За результатами дослідження Українського ветеранського фонду Мінветеранів близько 62,89% військовослужбовців хотіли б після демобілізації зайнятися власною справою, підприємництвом, близько 11,03% зазначають, що вже мають власну справу. Близько половини (50,14%) опитаних ветеранів, які на даний момент не несуть службу в Силах оборони України, також мають бажання розвивати власну справу.
Народні депутати України – члени Комітету вважають, що підприємництво дає ветерану вкрай важливе для них відчуття свободи та самореалізації, водночас поняття «ветеранське підприємництво» потребує чіткого унормування та законодавчого визначення.
26 січня 2024 року під головуванням голови підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Анатолія Остапенка відбулося засідання «круглого столу» Комітету на тему: «Ветеранський бізнес як один з аспектів адаптації до мирного життя: виклики сьогодення та перспективи їх вирішення».
Учасники заходу обговорили ідею та положення проекту Закону про ветеранське підприємництво за реєстр. № 10258 (очікує розгляду Комітету), висловили свої побажання та зауваження до нього, обмінялися думками щодо законодавчого врегулювання системи стимулів та заохочень у сфері ветеранського підприємництва, презентували діючі інструменти для розвитку та створення ветеранами власної справи. «Преференції, пільгові умови, стимули для ветеранського бізнесу є суттєвими факторами мотивації людей під час мобілізації», – упевнений голова Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха.
Заступник Міністра економіки України Тетяна Бережна нагадала, що вже майже рік діє програма грантів для створення або розвитку ветеранського бізнесу, яка дає можливість ветерану, їх дружинам/чоловікам отримати до 1 мільйона гривень на власну справу. «Заявка на грант подається дуже легко – через Дію. До заявки додається бізнес-план. Ощадбанк отримує ці документи, перевіряє ділову репутацію заявника. Після цього проводиться співбесіда в регіональному центрі зайнятості (онлайн). Після прийняття рішення про надання гранту та підписання договору, кошти перераховуються ветерану на заздалегідь відкритий банківський рахунок, – розповіла пані Бережна. – Тобто для самого ветерана алгоритм отримання гранту складається всього з 3 кроків – подача заяви та бізнес-плану, співбесіда, отримання коштів/початок проекту». Мінекономіки очікує, що в 2024 році буде видано 1,3 тисяч відповідних грантів на загальну суму 500 млн. гривень. Більш динамічними темпами програма буде розвиватися по мірі повернення захисників та захисниць з фронту до цивільного життя.
Наразі серед переможців програми популярні такі види діяльності як торгівля; ремонт автотранспорту; переробна промисловість; розвиток закладів харчування (кав’ярень, пекарень) та ін.. По допомогу щодо підготовки бізнес-плану та раціонального витрачання грантових коштів ветеран може звернутися до наступних партнерів Міністерства: програма реінтеграції ветеранів IREX, Київська школа економіки; ГО «Простір можливостей»; Асоціація підприємців ветеранів АТО. Державники упевнені, що розвиток ветеранського підприємництва сприятиме економічному розвитку держави.
В Міністерстві оборони України підтримують розвиток ветеранського підприємництва та інші проекти працевлаштування ветеранів, адже вони є мотивацією громадян при вступі на військову службу. «Пріоритет Міноборони – створити умови, щоб люди самостійно приймали рішення залишитися на військовій службі. Потрібні досвідчені мотивовані патріоти з бойовим досвідом, – зазначив у своєму виступі заступник директора Департаменту соціального забезпечення Міноборони — начальник відділу соціальної політики Сергій Кучеренко. – Крім того, дуже добре, коли ветеран підприємець працевлаштовує іншого ветерана. Робота у побратима – це ще і психологічна реабілітація. Про це свідчить досвід Канади». В Міноборони вважають за необхідне додатково опрацювати питання розвитку бізнесу особами з інвалідністю внаслідок війни, кількість яких постійно зростає.
Учасники засідання «круглого столу» звернули увагу на необхідність консолідувати інформацію про проекти, що сприяють економічній незалежності ветерана (зокрема, на місцях); про можливості отримання компенсації за облаштування робочого місця для людини з інвалідністю; про навчальні центри, де громадяни (зокрема, звільнені зі служби) можуть пройти перекваліфікацію, тощо.
Підтримуючи ідею розвитку в Україні ветеранського бізнесу, виконуюча обов’язки Виконавчого директора Українського ветеранського фонду Мінветеранів (УВФ) Руслана Величко-Трифонюк зауважила, що не всі ветерани погоджуються працевлаштуватися на такі посади як спеціаліст, менеджер середньої ланки, стажер. Саме на таких спеціалістів наразі великий попит серед роботодавців. «Багато у війську топ-менеджерів, керівників. Ветерани потребують розвитку власної справи, освітні потреби щодо перекваліфікації. Тож ветеранський бізнес – це вимога часу», – розповіла пані Величко-Трифонюк. В 2024 році УВФ планує запустити п’ять конкурсних програм, з яких три будуть спрямовані на підтримку ветеранського бізнесу, дві — на розвиток ветеранських громадських об’єднань.
В Міністерстві у справах ветеранів зазначають, що наявність у ветерана інструментів для власної самореалізації є однією з базових умов, яка закладається Міністерством в процес переходу від військової служби до цивільного життя. При цьому у Мінсоцполітики звертають увагу на важливість якісних систем оцінки потреб людини (зокрема, осіб з інвалідністю), соціальної підтримки військових та ветеранів із сім’ями, надання якісного супроводу/соціальних послуг, «щоб люди могли формувати свою спроможність, а не бути залежними».
Присутні на засіданні «круглого столу» ветерани російсько-української війни та громадські діячі підтримували прагнення Верховної Ради України, Уряду, організацій та об’єднань, в тому числі міжнародних, сприяти створенню та розвитку ветеранського бізнесу в Україні. Зокрема, ветеран, громадський діяч і підприємець із Полтавської області Тарас Лелюх високо оцінив діючу систему надання грантів від держави. Водночас, на його думку, варто опрацювати питання надання грантів на виробництво оборонної продукції та товари подвійного призначення. «До перемоги ще далеко. Треба дбати про розвиток ветеранських оборонних підприємств. 7 підприємств в нашій спілці виготовляють продукцію подвійного призначення. Деякі отримали сертифікацію в Міноборони, – розповів пан Лелюх. – Також варто розглянути питання надання невеликих грантів на невеличкі теплиці, які зможуть забезпечити сімейний ветеранський бізнес стабільним прибутком». Також ветерани пропонують залучати ветеранський бізнес до виконання державних замовлень.
В свою чергу дружини військовослужбовців виступали з проханням допомогти їм у веденні бізнесу чоловіків, які наразі виконують свій обов’язок по захисту України. Такої допомоги потребують і члени родин загиблих військових. «Члени родин загиблих унаслідують бізнес і не обізнані, як його вести надалі. Прошу допомоги ветеранів, Українського ветеранського фонду – в навчанні та передаванні відповідного досвіду членам родин загиблих», – зазначила у своєму виступі голова Ради родин загиблих при Мінветеранів Ірина Міхнюк.
До процесу розвитку ветеранського бізнесу готові долучитися в місцеві державні адміністрації. «Запит громад на тему розвитку ветеранського бізнесу величезний», – констатує директор програм практичної політики Інституту Політичної Освіти Олександр Солонтай.
Завершуючи засідання «круглого столу» голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Анатолій Остапенко резюмував: «Маємо дати можливість ветеранам проявити себе в підприємницькій діяльності».
