“Замок був обладнаний за останнім словом техніки, нічим не гірше аніж замки Зх. Європи та Москви. Тут була холодна і гаряча вода, і вентиляція, якою ми користуємося по цей день, і електрика і, звичайно, телефон”, – каже завідуюча філіалом Масандрівського палацу Ольга Левіна.
Споруджувати маєток почав у 1881-му році – князь Воронцов. Вже за рік він помер – і будівництво Масандрівського зупинилося. Лише через 10 років його відновив Олександр ІІІ – за задумом мисливського будиночку в стилі модерн епохи Людовіка XVI. Три поверхи – з внутрішнім інтер’єром, де особлива увага приділялася деталям – особливо, у їдальні, більярдній, буфетній – мармуровий камін, люстри ручної роботи, вбудовані меблі. За оповідями місцевих, винний підвал палацу свого часу був 8-м чудом світу. А плодами із садів Масандрівського – пригощали весь світ.
“Фрукти і овочі з Масандри славилися навіть за Уралом – горіхи, виноград, чудові сорти яблук та груш, слив. І в радянські часи ці сади підтримували. В наш час, звичайно, вже не те”, – каже завідуюча філіалом Масандрівського палацу Ольга Левіна.
У 20-ті роки вже ХХ століття у палаці розмістився санаторій. А в радянські часи – тут відпочивало партійне керівництво. Для екскурсій палац відкрили 1991 року. Історичну пам’ятку щороку відвідують півтори тисячі туристів.