Бюджети українських громад у 2024 році могли недоотримати понад 50,4 млрд грн податків через неформальну зайнятість. Водночас часткова легалізація праці може додатково принести місцевим бюджетам близько 16,4 млрд грн. Про це свідчать результати дослідження Українського центру соціальних реформ, проведеного за підтримки «U-LEAD з Європою».
За оцінками дослідників, рівень неформальної зайнятості в Україні зріс із 19,3% у 2021 році до близько 26,2% у 2024-му. Водночас автори дослідження застерігають, що показник за 2024 рік може бути дещо вищим за середньорічний, оскільки опитування проводили у серпні–вересні — у період активної сезонної зайнятості.
Найбільше неформальна праця поширена у сільському, лісовому та рибному господарстві — понад 60%. У будівництві її рівень сягнув 57%.
Помітно змінилася й ситуація на офіційно зареєстрованих підприємствах. Частка неформально зайнятих на них у структурі неформальної зайнятості зросла з 37% до майже 45%.
Особливо помітне зростання дослідники фіксують у великих міських громадах, які стали центрами тяжіння для внутрішньо переміщених людей і водночас відчувають дефіцит кваліфікованих працівників. Зокрема, йдеться про будівництво та транспорт.
Скільки податків втрачають бюджети
Загальні втрати бюджетів усіх рівнів через неформальну зайнятість у 2024 році дослідники оцінили у понад 76,4 млрд грн. Із них 67,5 млрд грн — недоотриманий податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), ще 8,9 млрд грн — єдиний податок.
Найбільша частина цих коштів припадає саме на місцевий рівень. За оцінками дослідження, бюджети територіальних громад могли недоотримати понад 50,4 млрд грн. Це близько 13% від фактичного обсягу їхніх податкових надходжень.
Водночас автори дослідження наголошують: повністю ліквідувати неформальну зайнятість нереалістично, а в окремих випадках це може бути економічно або соціально недоцільно.
Наприклад, у малих та віддалених громадах частина людей працює у власних домогосподарствах і сезонно продає вироблену продукцію. Така зайнятість часто має невисокі доходи, а її легалізація не дасть значного приросту податкових надходжень.
Натомість більший потенціал дослідники бачать у легалізації найманих працівників, які фактично працюють на офіційно зареєстрованих підприємствах, але не мають належно оформлених трудових відносин.
За середнім сценарієм, зменшення масштабів неформальної зайнятості може забезпечити близько 25,9 млрд грн додаткових податкових надходжень. Із них 16,4 млрд грн можуть надійти безпосередньо до бюджетів територіальних громад.
Що можуть зробити громади
У дослідженні наголошують, що важливу роль у легалізації зайнятості можуть відігравати органи місцевого самоврядування, оскільки вони краще знають ситуацію на місцевому ринку праці.
Серед запропонованих кроків — налагодження регулярного обміну інформацією між громадами, Держпрацею та податковими органами, створення постійних механізмів координації, а також запровадження фінансових стимулів для громад, які долучаються до протидії неформальній зайнятості.
Окрему увагу автори дослідження звертають на майбутню відбудову. Через значну потребу в робочій силі та використання бюджетних і донорських коштів пропонується передбачати для підрядників вимоги щодо офіційного оформлення працівників, перевіряти їхню кадрову спроможність та контролювати дотримання трудового законодавства під час виконання контрактів.
