18 червня в Комітеті з питань соціальної політики та праці відбувся круглий стіл на тему: “Як мають визначатися кандидати на виборах Верховної Ради в мажоритарних виборчих округах?”. На заході обговорювалося питання процедури висунення кандидатів від опозиції по округах, а саме – їх попереднього узгодження між опозиційними партіями та з громадою.
В заході взяли участь: Олег Вострих (“Вища школа професійної політики”, громадська кампанія “Я – виборець”), Олексій Гарань (Школа політичної аналітики Національного університету “Києво-Могилянська Академія”), Костянтин Дикань (Фонд Разумкова), Остап Кридик (політолог), Павло Жовніренко (“Центр стратегічних досліджень”, Асоціація громадських організацій малого та середнього бізнесу України), Світлана Заліщук (“Новий громадянин”), Олексій Кляшторний (“Народний Вибір 2012”), Анатолій Пінчук (ВГО “Українська стратегія”, Громадянська асамблея України), Тарас Рондзістий (“Українська справа”).
Учасники круглого столу, говорячи про висунення узгоджених кандидатів, називали ефективним кроком до цього процедуру праймеріз – попередніх виборів. За ними опозиція висувала б дійсно найбільш достойних кандидатур.
«Опозиція, безумовно, виграла б, якби провела праймеріз, – каже директор Школи політичної аналітики Національного університету «Києво-Могилянська Академія» Олексій Гарань. Але є багато протиріч, через які, вона, напевно, не піде на праймеріз».
Таку думку поділяє і решта учасників заходу, аргументуючи це й ідеологічними протиріччями, й власними амбіціями кандидатів, й не можливістю подекуди технічно організувати процедуру.
«Будь яка партія, що запропонує праймеріз, яка б вона чесна не була, не знайде підтримки у своїх союзників», – каже директор Центру стратегічних досліджень Павло Жовніренко.
На думку експерту Центру Розумкова Костянтина Диканя, опозиція до праймеріз ще не готова. Втім, публічне узгодження кандидатів, в тому числі з громадою, може допомогти визначити об’єктивно найдостойнішого.
Політолог Остап Кривдик в свою чергу зазначив, що необхідно проводити пробні праймеріз по декількох округах, за процесом має слідкувати місцева громада – громадські організації та місцеві моральні авторитети (рада гарантів), які будуть підсумовувати результати. А саму процедуру волевиявлення треба зробити відкритою – навіть десь на вулиці, коли люди можуть підходити і прямо на місці голосувати.
«Таким чином громадський контроль надасть процедурі прозорості», – каже політолог.
Сергій Багряний, УІС
