– Фонд національного добробуту росії, який російський режим активно витрачав на латання бюджетних «дірок» після початку війни, фактично вичерпаний.
– За умови серйозного падіння цін на нафту, цих коштів вистачить лише на пів року для фінансування державних витрат.
– Обсяг ліквідних активів фонду — валюти та золота на рахунках у Центробанку — станом на 1 лютого скоротився до 3,8 трлн рублів, що становить менше 2% ВВП.
– Перед початком війни цей показник був 7,4% ВВП.
– Гроші, які російський уряд роками накопичував за рахунок надприбутків від нафти й газу, пішли на фінансування військових витрат та масштабного проїдання бюджету.
– Російський бюджет стрімко втрачає ліквідність, а витрати на армію та війну лише зростають: у 2025 році вони становитимуть 13,2 трлн рублів — на 22% більше, ніж роком раніше, удвічі більше, ніж у 2023-му, і майже вчетверо більше, ніж у довоєнному 2021-му (3,5 трлн рублів).
– За даними Мінфіну рф, перед війною у ФНД було $113,5 млрд ліквідних активів, а на початок 2025 року залишилося лише $37,5 млрд — це історичний мінімум із моменту створення фонду у 2008 році. росія стрімко втрачає фінансову стабільність.
– Крах ФНД — ще один доказ, що економіка країни не витримує тягаря війни, а ресурси для її продовження добігають кінця.
2. росія не може продати нафту через санкції та готується до скорочення видобутку.
– Російські нафтові компанії змушені скорочувати видобуток через неможливість реалізувати мільйони барелів нафти. Санкції США проти «Газпром нафти», «Сургутнафтогазу» та «тіньового флоту» призвели до надлишку сировини.
– У січні експортні відвантаження впали на 17%, а фрахт танкерів подорожчав у 5 разів. За місяць у росії накопичилося 17 млн барелів нереалізованої нафти, що змушена дрейфувати в морі. Goldman Sachs прогнозує зростання цього обсягу до 50 млн барелів до літа.
Критична ситуація:
– Брак сховищ, пошкоджених ударами дронів.
– иведено з ладу 10% НПЗ, відновлення триватиме місяці.
– Наразі видобуток в рф становить 8,9 млн барелів на день — на 20% менше, ніж у 2019 році.
– Санкції змушують росію згортати один із ключових секторів економіки.
3. Військовий бюджет росії перевищив витрати на оборону Європи.
– У 2024 році загальні витрати росії на оборону перевищили бюджети всіх країн ЄС та Великої Британії.
– За даними Financial Times, російський оборонний бюджет зріс на 42% у реальному вираженні, склавши 13,1 трлн рублів (462 млрд доларів за ПКС).
– Витрати у 2024 році зростуть ще на 13,7%, до 15,6 трлн рублів, що становить майже 40% федерального бюджету.
– Оборонні витрати всіх країн ЄС і Великої Британії в 2024 році складують 457 млрд доларів, і вони могли б перевищити російські витрати, якщо країни збільшать свої бюджети до 3% ВВП.
– Військові витрати європейських країн зросли вдвічі з 2014 року, але подальше зростання обмежене податковими надходженнями.
– Витрати Німеччини на оборону зросли до 86 млрд доларів, а Великої Британії — до 81 млрд доларів.
– Франція витрачає 64 млрд доларів, а найбільші витрати від ВВП спостерігаються в Естонії (4%) та Польщі (3,25%).
4. На російських залізницях загострюється транспортний колапс, що загрожує зривом постачання бензину на внутрішній ринок.
– Великі нафтові компанії попереджають, що російська залізниця не справляється з відправкою цистерн із паливом, що може призвести до дефіциту.
– «Роснефть» повідомила, що майже половина пального з Самарських НПЗ не була прийнята до перевезення, а на кінець січня простоювали 498 завантажених цистерн. АНХК не змогла відправити понад 40% партій, що загрожує експорту через Далекий Схід і роботі компанії загалом.
