Про підсумки першого року президентства Віктора Януковича і очікування на наступний рік в інтерв’ю новинній службі «Інтерфакс-Україна» розповів Валерій Чалий, заступник генерального директора Центру Разумкова.
— Як би ви оцінили підсумки першого року діяльності президента України Віктора Януковича? Що ви вважаєте успіхами, а що — невдачами?
Якщо говорити про якісь позитивні моменти, то я б відзначив три. Перше — це спроба почати перетворення в проблемних сферах — те, що називається реформами, але поки це тільки розтин наривів, а не справжнє лікування або операція. Друге — це поліпшення політичного клімату між Україною та Росією. Саме клімату, а не результатів цих відносин, тому що досягається це за рахунок непропорційних поступок з боку України. І третє — це продовження стратегічної лінії на європейську інтеграцію — тут втілюються напрацювання попереднього періоду, і я вважаю це позитивним.
Серед недоліків — головних і системного характеру — я б назвав, по-перше, нехтування принципами верховенства права у здійсненні внутрішньої політики, у проведенні політичних реформ. Друге — це монополізація і зосередження влади у президента, що призводить до втрати якості рішень і звуження бази для легітимізації цих рішень. Третє, що громадяни України, на жаль, можуть відчути вже дуже швидко — це життя в борг, який вже сягає тисяч доларів на кожного громадянина, і я думаю, що це виходять борги для громадян і якісь бариші вже сьогодні для вузької групи при владі.
Зворотний бік медалі стосовно зосередження влади — це руйнація рівноваги влади. Сьогодні існує загроза парламентаризму, зменшення парламентського нагляду, а це вважається небезпечними тенденціями. Все це призводить до збільшення розриву між владою і суспільством, і як результат — сьогодні рівень довіри до чинної влади з позитивного катастрофічно впав до протилежного показника. Більшість громадян говорить, що Україна йде в неправильному напрямку, хоча рік тому більшість говорила протилежне. Ось це радше основний підсумок.
— Ваші очікування на наступний рік?
Об’єктивно це буде рік продовження тієї лінії, яку вибрала чинна влада, але ще більш складний, оскільки доведеться віддавати значні зовнішні борги, що обчислюються десятками мільярдів гривень; непопулярні рішення будуть надалі прийматися в обмін на позики, у першу чергу соціального характеру.
Тому я не заперечую, що влада побачить потребу все-таки відновити якусь взаємодію та обмін думками, діалог із суспільством. Розуміючи це, президент Янукович у найближчі дні готує формат спілкування з народом, і, хоча він односторонній, — проте перший крок зробити потрібно.
Протести наростатимуть, і ми можемо побачити зовсім незнайомі для України явища. Якщо у 2004 році Майдан вийшов на захист політичних прав, то сьогодні це можуть бути виступи локального, може, більш серйозного характеру на захист соціально-економічних програм.
Тому основні спроби будуть зосереджені на відволіканні уваги на політичний процес, підготовку до парламентських виборів, до Євро-2012, а насправді головні проблемами залишатимуться — розшарування суспільства на багатих і бідних, загострення проблем соціальної сфери — освіти, охорони здоров’я; і взагалі-то владі буде непросто в цей період контролювати ситуацію. Ключова мета, мабуть, буде — утриматися при владі, втримати ситуацію, і вже в майбутньому вийти на ті результати, які дозволять конкурувати у сьогоднішньому політичному середовищі в Україні