Юрій Васильович Чижмарь
Народився у місті Ужгороді в 1974 році. Навчався в Ужгродському національному університеті та Інституті міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка. Кандидат юридичних наук, нагороджений орденом «За заслуги ІІІ ступеня». Одружений, виховує сина.
1.Чим Вам запам’ятався рік, що минає? (у житті країни, області, особистому житті)
Слідкуючи за політичними та соціальними процесами, спілкуючись із людьми з різних регіонів країни, хочу відзначити, що українці – як на сході, так і на заході – повністю розчарувалися у спроможності політичних лідерів усіх партійних кольорів гідно управляти країною. У найближчий період це змінить формат політичної боротьби з площини «захід поти сходу» на «нові проти старих». Сподіваюся, така зміна дасть позитивний результат для нашої країни.
Проте вельми радує мене те, що попри усі політичні та економічні негаразди цього року, Україна належним чином підготувалася і захистила своє право приймати Євро-2012. Тож ми матимемо змогу вболівати за свою збірну і показати усьому світу красу України і гостинність українського народу.
2. Як вважаєте, інцидент, який з Вами трапився у Києві, пов’язаний з особистим життям чи професійною діяльністю?
Важко сказати, оскільки у справі багато не розкритих питань. Але ця подія кардинально змінила моє життя. Маючи в молодому віці добру кар’єру, досвід роботи, багато планів – дуже важко в один момент втратити це. Спочатку здається – життя закінчилося. Але для мене було важливо зібрати усю свою силу волі та життєві сили, щоб вистояти і жити далі. Побувавши на межі життя і смерті, коли втрачаєш все, що вчора було цінністю, а потім проживши певний час без зору, коли усе навколо має тільки темніший або світліший відтінок, починаєш по іншому відноситися до життя, життєвих цінностей, принципів та інтересів.
Для розуміння усіх змін, що відбулися у моїй свідомості, найбільш важливою, навіть переломною, була моя розмова із священиком на сповіді у Ватикані в цьому році. Я пройшов це. Тепер можу з упевненістю сказати, що ця подія зробила мене набагато сильнішим і мудрішим.
3. Яка зустріч Нового року та Різдва запам’яталася Вам найбільше? Де
будете зустрічати Новий рік?
Святкування Нового року та Різдва для мене сповнене традицій. Якщо Новий рік я дозволяю собі відсвяткувати разом із друзями чи інколи за кордоном, то Різдво я завжди відзначав разом з моєю родиною у мами. До неї також приїжджають мої брати разом із своїми дружинами та дітьми. І в ці дні ми згадуємо усі приємні та спільні для всієї родини моменти. Наступного року ми не змінюватимемо традицій. Тим більше, що Різдво 2012 року для нашої родини є особливим. У переддень моїй мамі виповнюється 70 років. На жаль тільки батько не дожив до цього свята. Він помер, коли мені виповнилося лише 14…