– «Газпром нафта» оцінює загальний обсяг заблокованих нафтопродуктів у 397 тисяч тонн, з яких 243 тисячі тонн призначені для внутрішнього споживання.
– Це створює загрозу виконанню державних завдань із постачання пального.
– Причини хаосу на залізницях – пріоритет військових перевезень і різке зростання вантажопотоку на схід через санкції.
– Раніше система працювала нормально, але тепер через збої на мережі тисячі поїздів залишаються кинутими, а рух блокується заторами.
5. За даними МЕА, доходи росії від експорту нафти та нафтопродуктів у січні зросли до 15,8 млрд доларів – на 900 млн доларів більше, ніж у грудні.
– Приріст пояснюється підвищенням цін на нафту та збереженням стабільних обсягів експорту, незважаючи на санкції.
– За інформацією агентства, загальний експорт сирої нафти та нафтопродуктів залишився на рівні близько 7,4 млн барелів на добу: обсяг експорту сирої нафти зріс до 4,6 млн барелів на добу, тоді як експорт нафтопродуктів скоротився до 2,8 млн барелів.
– Річний підрахунок показав зниження експорту на 60 000 барелів на добу. Крім того, вся російська нафта продавалася вище західної цінової планки в 60 доларів за барель.
– За даними МЕА, видобуток нафти в росії у січні зріс на 100 тис. барелів на добу до 9,2 млн барелів, що перевищує квоту ОПЕК+ у 8,98 млн барелів, хоча інші джерела повідомляють про невелике зниження до 8,977 млн барелів на добу порівняно з груднем.
6. Китай зменшує залежність від російського газу – «Сила Сибіру‑2» під питанням.
– Китай активно диверсифікує імпорт енергоресурсів, що знижує ймовірність запуску газопроводу «Сила Сибіру‑2.
– У 2024 році Пекін збільшив постачання ЗПГ з Австралії, США та Катару, а також трубопровідного газу з Туркменістану.
– Імпорт російського газу зріс, але залишається на 2-му місці після Туркменістану.
– Газопровід «Сила Сибіру» не працює на повну потужність, а проект «Сила Сибіру‑2» виключено з програми дій Монголії до 2028 року.
– Китай мінімізує ризики залежності від росії, скорочуючи її роль у своєму енергобалансі.
7. Швейцарія розширює список санкцій проти росії, прийнятих у межах 15-го пакету санкцій Брюсселя.
– Швейцарський банк Credit Suisse заблокував або заморозив понад третину російських активів, зареєстрованих у Швейцарії, – понад 19,7 мільярда доларів.
– Уряд Швейцарії також повідомив, що в країні заблоковано близько 8,45 мільярда доларів активів російського центробанку.
– Крім того, Берн готовий взяти участь у міжнародних дискусіях щодо конфіскації заморожених активів рф.
8. росія та Судан домовилися про створення російської військово-морської бази на узбережжі Червоного моря.
– Міністр закордонних справ Судану, Алі Юсеф Ахмед аль-Шаріф заявив: «Ми про все домовилися».
– Москва прагне закріпитися на 853-кілометровій лінії узбережжя Судану, що викликає занепокоєння Заходу щодо зростання її впливу в Африці.
– Перші плани з розміщення бази обговорювалися за правління Омара аль-Башіра, але були відкладені через громадянську війну.
– Минулого року армія Судану повідомила, що росія погодилася постачати зброю в обмін на створення військової заправної станції на узбережжі.
– Цей крок відбувається на фоні зусиль Москви з утримання контролю над ключовими об’єктами в Сирії — військово-морським портом у Тартусі та аеродромом у Хмеймімі, а також ведення переговорів із тимчасовим президентом Сирії Ахмедом Аль-Шараа для збереження свого впливу на Близькому Сході та в Африці.
Володимир Омелян
