В’язниця має власну швейну фабрику, де і працюють засуджені. Прибутків вистачає, каже керівництво, і щоб прохарчувати підопічних, і щоб покращити умови їх життя. Днями тут відкрили нове, близьке до європейського рівня, житлове приміщення, облаштоване виключно за власноруч зароблені гроші. Як місця позбавлення волі можуть нині не лише виживати, але й економічно розвиватися? Таким досвідом Збаразька колонія ділилась із керівниками в’язниць усієї країни.
Жіночих колоній в Україні десять. Збаразька – єдина, яка має на своїй території протитуберкульозну лікарню. Водночас ув’язнені цієї колонії – жінки, які до місць позбавлення волі потрапили не вперше. Зазвичай у Збаразькій колонії близько восьмисот засуджених. Із них на швейній фабриці працює біля двісті п’ятдесяти жінок, які заробляють на себе самі. Решта – на забезпеченні держави: вони або пенсіонери і не зобов’язані працювати, або стаціонарно лікуються у протитуберкульозній лікарні, – повідомляє телеканал TV-4.
Як пояснила заступник начальника Збаразької виправної колонії з соціально-виховної і психологічної роботи Людмила Леськів, із восьмиста засуджених працюють близько двохсот п’ятдесяти. Вони, фактично, заробляють на всю в’язницю. Вісімдесят відсотків обладнання швейної фабрики – нове й сучасне, не так давно куплене за власні зароблені гроші. А виробляють ув’язнені понад сімдесят видів продукції.
– П’ятдесят чоловік виготовляють близько 150 рукавиць швейної продукції. Якшо це перевести в гроші – мільйон гривень тільки заробляється на рукавицях. Але це не наші гроші, тому що ми працюємо на давальницькій сировині. Але засуджені, які в нас працюють на виробництві, повністю себе окуповують. Вони заробляють кошти, які потім лягають на їх особисті рахунки. З них вираховується за харчування, за побут і при звільненні всю решту суму грошей вони отримують на руки, – розповів заступник начальника Збаразької виправної колонії, директор підприємства Ігор Купчик.
В середньому ув’язненій залишається до п’ятнадцяти відсотків від заробітку.
– В цеху, де шиється ватна група, середній заробіток засуджених становить вісімсот-дев’ятсот п’ятдесят гривень. Це найбільш оплачувані процеси. Фактично, майже мінімальна заробітна плата. Буває, коли шиється більш складна продукція, – навіть більше, як мінімальна зарплата. Інші бригади заробляють теж майже мінімальну заробітну плату, – каже Ігор Купчик.
Відтак фабрика очікує на можливі державні замовлення, каже Ігор Купчик, і це б значно полегшило розвиток підприємства. Втім, швейна фабрика справно сплачує податки. Решту зароблених грошей спрямовують на облаштування в’язниці. Тут нові пральня і баня. Збудовано нову чергову частину, а приміщення, де вона була раніше, капітально відремонтували і за півроку облаштували в ньому нове житлове відділення. Там шістдесят спальних місць, кімната для відпочинку, санвузол – і все за власні гроші. У Збаразькій колонії стверджують: якщо умови для ув’язнених хороші, то і пильнувати за ними легше.
Оцінити життя Збаразької виправної колонії змогли керівники фактично усіх тюрем України. Для них подібна виїзна колегія – можливість перейняти досвід. Держава утримання місць позбавлення волі недофінансовує, тож тюрми часто змушені шукати виходи самі.