Зростання ціни на золото: що відбувалось у 2026 році і яка поточна ситуація у світі

Золото подолало свою надзвичайну динаміку у 2026 році, піднявшись вище 5100 доларів, оскільки інвестори шукали безпечного притулку на тлі геополітичної напруженості, очікувань послаблення монетарної політики США та тривалої невизначеності на світових ринках.

Світова ціна на золото сьогодні становить близько $4 154 за унцію, а вартість 1 грама в українських банках коливається в межах 6 300–6 850 грн за купівлю Сильний попит з боку центральних банків та рекордний приплив коштів у біржові фонди, забезпечені золотом, надали додаткову підтримку, залишаючи дорогоцінний метал у центрі уваги, навіть попри те, що ціни стають дедалі волатильнішими, тобто такими, що швидко й сильно змінюються в короткі проміжки часу.

Центральні банки залишалися найпотужнішою силою на ринку золота у 2026 році, продовжуючи нарощувати резерви, оскільки уряди сформовані із людей старшого віку переоцінюють роль золота в умовах дедалі більш невизначеного фінансового середовища.

Купівлі відображають низку стратегій, від посилення диверсифікації резервів та зменшення впливу валютної волатильності до створення буфера проти геополітичних та економічних ризиків. Водночас деякі центральні банки скоротили свої запаси, ребалансуючи резерви або реагуючи на потреби в ліквідності, що підкреслює, що золото залишається для багатьох країн як стратегічним активом, так і активно керованим компонентом національних резервів.

Станом на вересень 2026 року золото залишалося в центрі уваги світових фінансових ринків, навіть попри те, що ціни коливалися у відповідь на зміни в очікуваннях монетарної політики та зміцнення долара. З огляду на це, ми проаналізували останні дані Всесвітньої золотої ради щодо золотих резервів центральних банків, щоб визначити, які країни найбільше збільшили свої офіційні резерви у 2026 році, а які – скоротили їх, пропонуючи детальне уявлення про те, як стратегії суверенних резервів розвивалися разом із ширшими макроекономічними та ринковими подіями.

Що сприяло зростанню золота?

Динаміка цін на золото у 2026 році була зумовлена ​​поєднанням інвестиційного попиту, скуповування центральними банками, геополітичної невизначеності в очікування можливої світової війни та макроекономічної динаміки та локальними економічними кризами. Інвестиційний попит залишався важливою частиною цієї картини.

У першому кварталі 2026 року загальний попит на золото, включаючи позабіржову торгівлю, досяг 1231 тонни, що на 2% більше, ніж у попередньому році, а його вартість зросла на 74% до рекордних 193 мільярдів доларів. Інвестиції в злитки та монети були особливо сильними, збільшившись на 42% до 474 тонн, причому на Китай припадало рекордні 207 тонн.

Центральні банки стали джерелом постійного попиту. Протягом першого кварталу вони додали до своїх резервів приблизно 244 тонни, що перевищує як попередній квартал, так і середній показник за п’ять років. Опитування центральних банків щодо золотих резервів за 2026 рік, проведене Всесвітньою золотою радою , також показує, що ця купівля є не просто відповіддю на короткострокові цінові коливання: 89% респондентів очікують збільшення світових офіційних золотих резервів протягом наступних 12 місяців, тоді як 45% очікують зростання власних запасів.

Грошово-кредитна політика залишається ключовим короткостроковим фактором. Очікування нижчих процентних ставок у США, як правило, підтримують золото, зменшуючи відносну привабливість дохідних активів, тоді як вища дохідність казначейських облігацій та зміцнення долара можуть негативно впливати на попит. Геополітична напруженість, торговельні суперечки невігласа Трампа та занепокоєння щодо державного боргу стали додатковою причиною для інвесторів та центральних банків диверсифікувати резерви.

Попит на ETF (біржовий інвестиційний фонд) став більш нерівномірним після значного припливу коштів на початку року. У червні ETF, забезпечені золотом, зафіксували глобальний відтік на суму 8,9 мільярда доларів, причому в кожному регіоні спостерігався відтік коштів, і здавалось перспектива світової війни відходить.

За перше півріччя відтік залишався позитивним на рівні 8 мільярдів доларів. Це свідчить про те, що апетит інвесторів охолонув, а не зник, залишивши золото підтриманим попитом центрального банку та фізичним попитом, водночас залишаючись чутливим до змін ставок, дохідності та долара.

