Probe – це монументальний момент для науки про Сонце і справді видатний подвиг. Ця віха не просто дає нам глибше розуміння еволюції нашого Сонця та його впливу на нашу Сонячну систему. Все, що ми дізнаємося про нашу зірку, також допоможе нам отримати більше інформації про зірки в решті Всесвіту”, – розповів помічник адміністратора Управління наукової місії у штаб-квартирі НАСА у Вашингтоні Томас Зурбухен.
Під час наближення до сонячної поверхні Parker робить нові й нові відкриття, недоступні для інших апаратів через відстань до зірки. Завдяки першому проходу через корону і новим прольотам у майбутньому науковці зможуть отримувати дані про явища, які неможливо дослідити здалеку.
Летячи так близько до Сонця, Parker Solar Probe тепер визначає умови в магнітному шарі сонячної атмосфери – короні – чого ми не могли зробити раніше. Свідчення перебування в короні відображено в даних про магнітне поле, сонячний вітер і навіть візуально на зображеннях. Ми справді здатні бачити космічний апарат, що пролітає через корональні структури, які можна спостерігати під час повного сонячного затемнення”, – розповів науковий співробітник проєкту Parker з лабораторії прикладної фізики Джонса Хопкінса Нур Рауафі.
На відміну від Землі, Сонця не має твердої поверхні, однак має атмосферу, що складається з частинок, пов’язаних з Сонцем гравітацією і магнітними силами. Коли тепло і тиск, що зростають, починають відштовхувати цю речовину від Сонця, вона досягає точки, де гравітаційне і магнітне поля занадто слабкі, щоб її утримати.
