Одного разу у Генрі Кіссінджера, який вже не працював держсекретарем США, запитали “баняки” з української діаспори:
– Що таке “човникова дипломатія”?
Кіссінджер відповів:
– О! Це універсальний єврейський метод! Поясню на прикладі:
Ви хочете методом човникової дипломатії видати дочку Рокфеллера заміж за простого хлопця з українського села Довжанка, що на Тернопільщині
– Яким чином?
– Дуже просто. Я їду в село, знаходжу там простого хлопця і запитую:
– Хочеш одружитися на американській єврейці?
Він мені:
– Нахрена?! У нас і своїх дівчат повно.
Я йому:
– Так. Але вона – дочка мільярдера!
Він:
– О! Це міняє справу …
… Тоді я їду до Швейцарії, на засідання правління банку і запитую:
– Ви хочете мати президентом українського мужика?
– Фу, – кажуть мені в банку.
– А якщо він, при цьому, буде зятем Рокфеллера?
– О! Це звичайно міняє справу! ..
І таки-так, я їду додому до Рокфеллера і питаю:
– Хочете мати зятем українського мужика?
Він мені:
– Що ви таке говорите, у нас в сім’ї всі – фінансисти!
Я йому:
– А він, як раз, – президент правління Швейцарського банку!
Він:
– О! Це міняє справу! Сюзі! Піди сюди. Містер Кіссінджер знайшов тобі нареченого. Це президент Швейцарського банку!
Сюзі:
– Фу … Всі ці фінансисти – дохляком або педики!
А я їй:
– Так! Але цей – здоровенний український мужик!
Вона:
– О-о-о! Це міняє справу!