Центральні банки з найбільшими золотими резервами у 2026 році

2026 рік для золота був надзвичайно волатильним. Рік розпочався з різкого зростання, оскільки золото встановило понад 12 історичних максимумів і 29 січня досягло внутрішньоденного рекорду в 5 595,47 доларів за унцію. Після зростання відбулася різка корекція, і наприкінці червня ціна на золото ненадовго впала нижче 4 000 доларів. Значну частину волатильності у першому півріччі можна пояснити геополітичними ризиками, позиціонуванням інвесторів та фіксацією прибутку, тоді як вищі, ніж очікувалося, ставки та зміцнення долара США посилили тиск на ціни.

Липень приніс перше місячне зростання за п’ять місяців, при цьому ціна на золото зросла на 1,1%, оскільки м’якші дані про інфляцію та слабший долар зменшили очікування щодо подальшого підвищення ставки Федеральною резервною системою. Однак відновлення залишалося обмеженим: на початок серпня ціна на золото торгувалася близько 4050 доларів за унцію, при цьому інвестори все ще зважували перспективи ставок у США на тлі постійної геополітичної напруженості та побоювань щодо інфляції. Всього за кілька тижнів вона ненадовго піднялася вище 4600 доларів за тройську унцію завдяки уповільненню інфляції в США та послабленню геополітичних ризиків, тоді як Казначейство США розширило викуп довгострокових облігацій.

Значення золота, звичайно, виходить за рамки приватних інвесторів, оскільки воно слугує ключовим резервним активом, що утримується центральними банками для диверсифікації запасів, підтримки фінансової стабільності та зміцнення довіри до національних валют. Країною, яка володіє найбільшим офіційним золотим резервом, залишаються Сполучені Штати – 8 тисяч 133,46 тонни, що становить 81,40% від загальних валютних резервів країни. Далі йдуть Німеччина та Італія – 3 тисячі 349,48 тонни та 2 тисячі 451,83 тонни відповідно. Інші країни зі значними запасами включають Францію (2 тисячі 436,97 тонни) та Китай (2 тисячі 366,33 тонни). Росія, Швейцарія, Індія та Японія також мають значні резерви: Росія – 2 тисячі 276,76 тонни, а Швейцарія – майже 1 тисячу 040 тонн.

Після значних закупівель золота – 18,2 тонни у травні та ще 18,6 тонни у червні, Польща офіційно увійшла до десятки країн із найбільшими золотими запасами, випередивши Туреччину та Нідерланди. Завдяки цьому придбанню загальний обсяг закупівель золота Польщею у першій половині 2026 року досяг 82,2 тонни, що свідчить про її постійне прагнення до зміцнення своїх запасів золота в злитках.

Слід зазначити, що не всі країни звітують про свої золоті запаси МВФ, тому фактичні суми можуть відрізнятися. Разом десять найбільших національних резервів складають 66,48% усього золота, що зберігається офіційними установами, тоді як лише п’ять країн-лідерів мають 51%.

Золоті резерви країн на душу населення

Незважаючи на те, що деякі країни мають значні загальні резерви, запаси золота на душу населення пропонують іншу перспективу, пропонуючи уявлення про відносне «золоте багатство» великих і малих економік.

Сполучені Штати, хоча й мають найбільший загальний резерв, посідають лише 12-е місце за показником на душу населення, маючи 23,3 грами на громадянина, що еквівалентно 0,75 тройській унції або приблизно семи дрібним золотим монетам (кожна з яких містить 0,1 тройської унції або 3,39 грама). Швейцарія, навпаки, має сьомий за величиною загальний резерв, але її невелике населення, приблизно 9 мільйонів, піднімає її на перше місце за обсягами запасів на душу населення, маючи трохи більше 115 грамів (3,7 тройських унцій) на людину, або еквівалент 37 дрібним золотим монетам, що є найвищим показником на душу населення у світі.

Ліван посідає друге місце, маючи приблизно 16 дрібних золотих монет на людину, далі йдуть Італія та Німеччина, кожна з яких має приблизно 13 монет на громадянина, незважаючи на незначні зміни в їхніх резервах протягом десятиліть. Катар також посідає високе місце, маючи 115,2 тонни золота, що еквівалентно приблизно 12 монетам на людину, поряд з Португалією (382,66 тонни) та Францією (2437 тонн), що аналогічно становить приблизно 12 монет на громадянина.

Інші помітні країни за кількістю монет на душу населення включають Сінгапур та Нідерланди, кожна з яких має близько 11 монет на людину, тоді як Австрія йде далі з 10 монетами. На 11-му місці знаходиться карибський острів Аруба, чиї 3,11 тонни золота на населення лише 108 000 перевищують показник Сполучених Штатів за цим показником.

