Попереду – три спекотних місяці політичного життя країни. З дня на день на нас знову посипляться обіцянки, гасла й подарунки. І так само зникнуть 28 жовтня, як вони постійно зникали після кожного дня виборів. І тільки тоді, коли вибір буде зроблено, багато хто із новоспечених депутатів покаже своє справжнє обличчя. Тож які сюрпризи готує нам новий парламент?
Партія регіонів сьогодні по праву називається провладною. «Регіони» переконували нас, що пенсійна реформа покращить життя українців в плані збільшення розміру пенсій. Натомість стареньким вкинули по кілька гривень і збільшили пенсійний вік. Нам обіцяли зростання робочих місць, але чомусь тисячі професіоналів-держслужбовців після ряду скорочень викинули на вулицю. Новий податковий кодекс спочатку декларував податкові канікули для молодого бізнесу, сприяння його розвитку для підсилення економіки країни. Натомість підприємців взяли у такі міцні лещата, що вони змушені закривати свій бізнес, аби не втратити геть усе. Сьогодні провладний уряд збирається потішити нас і соціальною реформою. Але, навчені гірким досвідом, ми не очікуємо нічого кращого для нас, а лише скорочення пільг і дотацій соціально незахищеним категоріям населення.
Попри це для нас готують найголовнішу і – найстрашнішу реформу – адміністративно-територіальну. Ще Юрій Чижмарь, будучи губернатором нашого краю, подавав до Києва таємну доповідь, де виклав своє позитивне бачення щодо розподілу Тернопільщини на три частини, кожна з яких стане додатком до однієї з трьох сусідніх областей. Тоді ж народний депутат Василь Деревляний оприлюднив цей факт у мас-медіа і невдовзі виграв суд, який затіяв проти нього Чижмарь за цим фактом. Та й нинішній голова облдержадміністрації Валентин Хоптян уже впевнено у місцевій пресі заявляє наступне: «Адміністративна реформа таки буде. Це питання раніше вже піднімали, і тепер ми повернемося до нього. Однак які саме райони ліквідують і як усе відбуватиметься, ще невідомо. Проводячи адмінреформу, ми керуватимемось досвідом Польщі, яка розвалу Радянського Союзу приблизно втричі скоротила кількість адміністративних одиниць, котрі відповідають нашим областям і районам».
Що дасть новій владі адміністративно-територіальна реформа? На папері аргументи звучать начебто переконливо: область історично дотаційна, а значить її ліквідація призведе до скорочення значної частини структурних апаратів та підрозділів і як наслідок – економії значних коштів. Насправді це виглядатиме зовсім по-іншому. Тернопіль стане райцентром, а більшість райцентрів – селами чи містечками. Тисячі людей, які зараз трудяться на державній роботі, будуть викинуті на вулицю – із жалюгідною соціальною допомогою та без жодних шансів працевлаштуватися. Місцевий бізнес, який ще тримає наше місто на плаву, почне згортатися або переміщатися у бік сусідніх обласних центрів. Занедбане, бідне й нікому не потрібне село – ось яким бачить Тернопіль нинішня влада. І перші кроки щодо ліквідації Тернопілля почалися вже тоді, коли через наше місто скасували 10 пар поїздів до столиці – той, хто цього літа намагався купити квиток до Києва чи назад, добре знає, що зараз це зробити практично неможливо. Бо кого цікавить велике село, яким завтра стане обласний центр Тернопіль?
Однак, що дивує, не тільки провладний губернатор відверто висловлюється про близьку перспективу адмінреформи. Не менш інтенсивно опікується нею і голова обласної ради Олексій Кайда, який нещодавно в ефірі одного з місцевих телеканалів запевняв, що для цього потрібно щонайменше 15 років. А тим часом організовує активне обговорення можливостей втілення в життя Концепції реформи місцевого самоврядування, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України, за якою на теренах Тернопільської області буде утворено 36 громад та лише 3 райони: Тернопільський, Кременецький та Чортківський. І пана Кайду хвилює не те, що нас покраять, мов пиріг. Його цікавить лише одне: аби були ліквідовані держадміністрації, а на місцях керували лише народні обранці. Враховуючи перемоги «Свободи» на останніх обласних та місцевих виборах, не важко здогадатися, що Олексія Петровича цікавить лише узурпація влади на Тернопіллі.
А тому я хочу запитати Валентина Хоптяна, уродженця Хмельниччини, та запорожця зі львівською пропискою Олексія Кайду: хто дав вам право вирішувати долю області, яка змирилася із вашим приходом та керівництвом? Області, яка для вас була і залишилася чужою, бо жоден із вас так і не перевіз до Тернополя свою сім’ю і не назвав наш край своєю новою батьківщиною?
Я ще раз хочу звернутися до всіх політичних сил, які представлені у нашому регіоні, до всіх кандидатів у народні депутати – мажоритарників, самовисуванців та тих, хто увійде в партійні списки. Тернопільська область повинна бути, Тернопіль мусить бути обласним центром, і тільки наші делегати у майбутньому парламенті зможуть їх захистити. Тому закликаю вас включити у свої передвиборчі програми пункт про зобов’язання не допустити ліквіації Тернопільщини, і оголошую про те, що у моїй програмі цей пункт є найпершим. Бо збереження області стане для нас найголовнішим завданням після виборів!
Ваш Віталій Максимов,
м. Тернопіль, «УДАР»
