з 70-х років XX ст. почала неухильно збільшуватись ураженість населення земної кулі вірусом простого герпесу. Тепер це чи не найпоширеніша неконтрольована інфекція: адже у світі живуть понад 86 млн. людей, інфікованих одним із багатьох вірусів цієї групи — вірусом генітального герпесу. У контексті такої статистики можна говорити про пандемію.
Згідно з сучасною класифікацією розрізняють VIII типів вірусу герпесу. Проте найбільш поширеними і небезпечними є вірус простого герпесу (ВПГ-І) і вірус простого герпесу типу II (ВПГ-ІІ або генітальний герпес).
Щодо епідеміології вірусу простого герпесу І типу (ВПГ-І), то, за оцінками деяких вчених, майже половина населення земної кулі є інфікованою цим вірусом. Крім того, чітко простежується залежність рівня інфікування від рівня життя суспільства: що він нижчий, то більше осіб, серопозитивних щодо ВПГ-І. Наприклад, у країнах, що розвиваються, майже 100% населення мають ВПГ-І інфекцію. А серед соціально забезпечених верств населення інфікованість цим штамом вірусу менша 50%.
Розрізняють кілька шляхів передачі інфекції: контактний – найчастіше під час поцілунків, парентеральний, статевий – під час пологів, самоінфікування, професійний. Вірус проникає в організм через найдрібніші ураження шкіри та слизових оболонок, далі по нервових волокнах досягає симпатичних гангліїв і там осідає на все життя. Герпетична інфекція може ніколи не виявитися, і людина не знатиме, що вона є її носієм, а можливо, й поширювачем. Але за несприятливих умов герпес виявляє себе загальним нездужанням, ознобом, головними болями, появою болючих міхурців на шкірі, гострим фарингітом. Потім міхурці розкриваються, а на їх місці утворюються ерозії з подальшим формуванням кірок.
Найвідомішими формами герпесу є інфекція після гострих респіраторних захворювань та генітальний герпес, що виникає при проникненні вірусів у сечостатеві шляхи. На жаль, в умовах сексуальної революції обидва ці види втратили свою специфічність. Симптоми інфекції проявляються від 2 до 20 днів з моменту первинного ураження, хоча у деяких людей їх може і не бути або вони можуть проявитися набагато пізніше. Хвороба починається з відчуття поколювання або свербіння в ділянці зовнішніх статевих органів. Це так званий «продромальний період», в якому до появи виразок з’являються ознаки – передвісники захворювання. Цей період триває від декількох годин до декількох днів, інколи він зовсім відсутній. Можливе також відчуття печії, болю або важкості в ногах, сідницях або зовнішніх статевих органах. Пізніше з’являються виразки, спочатку вони виглядають, як шишки, а через день-два перетворюються у водянисті піхурці. Їх поява найбільш очевидна в ділянці великих і малих статевих губ, клітора, входу у піхву, промежини, інколи — на стінках піхви, сідницях, стегнах, анальному отворі і на пупку. У жінок можуть з’явитися виразки на шийці матки, але це не викликає клінічних ознак. У 90% жінок після первинного ураження виразки виникають у піхві і на шийці матки. Через декілька днів пухирці самостійно тріскають, залишаючи невеликі виразки, які сочаться, або кровоточать. Через 3-4 дні утворюється кірка, і виразки загоюються самі по собі без лікування.
Коли захворювання знаходиться в активній фазі, може виникнути біль при сечовипусканні, тупий біль і відчуття гострої печії по всій ділянці зовнішніх статевих органів. Інколи біль віддає в ноги. Частішає сечовиділення, з’являються значні виділення із піхви. Можливе виникнення вульвіту. Під час першого приступу можливі: лихоманка, головний біль, запалення лімфатичних вузлів у паховій ділянці. Перший приступ найбільш болючий і вимагає тривалого лікування – від 2 до 6 тижнів.
Клінічний перебіг герпетичної інфекції у чоловіків супроводжується болем у яєчках. Виразки, як правило, з’являються на головці і стовбурі статевого члена, але можуть виникнути і на мошонці, промежині, сідницях, стегнах і в анальному отворі. Інколи чоловік не знає про існування виразок, якщо вони знаходяться всередині сечовипускного каналу.
У деяких людей герпес повторно не виникає, але у більшості (майже 75%) через 3-12 місяців захворювання повторюється, найчастіше на тій самій ділянці тіла. Повторні випадки мають більш легкий перебіг, тривають від 2 днів до 2 тижнів, і не відбувається ураження шийки матки. Вони найчастіше викликані стресом, захворюваннями запального характеру, менструацією або вагітністю. Більшість людей відмічає, що з часом частота приступів зменшується.
Люди, які страждають відсутністю вітаміну В або підвищеною збудливістю більш схильні до виникнення рецидиву захворювання.
Матеріал підготувала лікар акушер-гінеколог вищої категорії Поліклініки Медікус
кандидат медичних наук, доцент Світлана Лукащук-Федик
За детальнішою інформацією звертайтеся за адресою: Поліклініка Медікус м. Тернопіль, вул. Живова, 28, запис проводиться за тел.: (0352) 52-57-57, 40-05-17.