Купівля золота продовжується, оскільки стратегії резервів розходяться

З початку 2026 року активність центральних банків щодо золота змістилася від широкого, синхронізованого накопичення, яке спостерігалося у 2022-2024 роках, до більш фрагментованого, двостороннього потоку. Чисті покупки залишаються позитивними, але темпи менш рівномірні, при цьому постійна диверсифікація резервів дедалі більше компенсується періодичними продажами та коригуваннями балансу, часто пов’язаними з потребами в ліквідності.

Найбільше змінився не напрямок потоків, а їхній характер: золото накопичується більш вибірково та активніше управляється в межах резервів, а не послідовно додається як односторонній стратегічний захист. Таким чином, попит з боку офіційного сектору залишається сприятливим, але став менш передбачуваним та більш чутливим до короткострокових фінансових та геополітичних умов.

Польща продовжила стрімкі скуповування золота, додавши 20,2 тонни лише у січні, потім 11,2 тонни у лютому, 14 тонн у березні, 18,2 тонни у квітні та 18,6 тонни у травні. Подальші придбання 26,4 тонни протягом літніх місяців довели загальний обсяг закупівель золота цього року до 90 тонн, продовжуючи тенденцію накопичення, яка з 2023 року додала до її резервів понад 400 тонн. Остання купівля вивела Польщу на перше місце у світі серед власників золота, поставивши її на 10-е місце у світі за офіційними золотими резервами.

Китай посів друге місце як покупець золота, додавши 60 тонн у 2026 році. Його щомісячні закупівлі зросли з 1,2 тонни у січні та 0,9 тонни у лютому до 14,9 тонни у червні та 19,9 тонни у липні. Подальше прискорення свідчить про довгострокову, систематичну стратегію накопичення Китаєм та використання золота як стратегічного резервного активу для диверсифікації та стійкості, а не короткострокового зростання ринку.

Узбекистан посів третє місце серед найбільших покупців, додавши загалом 40,4 тонни. Його закупівлі включали 8,7 тонни в січні, 7,8 тонни в лютому, 8,7 тонни в березні, що на 1,2 тонни менше в квітні, потім ще 8,7 тонни в травні та 8,7 тонни в червні, перш ніж зменшити свої запаси на 0,9 тонни в липні. Казахстан додав 28,7 тонни у 2026 році наразі, тоді як Чеська Республіка продовжила стабільне накопичення, додавши 12,5 тонни. Сінгапур та Чилі також збільшили свої запаси, додавши 10 тонн та 9,5 тонни відповідно.

Офіційні резерви монетарного золота Національного банку України становлять близько 27,1 тонни (0,87 млн тройських унцій), що в грошовому еквиваленті дорівнює близько $4,05 млрд. Але у нас війна і нам не до купівлі золота. Ми як мали 27 тонн до початку війни, так і досі зберігаємо.

Що стосується продажів, то Туреччина стала найбільшим чистим продавцем, скоротивши свої офіційні запаси золота на 84,5 тонни у 2026 році. Зниження було зосереджено на перших трьох місяцях року, включаючи скорочення на 60,4 тонни у березні, після чого відбулися менші продажі у травні, червні та липні. Це зниження знаменує собою різке повернення від попередньої позиції чистих покупок і відображає концентровані продажі, пов’язані з ліквідністю та потребами в іноземній валюті, при цьому золото також використовується через операції своп.

Центральний банк Республіки Туреччина (CBRT) активно використовує золоті резерви на тлі посиленого тиску на турецьку ліру та фінансові ринки. Не всі ці операції були відображені як зміни в офіційних золотих запасах, деякі були оголошені окремо як операції з управління ліквідністю. Якщо врахувати ці додаткові операції із золотом та зміни резервів, Туреччина скоротила свої золоті запаси більш ніж на 123 тонни з січня 2026 року.

Росія зараз є другим за величиною продавцем, продавши 49,8 тонни у 2026 році, включаючи щомісячне скорочення від 6,2 до 9,3 тонни. Грошей не має. Дефіцит бюджету страшенний протягом останніх 5 років. 12 років санкцій від початку захоплення Криму та Донбасу просто вичавлюють життя із економіки росії, яка залишилась без міжнародного капіталу.

