Мета ініціативи “Листи до вільного Криму” — нагадати про українських бранців Кремля, продемонструвати, що ними цікавляться та про них турбуються.
Велика кількість листів — це також важливий меседж для адміністрацій в’язниць про те, що людину не можна покалічити чи убити, бо про це одразу стане відомо загалу, тож організатори закликають якомога більше людей долучитися до акції.
Листи можна буде адресувати заступнику голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріману Джелялу, громадянській журналістці Ірині Данилович, спортсмену Узеїру Абдуллаєву та іншим кримським політв’язням, імена яких можна знайти нижче.
“Це чиїсь чоловіки та дружини, сини та дочки, брати та сестри. Це чиїсь близькі друзі. Двоє з моїх — Наріман Джелял і Сервер Мустафаєв — отримали ледь не максимальні вироки за сфальсифікованими звинуваченнями. Гідні сини свого народу, талановиті журналісти, хороші та чесні люди”, — наголошує Постійна Представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева.
Кожен із політв’язнів продовжує підтримувати Україну, навіть у нелюдських умовах СІЗО чи колоній. А ми зараз можемо підтримати їх. Словом, жартом, новиною, розмовою про все просте й про все складне.
“Важливо, аби всі кримські політв’язні опинилися на волі якомога швидше, адже кожен день у російській в’язниці — це великий ризик для життя і здоров’я. Для цього необхідно продовжувати привертати увагу до незаконно утримуваних в російських в’язницях. Також листи до політв’язнів є боротьбою з інформаційним вакуумом, в якому перебувають українські бранці. Це велика підтримка для них”, — каже Максим Ситніков, заступник виконавчої директорки Українського ПЕН.
Український півострів залишається в серці кожного кримського політв’язня, навіть якщо він зараз знаходиться у найбільш віддаленій точці Росії. Попри ґрати, які стримують тіла незаконно ув’язнених українців, їхні душі та серця вільні. Саме тому всі ці листи йтимуть до вільного Криму, до кожного з кримських політв’язнів.
“Понад півтори сотні наших співгромадян знаходяться в ув’язненні в окупованому Криму чи на території Росії у політично мотивованих справах, більшість із них — кримські татари. Людей переслідують через їхню журналістську або громадську діяльність, позицію на підтримку України, через їхні релігійні погляди або антивоєнні виступи. Після 24 лютого 2022 року Росія значно посилила переслідування і тиск в Криму, однак і до повномасштабного вторгнення 120 в’язнів Кремля перебували за ґратами, дехто із них (як-от Валентин Вигівський чи Віктор Шур) сидять ще з 2014 року. Всім цим людям важливо знати, що Україна про них не забула і бореться за їх звільнення”, — говорить голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.
Усі, хто бажає взяти участь в ініціативі, можуть надсилати листи на фізичну адресу або онлайн з 27 квітня по 27 травня:
Фізична адреса (відправка за кошти відправника): Центр інформації про права людини, а/с В-539, м. Київ, 01001
Email: Free.CrimeaUA@gmail.com
