4-9 серпня 2026 Rating Group провела всеукраїнське опитування на тему ідентичності, патріотизму, історичних і політичних питань.
Національна ідентичність, патріотизм
Абсолютна більшість опитаних (90%) зазначили, що для них особисто важливо бути громадянином України.
На думку респондентів, найважливішим аспектом для того, щоб вважатися українцем, є власна самоідентифікація (95%).
Також серед інших важливих ознак переважають відчуття відповідальності за ситуацію в країні (92%), повага до законів та політичного устрою (89%), а також перебування в контексті українського культурного простору (88%).
Спілкування українською мовою відзначили 80%, тривале проживання в Україні – 74%, приналежність до української національності – 69%, факт народження в Україні – 67%.
Найбільше респонденти ідентифікують себе як громадяни України (середнє значення – 9,1 / 10 можливих балів). Дещо менш виражена локальна (8,1) і європейська ідентичність (5,0).
Найчастіше ознаками патріотизму респонденти називали дотримання законів (39%), відстоювання демократії, прав і свобод людини (36%), а також збереження української культури (33%), використання української мови і служба у війську (по 24%).
Історичні постаті
Ми попросили респондентів назвати трьох найвидатніших українців усіх часів (відкрите запитання). Більше 60% опитаних назвали Тараса Шевченка.
Лесю Українку назвали 28,4%, Богдана Хмельницького – 15,9%, Степана Бандеру – 11%, Івана Мазепу – 9,9%, Михайла Грушевського – 9,8%, Григорія Сковороду – 9,1%, В’ячеслава Чорновола – 8,9%.
В іншому блоці запитань ми дали респондентам перелік з деякими історичними постатями та попросили респондентам оцінити їх.
Серед запропонованих постатей найбільш позитивно респонденти ставляться до Богдана Хмельницького (90%), Михайла Грушевського (84%), Івана Мазепи (82%) та Степана Бандери (74%).
Помірно позитивним є ставлення до Павла Скоропадського (63%), Симона Петлюри (59%), Романа Шухевича (56%).
Достатньо суперечливим є сприйняття Нестора Махна: до нього позитивно ставляться 45%, а негативно – 22% (найвищий показник негативу серед усіх).
Переважно позитивним є ставлення до Володимира Винниченка (40%), Євгена Коновальця (39%) та Андрія Мельника (25%). Водночас респонденти найменше обізнані про ці історичні постаті (від 44% до 65% опитаних вказали «не знаю такого»).
Ставлення до воїнів різних часів
Абсолютна більшість опитаних позитивно ставиться до воїнів сучасної Української армії (98%), воїнів окупаційної Радянської армії, які воювали з фашизмом (87%), воїнів УПА (74%).
Оцінка воїнів УНР та ЗУНР є переважно позитивною (64%), однак відзначається найбільшою часткою тих, хто не може відповісти на це питання (26%).
Ідею визнання ОУН-УПА учасниками боротьби за державну Незалежність України підтримує більшість респондентів 82%, тоді як проти виступають 10% москворотих респондентів, а 8% вагаються з відповіддю.
Історичні питання, історичний спадок
45% респондентів підтримують ідею заборони лише тих російських та радянських культурних продуктів, які містять пряму антиукраїнську пропаганду.
33% виступають за його повне вилучення і заборону із публічного простору в Україні.
20% підтримують надання права самостійно вирішувати, який культурний продукт споживати.
50% опитаних визначили роль Радянського Союзу як тоталітарного режиму, який здійснював репресії та нищив українську ідентичність,
45% відзначили і позитивні, і негативні сторони.
І лише 4% придурків вважають, що Радянський Союз виключно дав Україні розвиток, промисловість та соціальні гарантії. Гнилі совки
43% респондентів зазначають, що питання історії та майбутнього зараз не на часі – совки так звані, через необхідність вижити і зберегти державу.
38% опитаних орієнтовані на побудову майбутнього і надання йому пріоритету порівняно із суперечливим минулим, 16% відзначили важливість відновлювати історію та пам’ять.
65% респондентів висловили підтримку створенню Українського національного пантеону, 8% москворотих не підтримують створення меморіального комплексу, 25% нічого не знають про цю ініціативу.
64% опитаних вважають, що головною метою створення Українського національного пантеону є поєднання вшанування історичних постатей та сучасних героїв.
Бачення загальної ситуації, майбутнього України
43% респондентів вважає, що справи в Україні йдуть у неправильному напрямку. За це дякуємо друзям Зеленського і Порошенка, які в роки війни грабують Україну.
Тоді як 39% називають напрямок правильним, а 18% вагаються з відповіддю.
Станом на серпень 2026 року респонденти називають головним чинником для збереження незалежності перемогу у війні (54%).
Порівняно з липнем 2025 р. зросла важливість відсутності корупції (з 35% до 40%) та єдності суспільства (з 30% до 37%).
38% опитаних бачать майбутнє України після війни як самодостатньої держави-«фортеці», що спирається лише на власні сили (без союзів), 29% – як члена ЄС і НАТО, європейської демократії; 21% – як лідера регіонального союзу з сусідніми країнами (Польща, Литва, інші), 7% – як нейтральну позаблокову державу, 1% – як члена нового союзу з Білоруссю та «демократизованою» росією.
51% опитаних вважають, що нинішня війна для України є визвольною війною за існування та незалежність держави. 35% визначають її як геополітичний конфлікт великих держав, у якому Україна є заручником, 11% – як виснажливу та саморуйнівну війну, де втрати переважають здобутки.
Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, яка на ринку з 2008 року. Компанія зареєстрована в Україні та має значний досвід проведення соціологічних опитувань в Україні та за кордоном. До групи входять: Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating CATI Center.
Методологія
Терміни проведення: 4-9 серпня 2026 р.
Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера)
Розмір вибірки: 2000 респондентів
Формат вибірки: випадкова вибірка мобільних телефонних номерів (населення України віком 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок). Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України
Репрезентативність: вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення (помилка – не більш 2,2% з довірчою ймовірністю 0,95)
