Мігруючі риби відіграють життєво важливу роль у підтримці здоров’я водних екосистем. Вони переносять поживні речовини, контролюють популяції інших видів та сприяють підтриманню біорізноманіття. Мігруючі риби також мають економічне значення, адже вони забезпечують розвиток світового рибного промислу і туризму. Експерти Всесвітнього фонду природи Україна (WWF-Україна) наголошують: багато видів мігруючих риб сьогодні знаходяться під серйозною загрозою! Будівництво гребель та інших штучних перешкод на річках, забруднення, зміна клімату та надмірний вилов — лише деякі з факторів, які негативно впливають на цих неймовірних істот.
Що таке міграція риб і навіщо вона потрібна?
Щодня, щомісяця, щороку мігруючі види риб долають короткі та довгі дистанції до місць нагулу; щоб завершити свій життєвий цикл чи навпаки — продовжити його.
Деякі мігруючі риби здійснюють подорожі вверх або вниз за течією річок, інші — між річками та океанами, а декотрі — через океани. Лосось мігрує вгору проти річкової течії, щоб нереститися в тому самому місці, де він народився. Вугор народжується в океані, але мігрує на величезні відстані, щоб прожити своє життя в річках. Акула-бик мігрує вгору річками та назад через океани для розмноження та пошуку їжі. 
Міграція риб — це дивовижне явище. Неймовірно, але факт: багато видів риб долають величезні відстані, щоб дістатися до місць нересту, де вони відкладають ікру. Ця подорож може тривати тисячі кілометрів і проходити через різні водні об’єкти, включаючи річки, моря та океани.
5 цікавих фактів до Всесвітнього дня міграції риб 
#1 Вільнотекучі річки потрібні не лише для мігруючих риб
Може скластись хибна думка, мовляв, необхідність безперешкодної міграції необхідна лише для риб. Насправді така життєво важлива особливість є й у інших організмів: водних безхребетних, видр, річкових дельфінів, рибоїдних птахів, навіть ведмедів та людей! Ба більше, вільнотекучі річки важливі й для міграції седиментів (частинок породи, землі чи біологічних матеріалів, які переносяться водою і потім осідають у інших місцях).
Ось чому важливо зберігати та відновлювати вільнотекучі річки. Зокрема, загальноєвропейський проєкт “Відкриті річки” покликаний дослідити наявні перешкоди для відновлення вільної течії річок в межах усього басейну Дунаю. Проєкт реалізовують за підтримки європейської грантової організації “Open Rivers Program” і в рамках загальноєвропейського руху “Living Rivers Europe” (“Живі європейські річки”). Спільні зусилля в межах цього проєкту на початку 2024 року об’єднали WWF-Україна та Басейнове управління водними ресурсами річок Прут та Сірет.
Open Rivers Program — нідерландський фонд-грантодавець, що фінансується благодійним фондом Arcadia. Напрямки роботи фонду Arcadia: захист природи, збереження культурної спадщини та сприяння доступу до відповідної інформації. З 2002 року Arcadia надала понад 1 мільярд доларів організаціям по всьому світу. 
#2 “Солоно-прісна” міграція
Риба може здійснювати міграції як із солоної води у прісну (анадромні міграції), так і навпаки (катадромні міграції) — в залежності від етапу свого життєвого циклу.
Риби-анадроми живуть у морі, але піднімаються вверх за течією річок для розмноження (осетрові, лососеві). Риби-катадроми живуть у прісних водах, але розмножуються в морі (вугор прісноводний). Є й такі, що переміщуються на далекі дистанції, але виключно в межах морів чи прісних вод.
#3 Вугор європейський — рекордсмен на довгі дистанції серед мігруючих риб
Вугор європейський річковий здійснює особливо епічні подорожі завдовжки близько 16 000 кілометрів (10 000 миль).
Ці риби вилуплюються з ікринок в Саргасовому морі. Як личинки (прозорі “скляні” вугрі) вони витрачають близько двох років на мандри за допомогою течії Гольфстрім навколо Північної Атлантики. Після довгої мандрівки вони зрештою перетворюються на свою темну дорослу форму та оселяються у річках. 
#4 Лососеві: смерть дає нове життя
Одними з найвідоміших мігруючих риб є представники родини Лососеві (Salmonidae). Особливість, яка відрізняє багатьох з них від інших риб-”туристів”, полягає в тому, що вони запрограмовані на смерть практично відразу після нересту. Їхні тіла починають руйнуватися, а поживні речовини, що містяться в них, повільно вимиваються, слугуючи поживою для інших водних живих істот та молоді — це є вагомий вклад у виживання наступного покоління.
Лососі під час міграції можуть стрибати у висоту. Було зафіксовано, що лососі стрибають в середньому на 4 фути (1,2 м), перестрибуючи через не надто високі перешкоди. Науковцями також було зафіксовано, що вони можуть демонструвати рекорди у стрибках у висоту — до 12 футів (3,65 м), перестрибуючи через більші перешкоди, як, наприклад, водоспад (Loesche, 2023). 
#5 Мігруючі риби України
Серед представників української іхтіофауни налічується 249 видів міног і риб, які відносяться до 149 родів, 65 родин, 23 рядів та 3 класів.
Число видів не є сталим оскільки науковцями постійно проводяться ревізії багатьох груп з використанням найсучасніших біохімічних та генетичних методів. З них понад 17% є прохідні – здійснюють довготривалі далекі міграції, тобто частина їх життя проходить у морі, а частина – у річках; та напівпрохідні — для нересту заходять у річки, але високо не підіймаються.
Як ми можемо захистити мігруючих риб?
Збереження та відновлення вільнотекучих річок. Греблі та інші штучні бар’єри порушують міграційні шляхи та “відрізають” риб від місць нересту. Подолати цю проблему дозволить створення спеціальних рибних проходів у греблях, а також знесення штучних перешкод, що вже не виконують своїх функцій.
Мігруючі риби потребують здорових екосистем. Зусилля з охорони русел річок і пов’язаних з ними водно-болотних угідь мають вирішальне значення.
Сталий промисел. Надмірний вилов риби порушує здоров’я популяцій Підтримка сталих практик риболовлі (наприклад, квотування та встановлення лімітів відповідно до розмірно-вагових показників популяцій промислових видів риб та динаміки їх відтворення) гарантує, що риби буде достатньо як для людей, так і для екосистеми.
Міжнародне співробітництво. Міграційні шляхи риб часто перетинають кордони різних країн. Спільні зусилля країн, а також природоохоронних організацій є ключовими для ефективного захисту мігруючих риб.
