У 1915-1916 роках декілька місяців молодий український поет Павло Тичина жив у селі Добрянка на Чернігівщині. У нього було сердечне захворювання, і друзі порадили П.Тичині жити на природі. Тут він випадково зустрів тендітну дівчину – Наталку Коновал, родичку його київських знайомих. Між молодими людьми спалахнуло справжнє кохання: вони цілими днями були разом, гуляли, відкривали один одному душу. Ці великі почуття вилікували поета – хвороба, проти якої були безсилі лікарі, відступила. Але Наталка, навпаки, згасала – вона вже давно боролася з сухотами.
Коли П.Тичині потрібно було виїхати з Добрянки, вони домовились з Наталкою писати один одному і бачитись, але дуже скоро вона зникла. І більше Павло ніколи її не бачив. За кілька років родичі Наталки Коновал повідомили П.Тичину, що вона померла від сухот і передали йому її останнього листа. Лист закінчувався словами: «Прощай. Вмираю. Люблю. Наталка»
У 1965 році за 2 роки до смерті Павло Тичина написав невеличкий вірш «Я кличу тебе…», його знайшли у паперах поета вже після смерті. Це були щемливі рядки про втрату коханої…
Чоловічий образ жінки
Саме в образі молодого Павла Тичини постала вокалістка українського гурту Фranko’ Катерина Стаценко у кліпі на нову пісню, що була написана на слова його посмертного вірша «Я кличу тебе…». В створеному образі поета усе відповідає 20-м рокам ХХ століття: зачіска, пенсне, одяг, капелюх й… вуса.
«В цьому образі мене не впізнала навіть рідна сестра Тетяна, що грає у нас в гурті на клавішах. А ще мене не впізнали голуби. Я три місяці ходила у парк їх годувати у звичайному одязі, і вони звикли злітатись до мене, сідали на руки. Але у день зйомок, коли я прийшла у парк як «чоловік», птахи не впізнали і боялися мене. Тому у кліпі зовсім небагато кадрів з голубами, хоча планувалось, що вони будуть одними з головних героїв відео» – ділиться Катерина Стаценко.
Чоловічий образ жінки дуже перегукується із сьогоденням і набуває символічного значення: під час війни українські жінки вимушено переймають на себе мужність і витримку, приховуючи власну крихкість. Дедалі частіше з’являються зізнання наших жінок про те, що вони не мають змоги виплакати свій біль – немає часу, немає внутрішнього дозволу, «не на часі». Але при цьому українки глибоко переживають втрату своїх коханих, чоловіків, синів; щодня живуть з тривогою за тих, хто боронить країну. Серед них і жіноча частина гурту Фranko’, адже гітарист гурту – Павло Шустряков – нині перебуває на фронті.
Спадщина великого поета
Зйомки більшої частини кліпу відбувались у Літературно-меморіальному музеї-квартирі П.Г.Тичини. Саме у цій квартирі, як прозвали сучасники П.Тичину – «князь української поезії», прожив останні роки життя, і написав свій вірш-спогад «Я кличу тебе…». Він грав на роялі, який і досі зберігається у музеї. Саме на ньому в образі молодого Павла Тичини грає Катерина Стаценко, акомпануючи собі під час виконання пісні. Відео у робочому кабінеті поета дуже щемливо передає атмосферу, в якій він перебував під час написання вірша, його настрій, спогади про перше трагічне кохання.
Чоловіча лірика у виконанні жінки
«- Я написала музику на цей вірш ще у 2023 році. Але щоб створити пісню і це відео потрібен був певний психологічний стан. У дитинстві я ходила в театральний гурток, і коли для вистави не вистачало хлопців – то в хлопців одягали дівчат. Зараз я відчуваю щось подібне: ми живемо як у тому шкільному театральному гуртку. Я професійна актриса, але я ніколи не хотіла грати чоловіка. І не змогла б. Але зараз мені не треба грати. В образі Павла Тичини я виглядаю так, як почуваюся у теперішній час». – ділиться Катерина Стаценко.
Нагадуємо, що нещодавно гурт Фranko’ презентував свою різдвяно-новорічну баладу «Бути чи не бути», кліп до якої був створений з відео, що надіслали українці з різних куточків світу – вони показали чим займаються у новорічні свята, про своє відчуття дому та глибокий зв’язок з Україною.
