Стан водних ресурсів Тернопільської області

Вода – це основа життя, а якість життя великою мірою залежить від якості води. Вода високої якості підтримує здоров’я еко­систем, отже, сприяє зміцненню здоров’я людей.

Проблема води відноситься до найбільш гострих в державі, оскільки за запасами цього стратегічно важливого ресурсу Україна належить до найменш забезпечених країн Європи і нашим завданням є збереження і відтворення водних ресурсів, їх кількісних і якісних показників.

Аналіз якісного стану вод свідчить, що незважаючи на зменшення обсягів забору та використання водних ресурсів, обсяги скидів стічних вод, які не очищаються, зростають, не зменшуються також і втрати води при її транспортуванні.

На водні ресурси Тернопільська область не багата і займає 15 місце в Україні. В залежності від водності року на одного мешканця області припадає лише від 1 до 1,5 тис. м³ на рік. До того ж розподіл водних ресурсів на території області нерівномірний.

Розподіл річкового стоку в середньоводний рік становить:

–         загальні ресурси – 7,26км³, в т.ч.:

–         приплив – 5,45 км ,

–         місцевий стік -1,81 км .

Більшість річок області (80%) належать до басейну р. Дністер, найбільшими з них є : Серет, Нічлава, Збруч, Гнізна.

Річки басейну Прип’ять – Іква, Вілія, Горинь течуть на північний схід і гирла їх виходять за межі області.

Згідно класифікації в області є одна велика ріка – це ріка Дністер, чотири річки відносяться до категорії середніх: Серет, Збруч, Горинь, Іква. Всі інші річки області – малі річки і прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги малих річок шириною 25 м.

Всі річки області відносяться до річок загальнодержавного значення.

На території Тернопільської області нараховується 1401 річка загальною довжиною 6066 км, 26 водосховищ загальною площею водного дзеркала 3742 га, об’ємом води 81,2 млн.м³ і 886 ставків загальною площею водного дзеркала 5627 га, об’ємом води 58,8 млн.м³.

Реформування системи управління водними ресурсами здійснюється шляхом внесення змін та доповнень до чинного водно-екологічного законодавства України, зокрема до Водного кодексу України, який є базовим документом для правових відносин у водному законодавстві.

Одним із основних пунктів Закону України “Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства” є повний перехід на басейнове управління водними ресурсами.

Основним завданням державного управління водокористування є забезпеченість якісною водою населення і галузей економіки, розв’язання водогосподарських і екологічних проблем з надання безумовного пріоритету збереженню водних ресурсів та задовільного екологічного стану водних об’єктів.

Особливо важлива роль належить управлінню водокористування в періоди з високою та низькою водністю. Це, насамперед, пропуск високих повеней та паводків, а також забезпечення водокористувачів водою в гостро маловодні періоди.

Водні ресурси області використовуються для промислового і сільськогосподарського водопостачання, комунально-побутових потреб, енергетики і риборозведення, рекреаційних цілей.

За даними державної статистичної звітності про використання води по формі 2ТП (водгосп) по області забір води в 2010 році становив 72,75млн.м3.

Проблема якісної води та водозабезпечення стоїть дуже гостро. Це пов’язано із забрудненістю водних об’єктів стічними водами, захаращуванням прибережних захисних смуг промисловим та побутовим сміттям, виснаженням підземних водоносних горизонтів, нераціональним використанням води.

Все більшу загрозу для якості водних ресурсів становить забруднення навколиш­нього середовища і, зокрема, водних об’єк­тів. Діяльність людини за останні 50 років спричинила небувале за всю історію люд­ства забруднення водних ресурсів. Щоденно 2 млн.т побутових та інших стічних вод потрапляють у світові водні ресурси.

Найбільші обсяги скидання зворотних вод у поверхневі водні об’єкти на підприємствах житлово-комунального господарства. Дані підприємства є основними забруднювачами поверхневих вод.

Значному забрудненню піддаються підземні води, які є основним джерелом для водопостачання населення області, що пов’язано з надходженням в підземні горизонти забруднюючих речовин із стічними водами.

Особливу стурбованість викликає сільськогосподарське водопостачання, де більшість сільського населення області для своїх потреб використовує воду забрудненого водоносного горизонту за допомогою відкритих шахтних колодязів.

Через відсутність ефективного ^власника більшість артсвердловин знаходяться в незадовільному стані, особливо в сільській місцевості. За свердловинами, які знаходяться в селах і перебували на балансі колишніх колгоспів, належний догляд не проводиться. В результаті це може призвести до масового забруднення водоносних горизонтів в регіоні.

Суттєво впливає на стан водних об’єктів відсутність в сільських населених пунктах впорядкованих сміттєзвалищ.

У мешканців сіл та й інших населених пунктів вкоренилась звичка викидати всілякий непотріб у річки та водойми. Прибережні захисні смуги більшості наших річок та водойм перетворились у суцільні сміттєзвалища і не виконують своїх функцій захисту вод від забруднень.

Основними   дестабілізуючими   чинниками   екологічної   ситуації,   яка призводить до замулення, забруднення та заростання річок і водойм є надмірна розораність, низька лісистість, скидання забруднених стічних вод.

Згідно Водного кодексу України до відання районних рад належить організація роботи по винесенню в натуру та влаштування прибережних захисних смуг вздовж річок та навколо водойм, а до компетенції сільських і селищних рад належить здійснення заходів щодо раціонального використання і охорони вод.

Необхідно закріпити ділянки річок за громадянами, де проводити обмежену  господарську діяльність, не  допускати  розорювання  прибережних захисних смуг, проводити розчистку русла річок від чагарників і ділянок річок біля гідротехнічних споруд.

Одним із важливих факторів по здійсненню природоохоронної діяльності є облаштування джерел в басейнах річок, яке проводиться облводгоспом, сільськими громадами. За період 2007-2010 роки облаштовано 55 джерел. Працівниками облводгоспу проведено повну паспортизацію водойм в усіх 17 районах.

Покращенню стану водних об’єктів сприяє надання їх в користування на умовах оренди.

Облводгоспом розроблена Програма відродження малих річок області і в складі екологічної програми подана на затвердження сесією обласної ради.

В Тернопільській області треба проводити єдину водогосподарсько-екологічну політику, ефективне управління, використання, охорону та відтворення водних ресурсів згідно Водного кодексу України, загальнодержавної програми розвитку водного господарства.