Наприкінці жовтня Єврокомісія має представити щорічну доповідь щодо розширення. Очікується, що вона стане історичною — Єврокомісія може рекомендувати розпочати підготовку до вступу України до Європейського Союзу. Самі ж перемовини можуть розпочатися вже наприкінці цього року. Центр громадського моніторингу та контролю згадує шлях до ЄС, який Україна подолала протягом останніх 30 років.
Безвіз, який відкрив кордони
Найбільший ривок у бік Європейського Союзу Україна здійснила після 2014 року, за часів президентства Петра Порошенка. 11 червня 2017 році почав діяти безвізовий режим — громадяни України отримали змогу вільно перетинати кордони та перебувати у країнах ЄС до 90 днів. Безвіз посприяв тому, що Україна стала частиною Європи не лише географічно, але й політично, соціально, культурно та ціннісно, не кажучи вже про потужний сплеск бізнес-активності з країнами ЄС.
Безвізовий режим став можливим, оскільки Україна провела масштабну підготовку та виконала низку взятих на себе зобов’язань. Було створено антикорупційні органи — Національне антикорупційне бюро, Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру та Вищий антикорупційний суд, запущено механізм електронних декларацій, запроваджено процедури спеціальної конфіскації та арешту тощо. Ці кроки суттєво покращили імідж України в очах західних партнерів, а також сприяли поліпшенню бізнес-клімату в середині країни.
Що дала Україні візова лібералізація
Завдяки безвізовому режиму, фактично, були усунуті штучні бар’єри для міжлюдських контактів, — так оцінювали наслідки впровадження у Міністерстві закордонних справ України. Безвіз також зрівняв конкурентні можливості громадян України: приміром, наші науковці стали постійними учасниками форумів та конференцій, тоді як раніше організатори утримувались від їх запрошення, бо не хотіли допомагати в оформленні візи.
За підрахунками МЗС, за перші три роки дії режиму, до літа 2020-го, українці здійснили 49 мільйонів подорожей до Європи. Ця кількість могла суттєво зрости протягом наступних років, якби не пандемія коронавірусу та обмеження на перетин кордонів, введені як Україною, так і державами ЄС. “Це не лише сухі цифри — це 49 мільйонів зустрічей з рідними і близькими, ділових поїздок, туристичних подорожей, культурних заходів та спортивних змагань. Скасування віз стало ознакою високого рівня довіри і готовності відкрити наші суспільства одне одному”, — коментували представники МЗС у 2020 році.
Наслідки впровадження безвізового режиму проявились і під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Впродовж п’яти років українці презентували себе Європі на різних рівнях і в різних колах, що суттєво посприяло потужній міжнародній підтримці України у боротьбі з російським агресором. 24 лютого польські, словацькі, німецькі, латвійські, литовські, естонські волонтери гостинно зустрічали українських біженців, відкривали їм двері своїх домівок, адже вже знали, що це — люди зі спільними цінностями та переконаннями.