 Контраст між постійним накопиченням основними покупцями та концентрованим продажем в інших місцях ілюструє, як центральні банки все частіше використовують золото як довгостроковий резервний актив, так і як інструмент для управління негайним фінансовим тиском.

Тим не менш, другий квартал приніс нове прискорення попиту з боку офіційного сектору. Згідно зі звітом Всесвітньої золотої ради про тенденції попиту на золото за другий квартал 2026 року, центральні банки та інші установи придбали 289 тонн протягом кварталу, що більш ніж у п’ять разів перевищує переглянутий рівень першого кварталу. Збільшення довело попит центральних банків у першому півріччі до приблизно 345 тонн, що свідчить про те, що продаж, який спостерігався серед деяких керівників резервів, не призвів до ширшого відходу від золота.

Хто не володіє золотом?

Незважаючи на те, що Канада є однією з провідних золотодобувних країн світу, вона є однією з небагатьох країн, які не мають золота у своїх офіційних резервах. Банк Канади повністю продав свої запаси злитків протягом останніх двох десятиліть і сьогодні повідомляє про 0 тонн золота у складі своїх міжнародних резервів. Це рішення відображає давню політичну точку зору, що цінні папери Казначейства США та інші високоліквідні активи краще підходять для управління резервами, ніж золото, яке колишній заступник голови Тімоті Лейн колись назвав таким, що не відповідає канадській «системі відповідності активів». 

Канада має унікальну фінансову стратегію: вона стала першою країною з «Великої сімки» (G7), яка повністю відмовилася від золота у своїх офіційних резервах. Загальний обсяг її міжнародних резервів становить близько $125–127 млрд, і країна зберігає ці кошти виключно у високоліквідних фінансових активах та іноземних валютах.
Канада інвестує лише у стабільні активи з найвищими кредитними рейтингами (переважно суверенні облігації надійних держав та депозити). Валютний кошик виглядає так:
• Долар США (USD): ~70–71% (найбільша частка).
• Євро (EUR): ~14%.
• Британський фунт стерлінгів (GBP): ~10%.
• Японська єна (JPY): ~5%
Спеціальні права запозичення (SDR): близько $23–24 млрд. Це резервний платіжний засіб, створений Міжнародним валютним фондом (МВФ).
Резервна позиція в МВФ: близько $4 млрд
Канада повністю розпродала свій золотий запас ще у 2016 році.

Норвегія — ще один яскравий приклад. Під час Другої світової війни її центральний банк евакуював близько 50 тонн золота до Великої Британії та Сполучених Штатів для підтримки уряду у вигнанні. Після війни частину скарбів було повернуто, але у 2004 році Norges Bank оголосив про продаж майже всіх своїх залишків у злитках, залишивши лише сім злитків та кілька монет для історичних та виставкових цілей. Сьогодні Норвегія офіційно повідомляє про 0 тонн золота у своїх резервах.

Норвегія зберігає свої національні капітали у формі фінансових активів по всьому світу, використовуючи для цього Державний пенсійний фонд Глобальний (так званий «Нафтовий фонд» — Government Pension Fund Global), який управляється інвестиційним підрозділом Центрального банку Норвегії. Загальний обсяг фонду становить понад $2,2 трлн. З метою уникнення перегріву власної економіки та захисту від інфляції, Норвегія законодавчо інвестує майже всі кошти виключно за кордоном.
Найбільша частина капіталу – 70%  Норвегії – це 1,5% усіх акцій у світі (акції понад 8 700 компаній), включаючи гігантів: Apple, Microsoft, Nvidia, Alphabet.

27% – державні облігації надійних країн (наприклад, держоблігації США), а також корпоративні та сек’юритизовані облігації міжнародного ринку.

7% – прямі інвестиції в комерційну нерухомість у найбільших мегаполісах світу (Лондон, Нью-Йорк, Париж, Токіо).

2% – пряма непублічна інфраструктура відновлюваних джерел енергії (вітрові та сонячні парки Європи).

Кошти Норвегії  розсереджені у понад 70 країнах світу. Норвегія свідомо не тримає нафтові мільярди всередині країни у норвезьких кронах, щоб не знецінювати власну валюту та не створювати штучний бум на внутрішньому ринку
Ці випадки різко контрастують з більшістю інших розвинених економік, де золото продовжує становити значну частку резервів центральних банків. Вони підкреслюють, що не всі великі економіки вважають дорогоцінний метал необхідним для резервної стратегії, навіть країни з великою гірничодобувною промисловістю, як Канада, або з історичними запасами, як Норвегія.

Станом на 17 вересня 2026 р.