111

з 70-х років XX ст. почала неухильно збільшуватись ураже­ність населення земної кулі вірусом простого герпесу. Тепер це чи не найпоширеніша неконтрольована інфекція: адже у світі живуть понад 86 млн. людей, інфікованих одним із багатьох вірусів цієї гру­пи — вірусом генітального герпесу. У контексті такої статистики можна говорити про пан­демію.

Згідно з сучасною класифікацією розрізняють VIII типів вірусу герпесу. Проте найбільш поширени­ми і небезпечними є вірус простого герпесу (ВПГ-І) і вірус простого герпесу типу II (ВПГ-ІІ або генітальний герпес).

 

Щодо епідеміології вірусу простого герпесу І типу (ВПГ-І), то, за оцінками деяких вчених, майже половина населення земної кулі є інфікованою цим вірусом. Крім того, чітко простежується залеж­ність рівня інфікування від рівня життя суспільства: що він нижчий, то більше осіб, серопозитивних щодо ВПГ-І. Наприклад, у країнах, що розвиваються, майже 100% населення мають ВПГ-І інфекцію. А серед соціально забезпечених верств населення інфікованість цим штамом вірусу менша 50%.

Розрізняють кілька шляхів передачі інфекції: контактний – найчастіше під час поці­лунків, парентеральний, статевий – під час пологів, самоінфікування, професійний. Вірус проникає в організм через найдрібніші ураження шкіри та слизових оболонок, далі по нервових волокнах досягає симпатичних гангліїв і там осідає на все життя. Герпетична інфекція може ніколи не виявитися, і людина не знатиме, що вона є її носієм, а можливо, й поширювачем. Але за несприятливих умов герпес виявляє себе зага­льним нездужанням, ознобом, головними болями, появою болючих міхурців на шкірі, гострим фарингі­том. Потім міхурці розкриваються, а на їх місці утворюються ерозії з подальшим формуванням кірок.

Найвідомішими формами герпесу є інфекція після гострих респіраторних захво­рювань та генітальний герпес, що виникає при проникненні вірусів у сечостатеві шляхи. На жаль, в умовах сексуальної революції обидва ці види втратили свою специфічність. Симптоми інфекції проявляються від 2 до 20 днів з моменту первинного ураження, хоча у деяких людей їх може і не бути або вони можуть проявитися набагато пізніше. Хвороба починається з відчуття поко­лювання або свербіння в ділянці зовнішніх статевих органів. Це так званий «продромальний період», в якому до появи виразок з’являються ознаки – передвісники захворювання. Цей період триває від декількох годин до декількох днів, інколи він зовсім відсутній. Можливе також відчуття печії, болю або важкості в ногах, сідницях або зовнішніх статевих органах. Пізніше з’являються виразки, спо­чатку вони виглядають, як шишки, а через день-два перетворюються у водянисті піхурці. Їх поява найбільш очевидна в ділянці великих і малих статевих губ, клітора, входу у піхву, промежини, інколи — на стінках піхви, сідницях, стегнах, анальному отворі і на пупку. У жі­нок можуть з’явитися виразки на шийці матки, але це не викликає клінічних ознак. У 90% жінок після первинного ураження виразки виникають у піхві і на шийці матки. Через декілька днів пухирці са­мостійно тріскають, залишаючи невеликі виразки, які сочаться, або кровоточать. Через 3-4 дні утворюється кірка, і виразки загоюються самі по собі без лікування.

Коли захворювання знаходиться в активній фазі, може виник­нути біль при сечовипусканні, тупий біль і відчуття гострої печії по всій ділянці зовнішніх статевих органів. Інколи біль віддає в ноги. Частішає сечовиділення, з’являються значні виділення із піхви. Мо­жливе виникнення вульвіту. Під час першого приступу можливі: ли­хоманка, головний біль, запалення лімфатичних вузлів у паховій ділянці. Перший приступ найбільш болючий і вимагає тривалого ліку­вання – від 2 до 6 тижнів.

Клінічний перебіг герпетичної інфекції у чоловіків супроводжується болем у яєчках. Виразки, як правило, з’являються на головці і стовбурі статевого члена, але можуть виникнути і на мошонці, промежині, сідницях, стегнах і в анальному отворі. Інколи чоловік не знає про існування виразок, якщо вони знаходяться всередині сечовипускно­го каналу.

У деяких людей герпес повторно не виникає, але у більшості (майже 75%) через 3-12 місяців захворювання повторюється, найчасті­ше на тій самій ділянці тіла. Повторні випадки мають більш легкий перебіг, тривають від 2 днів до 2 тижнів, і не відбува­ється ураження шийки матки. Вони найчастіше викликані стре­сом, захворюваннями запального характеру, менструацією або вагі­тністю. Більшість людей відмічає, що з часом частота приступів зменшується.

Люди, які страждають відсутністю ві­таміну В або підвищеною збудливістю більш схильні до виникнен­ня рецидиву захворювання.

Матеріал підготувала  лікар акушер-гінеколог вищої категорії Поліклініки Медікус

кандидат медичних наук, доцент Світлана Лукащук-Федик

За детальнішою інформацією звертайтеся за адресою: Поліклініка Медікус м. Тернопіль, вул. Живова, 28, запис проводиться за тел.: (0352) 52-57-57, 40-05-17.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.